WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Кредитна політика комерційних банків та механізм її реалізації в умовах перехідної економки (магістерська) - Дипломна робота

Банківська справа. Кредитна політика комерційних банків та механізм її реалізації в умовах перехідної економки (магістерська) - Дипломна робота

A Structure of магістерської work contains an introduction, three parts, deductions, list of gone literature.

In first part thrown open role and significance of credit policy in activity of commercial banks. Deduced, that credit policy, as management process base by credit determines priority in act of development of credit відносин, from one side, and functioning of credit mechanism, from other.

In second part seen out analytic estimation of credit activity of commercial banks in Ukraine, effectuated analysis of financial borrower state. Helped into classification of credit risks and management methods by them on level of separate loan and on equal of credit briefcase.

In third part consider the perfection ways of credit policy in conditions of transitional economy, and also a list lends of basic recommendations.

І. Кредитна політика та формування кредитного портфеля комерційними банками.

1.1.Суть кредитної політики та її вплив на діяльність

комерційних банків.

Основний зміст і роль банківської справи - це забезпечити залучення і надійність депозитів та вміле їх розміщення на основі виваженої розумної політики. Всі інші послуги є допоміжними і другорядними. В банку завжди повинно бути в наявності достатньо коштів для задоволення потреб вкладників, бажаючих вилучити їх і використати в розумних межах. І вкладники, і регулюючі органи (в особі центральних банків) виходять із того, що вкладені в банк кошти зберігаються і є в наявності завдяки необхідному рівню ліквідності і диверсифікації ризику. Ризик, який являє собою органічну частину будь-якого кредиту, що надається банком, повинен бути мінімальним. Акціонери, в свою чергу, вважають, що банк повинен забезпечити одержання прибутку, і, як правило, за рахунок розміщення коштів, який, з точки зору банку, повинен бути достатнім для стимулювання припливу капіталу і одержання дивідендів.

Особливою роллю банківських операцій є надання кредитів, і робота банкірів зводиться до того, щоби вирішити, кому можна довірити гроші вкладників і на які цілі. Дана функція банків являє собою вкрай важливий і надзвичайно чутливий процес. Банк повинен визначити, які кредити він буде надавати, скільки кредитів кожного типу він буде надавати, кому він буде надавати кредити і за яких обставин ці кредити будуть надаватися.

Всі важливі рішення в банках потребують, щоби метою його політики було підтримання оптимальних співвідношень між кредитами, депозитами та іншими зобов'язаннями і власним капіталом. Тому, правильна кредитна політика здатна підвищити якість кредитів, і, звісно, фінансовий стан банку. Все вищезазначене підкреслює необхідність кредитної політики в роботі банків, і в значній мірі при переході до ринкових умов, коли банки націлені на першокласних та багатих клієнтів, які ні кількістю ні якістю не можуть забезпечити всю банківську індустрію.

Основне призначення політики в банку - це забезпечення послідовності дій і дотримання надійності і чіткості позитивної практики в роботі. Принципів обраної політики повинні дотримуватися всі - від голови правління банку до окремо взятого співробітника. Отже, політика, в контексті банківської справи, - це спосіб виконання послідовно пов'язаних дій, де принципи являють собою основу визначення її і спосіб її здійснення [42, с.60]. Кредитна політика - це лише одна із сторін широкого спектру політики, яку проводять банки в своїй діяльності. В нашій країні, в період переходу до ринку, коли кредитна політика знаходиться в залежності від фінансової стабільності, спаду економіки, кризи платежів, банки не дотримуються чітких критеріїв у кредитній політиці і не прагнуть розробляти їх самі. По мірі стабілізації економічного простору, фінансової ситуації, і коли держава поступово стає суб'єктом фінансового ринку, банкам необхідно буде самим активно розробляти внутрішню політику, в тому числі і кредитну. Цьому буде сприяти і загострення конкуренції на ринку капіталів.

У сучасній банківській теорії відсутнє однозначне тлумачення терміну "кредитна політика". Діапазон тверджень змінюється від "кредитна політика - система заходів центрального банку та держави в кредитній сфері з метою регулювання грошового обігу і досягнення інших економічних та соціальних цілей" [15, с.150] до "кредитна політика повинна охоплювати склад кредитного портфеля і контроль над ним як єдиним цілим, а також встановлювати стандарти для прийняття конкретних рішень" [51, с.52].

Ці твердження характеризують різні рівні кредитної політики. Якщо перше визначення характеризує макроекономічний рівень, яким виступає держава в особі центрального банку, то суб'єктом кредитної політики іншого твердження є мікроекономічний рівень, суб'єктом якого виступають комерційні банки. Відмінністю кредитної політики від фінансової, податкової, бюджетної та інших видів економічної політики є те, що кредитна політика - це політика, яка пов'язана із рухом кредиту, а, отже, із організацією процесу кредитування. З іншої сторони, кредитна політика виступає складовою частиною банківської політики, яка охоплює окрім кредитної, депозитну, валютну, процентну і інші види політики, які виражають основні функції комерційних банків. У цій частині кредитна політика на макроекономічному рівні підпорядкована державному грошово-кредитному регулюванню, розробка і втілення якої покладена на центральний банк.

Отже, кредитну політику слід розглядати як на макроекономічному рівні - основу грошово-кредитного забезпечення та регулювання, і на мікрорівні - організацію процесу кредитування господарюючих суб'єктів. Розглядаючи кредитний механізм як організаційно-економічні заходи по організації процесу кредитування, які, відповідно, мають макро- і мікрорівні, можемо констатувати, що кредитна політика виступає формою прояву організації і управління кредитним механізмом. Тому-то, на наш погляд, кредитна політика - стратегія і тактика організації і управління кредитним механізмом як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях

Метою кредитної політики на макроекономічному рівні виступає грошово-кредитне збалансування економіки, яка виявляється в стимулюванні нагромаджень і інвестицій, структурній перебудові економіки та підтриманню інфляції на допустимому, з точки зору розвитку економіки, рівні. Формою реалізації кредитної політики в даному контексті є управління кредитним механізмом і особливо його елементом - грошово-кредитним регулюванням.

Тактика кредитної політики на макроекономічному рівні полягає в розробці економічних методів і форм державного грошово-кредитного регулювання, які залежать від особливості економічних процесів на тому чи іншому етапі розвитку.

Кредитна політика на мікроекономічному рівні в частині стратегії вбирає в себе пріоритети, принципи і цілі конкретного банку на кредитному ринку. Вона визначається, перш за все, вибором клієнтів і кредитних інструментів (сегментування ринку), по-друге, нормами і правилами, які регламентують практичну діяльність банківського персоналу і, по-третє, компетентністю керівництва банку і рівня кваліфікації персоналу, який займається питаннями кредитування. Тактика кредитної політики охоплює конкретні інструментарії, які використовуються конкретним банком для реалізації його стратегічних цілей при здійсненні кредитних операцій, напрями їх вдосконалення, порядок організації кредитного процесу. Таким чином, кредитна політика створює необхідні загальні передумови ефективної роботи персоналу кредитного підрозділу банку, зменшує ймовірність помилок і прийняття нераціональних рішень.

На вибір стратегічних цілей кредитної політики вітчизняного кредитного ринку впливають перш за все, з однієї сторони, структура банківської системи в регіональному аспекті та привабливість вітчизняної

економіки - з іншої. Цей зв'язок виявляється в наступному:

1) нерівномірність регіонального розвитку банківської системи і міжбанківської конкуренції;

2) посилення міжбанківської конкуренції за відсутності значних різниць у процентних ставках по депозитах та кредитах в регіональному аспекті приводять до скорочення маржі і створюють тенденцію більшої привабливості для банків на фінансових та валютних ринках;

3) наявність тенденції падіння питомої ваги дешевих кредитних ресурсів по регіонах створюють передумови до пасивної політики щодо участі банківського капіталу в кредитуванні економіки;

4) успадкування колишніми державними спеціалізованими банками збиткових та із значними боргами державних підприємств не може забезпечити нормальну кредитну "роботу" теперішніх акціонерно-комерційних банків "Україна", "Укрсоцбанк", "Промінвестбанк", на долю яких припадає від 65 до 78%.

Loading...

 
 

Цікаве