WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Кредитні спілки та перспективи їх розвитку в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Кредитні спілки та перспективи їх розвитку в Україні - Дипломна робота

По-друге, в новому Цивільному кодексі України необхідно передбачити можливість створення та основні засади функціонування не тільки підприємницьких (господарських), а й кооперативних (неприбуткових) товариств.

По-третє, необхідно прийняти закон "Про кооперативні товариства", який закладав би механізми створення та діяльності неприбуткових організацій економічного самозахисту та взаємодопомоги громадян, метою яких є надання послуг своїм членам з метою скорочення їх витрат на споживчі чи підприємницькі потреби. Прийняття цього закону ^дозволило б ввести в законодавче поле України не існуюче до цього юридичне поняття "кооперативне товариство", яке відповідало б прийнятим у всьому світі кооперативним критеріям (неприбутковий статус, демократична природа та ін.). При цьому даний закон, впроваджуючи новий юридичний термін "кооперативне товариство" в законодавче середовище України, не тільки не увійшов би у протиріччя з існуючими сьогодні в Україні кооперативними утвореннями (споживчою кооперацією, сільськогосподарськими, житловими, гаражними, садово-городніми та іншими кооперативами), а й міг би сприяти процесу їх відродження та розвитку при прийнятті ними нової юридичної форми кооперативного товариства. У зв'язку з цим закон "Про кооперативні товариства" міг би мати багато прихильників в різних політичних та ділових колах.

Основні підходи щодо змісту цього законопроекту були викладені в дисертаційному дослідженні "Кооперативні організації: економічна природа і проблеми відродження в Україні". Цей закон мав би визначати загальні риси кооперативних товариств як неприбуткових демократичних організацій взаємодопомоги громадян незалежно від їх виду чи сфери діяльності (див. додаток).

Так, наприклад, закон "Про кредитні спілки" мав би визначати специфіку кредитних спілок як кооперативних товариств, що створюються для надання фінансових послуг своїм членам. Цей закон регулював би правові та економічні основи діяльності кредитних спілок як специфічної форми фінансової взаємодопомоги та самозахисту знаходиться не в їх капіталі, а в їх членах. Члени спілки - це і є її капітал, її найвища цінність видів кооперативних товариств, розробляється необхідна для забезпечення їх нормальної роботи нормативна база: типові статути, форми документів, схеми документообігу, методики бухгалтерського обліку господарських операцій та звітності тощо, - що сприятиме швидкому та ефективному розвитку кооперативного руху в Україні.

Слід відзначити, що наведена схема є оптимальним вирішенням проблеми відродження істинного кооперативного руху в Україні. Можливий і "скорочений варіант" прийняття конкретних законів, що регулюють діяльність окремих видів кооперативних організацій (наприклад, кредитних спілок). Однак при цьому існує велика ймовірність виникнення багатьох проблем, пов'язаних із невизначеністю кооперативного статусу цих організацій, підгонкою їх під існуючі підприємницькі форми та поширення на них відповідного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність. В таку ситуацію вже потрапила споживча кооперація України. Укоопспілка в 1992 році активно лобіювала лише "свій" закон "Про споживчу кооперацію", не здійснюючи підтримки базового закону "Про кооперацію". В результаті цього Верховна Рада України порахувала недоцільним прийняття базового кооперативного закону, обмежившись конкретним - "Про споживчу кооперацію", який, фактично, не дав споживчій кооперації нічого позитивного, тому що всі підзаконні акти були спрямовані на регулювання підприємницької діяльності, а споживча кооперація була поставлена в один ряд із суб'єктами підприємницької діяльності. Аналогічна ситуація зараз складається з кредитними спілками, на які. вже багато хто починає дивитись не як на форму взаємодопомоги, а як .на звичайну фінансову установу. З часом кредитні спілки можуть потрапити в один ряд з іншими фінансовими установами, підпавши під режим відповідного регулювання підприємницької діяльності у фінансовій сфері. Це призведе до неминучої загибелі більшості справжніх кредитних спілок, орієнтованих на взаємодопомогу. Залишаться лише псевдоспілки, які, маючи великі капітали і не маючи кооперативної природи, будуть орієнтуватись лише на фінансові показники діяльності, забуваючи, що сила справжніх кредитних спілок громадян України і забезпечував би їм можливість самозахисту від монополії фінансових установ і самозабезпечення на основі взаємодопомоги фінансовими послугами. В цьому законі мають висвітлюватись принципові положення стосовно економічного механізму діяльності кредитних спілок. Перш за все, це стосується видів діяльності кредитної спілки, перелік яких доречно навести у відповідній статті закону. Доцільно передбачити в законі можливість кредитним спілкам України надавати своїм членам повний перелік послуг, що пропонуються комерційними банками та іншими фінансовими установами: приймати заощадження членів спілки на ощадні та депозитні вклади різних видів; надавати позички членам спілки за різноманітних умов; за дорученням членів здійснювати від їхнього імені грошові розрахунки, перекази та платежі, відкриваючи та обслуговуючи різні види розрахункових, поточних, ощадних, пенсійних, чекових рахунків своїх членів; виступати довіреною особою своїх членів; надавати лізингові та факторингові послуги; надавати послуги своїм членам по обміну валют; інвестувати тимчасово вільні кошти, в тому числі й від імені та за дорученням членів; надавати консультаційні, агентські, інформаційні, експертні та інші послуги членам спілки; вирішувати соціальні питання своїх членів та захищати їх соціальні інтереси шляхом створення власних пенсійних, страхових та інших соціальних програм[13, с.87].

Доцільно, щоб в окремих статтях закону були виписані загальні підходи щодо здійснення кредитними спілками можливих видів їх діяльності, передбачених цим законом.

Останнім часом деякі автори застерігають , що кредитні спілки нібито "мають намір відібрати шматок хліба у банків". На нашу думку, це безпідставні побоювання, принаймні стосовно України.

У розвинутих країнах кредитні спілки та комерційні банки певною мірою конкурують на фінансових ринках. В умовах перехідної економіки та становлення фінансового ринку в Україні кредитні спілки не лише не є конкурентом, а навпаки - можуть стати союзниками та партнерами банків. Спілки і банки працюють у різних секторах фінансового ринку: Банки обслуговують переважно юридичних осіб, кредитні спілки – фізичних. Банкірів цікавлять " солідні " клієнти , а кредитні спілки працюють із дрібними вкладниками та позичальниками.

Процес формування кооперативного фінансового сектора в Україні почався із створення системи кредитних спілок для задоволення громадянами своїх потреб у фінансових послугах. Наступним етапом мало б стати створення системи кооперативних банків для обслуговування сільськогосподарських товаровиробників. Адже в структурі кредитного портфеля комерційних банків на сільське господарство припадає лише 4% від суми всіх наданих кредитів. За нинішнього стану справ у сільськогосподарському виробництві цей секрет не є привабливим для комерційних банків. Тому сільськогосподарські товаровиробники мали б створити власні кооперативні фінансово – кредитні установи і самостійно забезпечувати себе фінансовими послугами, як це робиться в усьому світі.

Зміна середовища постійно вимагає від спілок гнучкості у забезпеченні послуг для їхніх членів. За останні роки велика кількість КС, впровадила кредитні картки і встановили машини автоматичного касира. Більшість вищезазначених кредитних спілок беруть участь у програмі "Mastercard". Переваги цієї програми в тому, що кредитні спілки можуть прямо випускати кредитні картки для своїх членів і покривати кредити зі своїх фондів. Машини автоматичного касира зараз від'єднуються до системи Interac це дозолить членам, які мають" Маstercard" видану їхніми кредитними спілками, дістають готівку будь-де в світі з майже кожної системи МАК.

Українські кредитні спілки почали розробляти спеціальні позики для молодої інтелігенції, що входить до галузі: медицини, стоматології і права. Деякі великі спілки заснували телефонні банківські послуги.

Передбачаючи майбутнє збільшення коштів освіти, кредитні спілки повинні закласти плани заощадження для членів, щоб допомогло їх дітям і онукам[18, с.7].

Loading...

 
 

Цікаве