WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Кредитні спілки та перспективи їх розвитку в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Кредитні спілки та перспективи їх розвитку в Україні - Дипломна робота

Нормативи акумулювання в резерві сумнівних боргів становлять:

  • для сумнівних для повернення позичок 1-го рівня – 0,25 залишку заборгованості;

  • для сумнівних для повернення 2-го рівня – 0,5 залишку заборгованості;

  • для сумнівних для повернення позичок 3-го рівня – 0,75 залишку заборгованості;

  • для неповернених позичок – вся сума залишку заборгованості.

При переході позички з нижчого рівня сумнівності на вищий здійснюється поповнення резерву сумнівних боргів відповідно до встановлених нормативів акумулювання.

У випадку повного погашення поточної простроченої заборгованості за позичкою, дана позичка переводиться в розряд позичок з нормальним режимом сплати та здійснюється зменшення резерву сумнівних боргів на суму, акумульовану за даною позичкою.

У випадку часткового погашення поточної простроченої заборгованості позичка залишається на тому ж рівні сумнівності і її переведення на наступний рівень буде здійснене в тому випадку, якщо за нею не поступить жодних сплат протягом трьох місяців після даного платежу.

При цьому, поточну прострочену заборгованість за простроченою позичкою складає сума простроченого платежу ( платежів ). Якщо очікуваний платіж ( платежі ) отримано частково, то суму поточної простроченої заборгованості складає фактично прострочена частина очікуваного платежу

( платежів ). Дана сума є базою для розрахунку пені згідно умов кредитного договору.

У випадку списання позички, яка була визнана неповерненою, здійснюється списання частини резерву сумнівних богів, що відповідає розміру залишку заборгованості за даною позичкою.

Сума резерву сумнівних боргів наприкінці місяця визначається наступним чином:

РСБ = сумі СПП1 х суму СПП2 х 0,5 + суму СПП3 х 0,75 +

сума НП,

де РСБ – сума резерву сумнівних боргів, що повинен бути сформований станом на кінець місяця;

сума СПП1 - сума залишків заборгованості по всіх позичках, сумнівних для повернення 1–го рівня;

сума СПП2 - сума залишків заборгованості по всіх позичках, сумнівних для повернення 2-го рівня;

сума СПП3 - сума залишків заборгованості по всіх позичках, сумнівних для повернення 3-го рівня;

сума НП - сума залишків заборгованості по всіх неповернених позичках.

Розрахована сума РСБ порівнюється із розміром сформованого резерву станом на початок місяця та відповідно до виявленого відхилення здійснюється поповнення або зменшення розміру резерву.

Заходи по поверненню прострочених позичок

З моменту виявлення простроченості по позичці кредитна спілка повинна вживати заходів по її поверненню.

Протягом місяця після того, як не було отримано очікуваного платежу по позичці, за позичальником та його поручителем ( у разі його наявності ) проводиться робота по виясненню стану справ та спонуканню до добровільного виконання своїх зобов'язань згідно умов кредитного договору. Крім телефонних розмов та зустрічей на цьому етапі в комплекс заходів обов'язково повинно входити надсилання рекомендованих листів – нагадувань ( до 15 днів прострочення платежу ) та листів – попереджень ( 15 – 30 днів прострочення платежу ).

У випадку , якщо попередні заходи не призвели до сплати боргу , кредитна спілка вдається до дій , що спрямовані на стягнення боргу примусовим шляхом. Перед її вчиненням кредитна спілка має здійснити такі заходи:

а) Визначити суму боргу на останній день перед початком таких заходів, а також документально її зафіксувати. Ця сума боргу складається з:

  • несплаченої частини суми основної позички;

  • нарахованих несплачених відсотків за позичкою;

  • пені, неустойки та штрафу, якщо вони передбачені кредитним договором;

  • суми відшкодування шкоди, спричиненої кредитній спілці неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором, якщо це прямо передбачено в кредитному договорі позички.

б) Визначити можливість та реальність звернення стягнення на майно боржника або третіх осіб:

  • наявність такого майна та його вартість , місце знаходження , тощо;

  • наявність претензій інших кредиторів на це майно або взагалі до боржника;

  • наявність прав інших осіб на це майно ( наприклад , неповнолітні діти ).

в) Оцінити доцільність звернення стягнення на певне майно боржника , враховуючи вартість цього майна та вартість заходів, які доведеться вжити.

г) Вжити заходів для встановлення місця знаходження боржника.

Стягнення боргу примусовим шляхом здійснюється з використанням відповідних правових механізмів та процесуальних форм, передбачених чинним законодавством.

В окремих випадках за спеціальним рішенням Кредитного комітету кредитна спілка може відстрочити застосування щодо позичальника заходів примусового стягнення боргу з дотриманням передбаченим законодавством процесуальних строків. Однак, таке рішення повинно бути належним чином обгрунтоване.

У випадку, якщо протягом року всі вищевказані заходи не призвели до повернення боргу позичальником , така позичка підлягає списанню. Списання позичок здійснюється за рішенням Правління за подальшим Кредитного комітету спілки.

В окремих випадках за спеціальним рішенням Правління кредитна спілка може відстрочити списання не повернених позичок. Однак, таке рішення повинно бути обгрунтованим і його доцільність повинна бути очевидною.

Отже, сучасні кредитні спілки надають своїм членам широке коло ощадних і кредитних послуг. Внески та ощадні вклади членів складають основну суму коштів для надання позичок членам спілки. Позички – це одні із головних підстав існування будь-якої КС. Коли вони правильно і безпечно видані, то є одним з найважливіших джерел прибутковості спілки. А коли КС прибуткова, вона росте і розвивається, а тому може краще задовільнити фінансові потреби своїх членів.

РОЗДІЛ 3.ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ.

В той час, коли кредитний вид кооперації був ліквідований в Україні він дістав широкий розвиток у світі. Тому не дивно, що його досвід був перейнятий українськими кооператорами там, де він набув популярності.

Плани повернення самої ідеї КС в Україну давно виношувалися українськими кооператорами США, Канади, Австралії. Але можливість відродження цього процесу з'явилась після осені 1991 року, з візитом Голови ВРУ Леоніда Кравчука в США та Канаду. За його ініціативою до України було запрошено представників Всесвітньої Ради КС, які при активній участі Української Світової Кооперативної Ради, організували в 1992 році дві місії з метою вивчення можливостей відродження цього руху в нашій державі.

З приїздом в Україну на початку 1992 року цієї делегації і почав відновлюватись кредитний рух. Українські кооператори, які за різних обставин, в часи лихоліття, покинули рідну Україну і виїхали на нові місця поселення, значно розвинули ту філософію народної кооперації, що існувала в рідному краї в минулому. Тому , з їхньої ініціативи і безпосередньою з їхньою участю і відбувається відродження КС в Україні.

Відомий український кооператор з Канади, Ярослав Скрипник був першим із тих, хто висловив ідею допомоги Україні у відродженні КС. Це відбулося ще в 1991 році. В тому ж році була утворена Комісія для реалізації цієї ідеї при Українській Світовій Кооперативній Раді ( УСКР ).

Логічним завершенням другої місії в червні 1992 року , стало створення раціонального організаційного комітету із створенням кредитних спілок в Україні. В нього ввійшли близько 20 осіб.

За його сприяння розпочався процес законодавчого оформлення ідеї кредитного руху в нашій державі. В першу чергу Комісія Верховної Ради України з питань економічної реформи під керівництвом В. Пилипчука підготувала проект закону "Про Кредитні Спілки", який був прийнятий в першому читанні, але , на жаль, під час другого і третього читання був відкинутий . Оргкомітет не зумів донести до кожного депутата основні ідеї кредитних спілок.

Указ Президента " Про тимчасове положення про кредитні спілки в Україні " від 20 вересня 1993 року був з радістю сприйнятий активістами КС. Цей документ , хоч і містить ряд нелогічних статей, все ж дозволив реєструвати КС як громадські об'єднання і ввів в правовий обіг саме поняття КС.

З часу виходу у світ Указу Президента , оргкомітет дуже тісно співпрацював з НБУ в питанні розробки і погодження Типового статуту КС, який після численних дискусій, компромісів був ухвалений Правлінням НБУ. Паралельно йшла співпраця із Всесвітньою Радою КС. Саме на її запрошення п'ять активістів оргкомітету в квітні – липні 1993 року відбули трьохмісячні стажування в КС США.

З 1993 року в Україні працюють представництва Всесвітньої Ради КС та Канадської Кооперативної асоціації, що здійснюють програми урядів США та Канади по розвитку КС в Україні.

Loading...

 
 

Цікаве