WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Кредитні спілки та перспективи їх розвитку в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Кредитні спілки та перспективи їх розвитку в Україні - Дипломна робота

На сьогоднішній день в Україні не існує структури, яка 6 здійснювала нагляд та регулювання діяльності кредитних спілок. Національний банк не виконує такої функції по відношенню до кредитних спілок, бо вони за статусом є громадськими організаціями. Податкові органи контролюють лише правильність нарахування та своєчасність сплати податків; правоохоронні органи - дотримання законів, в яких нічого не сказано про особливості кредитних спілок. Таким чином, кредитні спілки в Україні не мають чітко встановлених рамок та механізмів діяльності, що створює можливості для різних зловживань та може привести до дискредитації ідеї взаємодопомоги та економічного самозахисту населення.

Чому державі, політичним партіям чи окремим політичним лідерам вигідно підтримувати кооперативний рух? Відповідь на це питання є дуже простою. Створення умов для розвитку різних форм взаємодопомоги громадян сприяє задоволенню їх потреб у послугах та підняттю життєвого рівня населення. Самостійно допомагаючи собі шляхом об'єднання в кооперативи, люди менше потребують допомоги від держави. Держава, сприяючи діяльності, наприклад, кредитних спілок як фінансових кооперативів, допомагає широким верствам населення організувати взаємокредитування та для одних - вирішити проблему із накопиченням заощаджень та збереженням їх від інфляції, для інших - отримати кредит на найрізноманітніші побутові (купівлю побутової техніки, житла, оплату навчання та ін.) чи бізнесові потреби. Крім цього, підтримуючи кредитні спілки як форму самозабезпечення населення різноманітними фінансовими послугами, держава звільняє людей від монополії фінансових посередників, які прагнуть отримати максимальний прибуток за фінансові послуги, що надають своїм клієнтам.

Таким чином, недостатнє розуміння державними органами та широкими верствами населення кооперативної природи кредитних спілок як неприбуткових громадсько-фінансових організацій, відсутність необхідної законодавчо-нормативної бази та системи державного нагляду й підтримки стали тими глобальними проблемами, які мали суттєвий вплив на процес відродження кредитних спілок в Україні. В результаті цього в кредитно-кооперативному русі України в 1993-1996 роках реально почали виникати різні типи кредитних спілок. Так, чітко можна виділити чотири основних типи кредитних спілок, що на сьогоднішній день діють в Україні: профспілковий, ломбардний, трастовий та ощадно-позичковий.

Профспілковий тип кредитної спілки часто створюється на базі та за принципом колишніх кас взаємодопомоги, які раніше існували на підприємствах, в установах чи організаціях. Як правило, такі кредитні спілки об'єднують членів трудового колективу підприємства, нерідко користуються наданими профспілковим комітетом та (чи) адміністрацією приміщеннями, а іноді й коштами. Вони мають обмежений набір ощадних послуг: приймають щомісячні обов'язкові членські внески, на які відсотки нараховуються за фактом роботи в кінці року та які, як правило, мають незначний розмір. Стимулювання накопичення членами власних заощаджень у вигляді термінових, ощадних, цільових та інших вкладів, як правило, не передбачається. Такі спілки видають переважно споживчі позички порівняно невеликих розмірів під довіру чи запоруку членів або підприємства. Як правило, заощадження членів не є єдиним джерелом формування коштів позичкового фонду. Значною є частка коштів, отриманих від підприємства чи профспілки. В окремих спілках цього типу трапляються випадки обмеженої демократії, нерівні умови надання послуг членам спілки, авторитарний підхід до вирішення питань, пасивність членів. Інколи керівники підприємства та члени профспілкового комітету складають більшість в органах управління спілкою такого типу, а сама спілка використовується для можливих фінансових операцій із коштами підприємства чи профспілки. За механізмом своєї діяльності цей тип кредитної спілки найбільше нагадує касу взаємодопомоги.

Ломбардний тип кредитної спілки найчастіше створюється за територіальним принципом, так би мовити, "на вулиці". Кредитна спілка даного типу, як правило, має декілька великих членів-вкладників, які контролюють спілку чи доручають свої гроші одній довіреній особі. Кредити видаються під заставу будь-якій особі, яка формально приймається в члени спілки, а після повернення кредиту часто вибуває із спілки "за власним бажанням". Кредитні спілки цього типу мають значні активи при незначній кількості постійних членів та великій кількості членів, які виходять із спілки після повернення кредиту. В таких спілках велика частка (до 30%) неповернутих кредитів та реалізованих внаслідок цього предметів застави. Фінансова політика спрямована на надання кредитів під порівняно великі відсотки. Спілки цього типу часто дають рекламу в місцевих газетах на зразок: "Кредити фізичним особам - під заставу". Демократія в таких спілках часто є обмеженою. Демократичне вирішення питань існує лише серед членів-вкладників. Позичальники, як правило, є тимчасовими членами та обмежені в реальних правах. За механізмом своєї діяльності цей тип кредитної спілки найбільше нагадує ломбард, а із західних аналогів - ощадно-позичкову асоціацію акціонерного типу.

Трастовий тип кредитної спілки часто створюється при якійсь комерційній структурі холдингового або трастового типу та діє за територіальним принципом. Така кредитна спілка акумулює кошти дрібних вкладників під певні проекти (будівництво житла, додаткове пенсійне забезпечення, ритуальні послуги, постачання товарів та ін.), має багато видів ощадних або цільових внесків. Спілки цього типу мають значну суму активів та чималу кількість членів, які, як правило, мають дрібні вклади та є малоактивними. Часто дається реклама в пресі про "прийом вкладів на вигідних умовах". Фінансова політика спрямована на залучення дрібних дешевих коштів, їх концентрацію та інвестування у великих розмірах. Форма кредитної спілки, особливо такого типу, потенційно може бути використаною для побудови фінансової піраміди. В таких спілках із-за великої кількості членів, як правило, не проводяться

щорічні загальні збори. До складу органів управління входять, переважно, засновники, які не переобираються загальними зборами. За механізмом своєї діяльності спілки такого типу нагадують із західних аналогів інвестиційну чи трастову компанію.

Ощадно-позичковий тип кредитної спілки найбільш наближений до кредитних спілок західного зразка. Це - демократична організація, в якій немає чітко вираженої вузької групи людей (вкладників чи позичальників), в інтересах якої діє спілка. Фінансова політика спрямована на надання більш дешевих кредитів та нарахування вищих, ніж у інших фінансових установах відсотків на вклади членів. Існують різноманітні умови вкладів та позичок. По можливості, надаються інші види послуг, не заборонених чинним законодавством. Всі члени спілки є рівноправними. Правління, кредитний та наглядовий комітети обираються щорічними загальними зборами та виконують покладені на них функції. Зростання кількості членів та активів, як правило, здійснюється поступово.

Крім цих чотирьох типів, можуть бути й перехідні, змішані форми, які одночасно мають ознаки декількох типів кредитних спілок. Також спілки одного типу можуть з часом набувати рис інших типів кредитних спілок.

Слід відзначити, що наведений розподіл кредитних спілок України на певні типи є досить умовним, але в Україні на сьогоднішній день реально існують кредитні спілки з різними завданнями, закладеними ще при їх заснуванні. В окремих випадках під виглядом кредитних спілок створюються суб'єкти господарювання, які, користуючись статусом громадської організації, здійснюють свою діяльність не з метою організації взаємодопомоги, а для отримання прибутку обмеженим колом осіб. Історія може повторитись. В період "перебудови" форма кооперативу була вибрана для відродження підприємницької діяльності, що дискредитувало саму ідею кооперації. Зараз вже відомі випадки, коли під виглядом кредитних спілок із-за того, що немає відповідного законодавства та системи державного контролю, діють ломбарди, агентства нерухомості, ощадно-позичкові асоціації, компанії трастового типу, взаємні фонди та інші небанківські фінансові установи (наприклад, колишні кредитні спілки як "Золоті ворота" та "Добробут" в місті Києві, "Офіцерський кредит" у місті Дніпропетровську, "Пінгвін" у місті Біла Церква). Звичайно, небанківські фінансові установи мають право на існування, але у відповідних юридичних формах та на основі відповідного законодавства.

Loading...

 
 

Цікаве