WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Кредитна політика комерційних банків та механізм її реалізації в умовах перехідної економки (магістерська) - Дипломна робота

Банківська справа. Кредитна політика комерційних банків та механізм її реалізації в умовах перехідної економки (магістерська) - Дипломна робота

На відміну від сезонного кредиту, коли боргові зобов'язання починаються після одного циклу або обороту, цикли кредитів в оборотні активи повторюються постійно і переплітаються, що в кінцевому випадку затруднює визначення термінів погашення позики.

Середньострокові кредити надаються підприємствам для фінансування закупки машин, обладнання або збільшення оборотного капіталу. Згода на видачу кредитів, як правило, проходить в рамках кредитного комітету. Слід зазначити, що розмір банку і масштаб його операцій визначає ступінь централізації, чим більший банк (а значить і масштаб його операцій, особливо географічний), тим більший ступінь децентралізації. В будь-якій децентралізованій системі, кредитні повноваження на різних рівнях, як правило, визначаються рекомендаціями відділів по кредитній політиці і контролю за діяльністю банку, а потім узгоджуються і керівництвом банку і кредитним комітетом.

Особливе значення в процесі кредитування має кредитна документація, яка забезпечує захист від ризику і дозволяє банку приймати певні заходи у випадку невиконання або порушення графіку погашення позики боржником. Кредитний договір - це контракт між банком і боржником, в якому обумовлюються права і обов'язки кожної сторони по відношенню до кредиту. Хоча кредитний договір не дозволяє кожній стороні контролювати джерело погашення кредиту, але він вміщує умови, обмеження, які складені таким чином, що так чи інакше захищають інтереси банку. До таких умов відносяться, перш за все, форми забезпечення.

В умовах нестабільної економічної ситуації можуть траплятися випадки, коли навіть першокласні позичальники виявляються неспроможними виконувати свої зобов'язання перед кредиторами. У зв'язку з цим, банкам слід розраховувати на додаткові заходи, спрямовані на забезпечення повернення виданих кредитів у випадку неспроможності позичальника виконувати свої фінансові зобов'язання. В нашій країні можна виділити чотири форми забезпечення: застава, поручництво, гарантія і страхування (див. Додаток2).

Найпоширенішою формою забезпечення на сьогоднішній день є застава. Предметом застави може бути будь-яке рухоме чи нерухоме майно або майнові права, на які відповідно з чинним законодавством може бути застосоване його стягнення.

Донедавна, в нашій, країні заставою охоплювалися лише ті цінності, які служили безпосереднім забезпеченням наданих позик. Така практика була наслідком адміністративно-планового характеру кредитування, і тому не могла створити надійних гарантій покриття банком невиконання зобов'язань позичальника.

На сьогоднішній день перелік предметів застави набагато розширений і включає в себе товарно-матеріальні цінності (сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція), рухоме та нерухоме майно, цінні папери, застава рахунків до оплати. Остання широко використовується в зарубіжній практиці. Якщо в процесі господарської діяльності у позичальника виникають вимоги до третьої особи (наприклад, за поставлену продукцію), то він може надати їх банку як заставу отриманого кредиту. Застава дебіторських рахунків має ряд технічних переваг порівняно із заставою матеріальних цінностей, в першу чергу тому, що в даному випадку не виникає проблем, пов'язаних із зберіганням застави. В той же час, приймаючи в заставу рахунки до отримання, банк повинен ретельно аналізувати якість товарів, що реалізуються, фінансовий стан покупця, структуру дебіторської заборгованості позичальника та п динаміку. Проте, такий аналіз пов'язаний з додатковими витратами для самого банку.

В зарубіжній практиці при визначенні предметів застави комерційні банки

висувають досить жорсткі вимоги, зокрема (див. табл. 1.1.) [42, с.74]:

Таблиця 1.1.

Оцінка застави

Рейтинг

Застави

Покриття заставою. Ватрість застави

Вартість застави, з точки зору її реалізації

Форма контролю зі сторони банку

Приклади

А

100%

Повністю забезпечена і лег-ко може бути реалізована

-під банківським контролем

- документація в порядку

-контргарантії допустимих банку

-найліквідні-ша застава банку

В

<100%

Вартість може коливатися і мо-жуть виникати труднощі з про-дажу

- під банківським контролем

- документація в порядку

-оцінена банком нерухомість

С

<100%

Вартість чутлива до змін і непевненість з реалізацією

-проблеми під контролем

-сумнівна документація

- запаси ТМЦ або дебіторська заборгованість, яка зберігається в банку

Д

<100%

Вартість знижуїться і слаб-ка реалізація

-не контролюєть-ся банком

- проблеми з до-кументацією

- проблемні акти-ви

- неконтрольо-вані запаси ТМЦ

Е

<100%

Низька вартість або її відсутність, затруднена або неможлива реалізація на ринку

- не контролюєть-ся банком

-документація відсутня

- не пітвер-джені гарантії

- можливість швидкої реалізації заставного майна;

- стабільність ринкових цін на предмети застави при збереженні ними своїх споживчих властивостей;

- чітке юридичне оформлення прав кредитора на володіння майном, що віддається в заставу;

- забезпечення надійного збереження предметів застави.

Згідно з вищезазначеними принципами, комерційні банки виходять з того, що вартість забезпечення пов'язана, перш за все, з покриттям, вартістю і системою контролю (див. Додаток 2).

Оскільки різні форми забезпечення мають свої переваги і недоліки, комерційні банки досить часто використовують змішані типи забезпечення, що включають заставу майна, товарні документи, іпотеку і т.д. У будь-якому разі конкретний тип забезпечення визначається банком залежно від рівня організації кредитних взаємовідносин з тим чи іншим позичальником.

Після того, як кредит був виданий, банк повинен приймати відповідні заходи для забезпечення його повернення. Розумне управління кредитом не виправить "поганий" кредит, але багато "хороших" кредитів можуть стати проблемними у випадку неефективного управління ними співробітниками кредитного відділу банку.

Банки слідкують за боржниками для того, щоби впевнитися в дотриманні ними умов кредитного договору, а також для пошуку нових можливостей ділового співробітництва з клієнтом. Спостереження за кредитом необхідні для того, щоби виявити на ранніх стадіях те, що у боржника можуть з'явитися труднощі з погашенням кредиту. Це необхідно робити на ранніх стадіях, щоби максимально збільшити ефект від корегуючих дій банку з метою зниження його збитків. Спостереження за кредитами особливо важливо на етапі її погашення, або коли вони не погашаються в термін.

Для контролю за боржником комерційні банки можуть використовувати декілька джерел інформації, серед них: інформація, яка є в наявності в самого банку, одержана від контрагентів боржника в інших фінансових установах.

Кожен конкретний банк в своїй діяльності буде розробляти умови кредитування відповідно до своїх потреб і можливостей з метою надання послуг, які б відповідали потребам ринку. Разом з тим, всі банки повинні вести свою кредитну діяльність і розробляти кредитну політику на основі наступних принціпів:

- мета кредиту повинна бути реальною і розумною;

- банк повинен глибоко вивчити і зрозуміти можливості і потреби клієнта, а також сферу і ринки його діяльності;

- при наданні кредиту слід впевнитися в тому, що він може бути погашеним протягом вказаного періоду часу;

- позика надається тільки для цільового використання на реалізацію конкретного проекту чи господарської операції, аналіз яких свідчить про їх достатню дохідність в умовах економічної кон'юнктури;

- заборона кредитування певних господарських операцій, зокрема, покриття збитків від господарської діяльності, збільшення розміру статутного фонду боржника, внесення платежів в бюджет і позабюджетні фонди підприємств, які допустили прострочену заборгованість по раніше отриманих позиках;

- банк повинен пересвідчитися в тому, що він не понесе значних збитків у випадку, якщо боржник буде нездатним погасити свої зобов'язання;

- кредитор повинен бути повністю впевненим в боржнику.

Якщо боржником виступає банк, то в нього повинна бути достатня капітальна база, його ліквідність повинна бути допустимою, а ризики, які присутні в його кредитному портфелі, повинні бути мінімальними.

1.2. Роль кредитної політики у формуванні кредитного портфеля, комерційними банками.

Фактори, які впливають на кредитну політику

Банки, являючись самостійною кредитною установою, проводять свою кредитну політику з врахуванням ряду факторів. До останніх належать: економічні і політичні умови, рівень розвитку банківського законодавства, ліквідність кредитної установи, спеціалізація банку, наявність ресурсної бази та її структура (див. Рис.1.2.).
Loading...

 
 

Цікаве