WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Кредитні спілки та перспективи їх розвитку в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Кредитні спілки та перспективи їх розвитку в Україні - Дипломна робота

На жаль, сучасне податкове законодавство України не враховує неприбуткової кооперативної природи кредитних спілок і до них застосовуються традиційні підходи як і до суб'єктів підприємницької діяльності щодо оподаткування. При цьому в Україні не враховується досвід більшості країн світу, які, зважаючи на неприбуткову природу та соціальну значимість кредитних спілок для широких верств населення, звільнили їх, як і інші види кооперативних організацій, від різноманітних загальнодержавних та місцевих податків, зборів та платежів.

7. Проблема забезпечення вкладів, позичок та резервів кредитноїспілки.Вклади членів більшості кредитних спілок України фактично нічим не забезпечені. Резервний фонд, який мала б мати кожна кредитна спілка, більшості кредитних спілок України не формується, бо згідно з чинним законодавством він має створюватись із чистого прибутку (після оподаткування). Більшість спілок не формують власного резервного фонду, щоб не платити 30%-ний податок на прибуток, а тому не можуть належним чином забезпечити вклади членів у випадку їх втрати в результаті неповернення позички. Крім цього, кредитні спілки України не можуть формувати резерв на сумнівні позички (активна стаття балансу), як це роблять комерційні банки, бо чинним законодавством формування такого резерву кредитними спілками не передбачене. Багато проблем виникає у кредитних спілок України в результаті недосконалості законодавства про заставу, в зв'язку з чим зменшується можливість належного забезпечення повернення позичок.

8. Проблема ліміту залишку готівки в касі. В кредитних спілках України виникає багато питань, пов'язаних із встановленням ліміту залишку готівки в касі. Традиційна методика розрахунку ліміту базується на обчисленні середньоденних показників надходження коштів та не враховує специфіки діяльності кредитної спілки. Кошти, які надходять в касу кредитної спілки, не можна вважати касовою виручкою, бо вони є коштами членів, а не спілки, зараховуються на особові рахунки та мають бути повернуті членам на їх вимогу. Крім цього, надходження коштів у касу та видача їх з каси кредитної спілки характеризуються великим малопрогнозованим коливанням із значною амплітудою в різні дні. Тому застосування розрахунків середніх касових показників для кредитної спілки є недоцільним, бо не відповідає її реальним потребам.

Крім цього, комерційні банки часто беруть значну плату за касове обслуговування, а багато кредитних спілок, особливо на початковому етапі, є фінансове малопотужними і їм важко нести додаткові витрати, пов'язані з частим отриманням готівки із банківського рахунку.

9. Проблема бухгалтерського обліку та звітності. На сьогоднішній день в Україні існує дві системи бухгалтерського обліку, кожна з яких базується на відповідних формах документообігу, методологічних засадах і специфічних планах рахунків: бухоблік в банках (специфічна система бухобліку для фінансових установ) та бухоблік на підприємствах, в установах та організаціях (традиційна або універсальна система). Необхідність існування двох систем обліку викликана специфікою господарської діяльності цих суб'єктів: банки є фінансовими посередниками, господарська діяльність яких спрямована переважно на операції з грошима, а діяльність підприємств, установ та організацій - на операції з товарами чи послугами нефінансового характеру. Ця відмінність простежується при аналізі структури балансу цих суб'єктів (особливо це чітко видно по тих статтях, які знаходяться в активі балансу).

Банківська система бухобліку відрізняється від традиційної тим, що забезпечує можливість швидкого та легкого оперативного аналізу результатів діяльності, оцінку поточної структури активів, пасивів, тенденцій розвитку та інших фінансових показників (що надзвичайно важливо для фінансово-кредитної установи) та характеризується такими головними рисами:

План рахунків розроблено з метою деталізації грошових операцій. Номенклатура рахунків побудована на двоступеневій (від 01 до 99) десятковій системі і складається з основних (синтетичних) рахунків першого порядку, кожен з яких в свою чергу поділяється на рахунки другого порядку (від 0 до 9). Рахунки першого порядку відображають укрупнені показники, рахунки другого порядку - деталізують їх за окремими ознаками.

Розроблена система документообігу касових, меморіальних та позабалансових документів забезпечує проведення операцій між клієнтом та банком, всередині самого банку та між банком та іншими банками.

Кредитні спілки є порівняно новою формою господарювання в Україні. Згідно з чинним законодавством вони класифікуються не як специфічні фінансові установи банківського типу (адже головний вид діяльності кредитних спілок - приймання вкладів на особові рахунки, видача кредитів та ін.), а як об'єднання громадян (громадські організації). Тому організацію свого бухгалтерського обліку вони змушені будувати на основі традиційної (універсальної) системи бухобліку, яка розроблена під ведення господарської діяльності, в основі якої лежать товарні операції, а не операції з грошовими коштами. Традиційна система бухобліку базується на принципі накопичення інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства з місячним чи квартальним виведенням її підсумків. Така система задовольняє потреби підприємств, які здійснюють товарні операції, але малопридатна для організацій, які проводять операції з фінансово-кредитними ресурсами.

Кредитним спілкам, виходячи із специфіки їх діяльності, більш близька банківська система бухгалтерського обліку, хоч вона не враховує багатьох особливостей кредитної спілки (наприклад, те, що спілка не ставить за мету отримання прибутку, бо надає послуги лише своїм членам, які одночасно є її власниками та клієнтами; що відбуваються постійні зміни кількості членів (власників) та сум їх вкладів тощо). Але ще менш пристосованою до специфіки діяльності кредитних спілок є традиційна система, яка не враховує те, що кредитні спілки - організації, головним видом діяльності яких є кредитно-фінансова діяльність; що це організації, які здійснюють переважну більшість операцій не з товарами, а з грошовими коштами; що відбуваються постійні зміни кількості членів (власників-учасників) та сум їх вкладів , з яких формуються фонди (до спілки вступають нові члени, вносять, докладають та забирають свої кошти); що повинні бути розмежовані приватна власність членів (цільові, депозитні та інші вклади членів) та колективна власність спілки (колективні фонди, окремі з яких можуть бути персоніфіковані); що необхідно вести аналітичний облік по кожному члену спілки та його операціях (картки особових рахунків, облік пайових, термінових та безтермінових внесків, виданих кредитів під різні види забезпечення тощо) та необхідно враховувати багато інших специфічних особливостей організації та діяльності кредитної спілки.

Ситуація з бухгалтерським обліком, в яку потрапили кредитні спілки, ускладнює роботу не тільки їм, а й податковим та іншим державним органам, які здійснюють контроль та нагляд за діяльністю кредитних спілок в Україні.

Найкращим виходом із ситуації, що склалась, могли б бути розробка Міністерством фінансів та погодження з Національним банком України Інструкції по веденню бухгалтерського обліку в кредитних спілках України, яка б враховувала специфіку неприбуткової природи кредитних спілок. В основу системи бухгалтерського обліку кредитних спілок України можна було б закласти підхід, подібний до методики обліку, що застосовується ощадним банком України, з певними змінами та доповненнями: поновленим та розширеним планом рахунків; новими формами аналітичного та синтетичного обліку по основних рахунках та операціях кредитної спілки; розробленою новою системою внутрішнього документообігу та звітності (форми бухгалтерських документів, бюджету, балансу, звіту про доходи та витрати та ін.).

Наведені вище проблеми є лише частиною тих труднощів, з якими зіткнулись кредитні спілки України в 1993-19% роках. Більшість з цих проблем можна було б усунути за допомогою певних заходів з боку відповідних державних органів, але радикальне вирішення проблем відродження кредитно-кооперативного руху в Україні можливе лише на основі наступних кроків.

По-перше, необхідно внести зміни до Закону "Про об'єднання громадян", передбачивши право громадян України на об'єднання в неприбуткові господарські організації економічного самозахисту та взаємодопомоги, метою яких є скорочення витрат на споживчі потреби своїх членів. На сьогоднішній день громадяни України не мають ні такого права, ні механізму його реалізації. Закон України "Про об'єднання громадян" в діючій редакції передбачає ведення господарської діяльності об'єднаннями громадян, створеними для захисту своїх економічних інтересів, лише через заснування госпрозрахункових установ, організацій та підприємств (тобто суб'єктів підприємництва). Крім цього, ст. 24 вказаного закону має назву "Господарська та інша комерційна діяльність". Таким чином, будь-яка господарська діяльність громадських об'єднань трактується як підприємницька, що тягне за собою відповідний режим обліку, звітності та оподаткування їх господарських операцій. Якщо сьогодні громадяни об'єднаються з метою взаємодопомоги, створивши юридичну особу будь-якої організаційної форми, їх діяльність вважатиметься підприємницькою та обкладатиметься податком.

Loading...

 
 

Цікаве