WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Кредитна політика комерційних банків та механізм її реалізації в умовах перехідної економки (магістерська) - Дипломна робота

Банківська справа. Кредитна політика комерційних банків та механізм її реалізації в умовах перехідної економки (магістерська) - Дипломна робота

(3) FV = (K) = K (1 + R) n,

R – річна ставка відсотка

(4) РV (- К) = K (1 + R) –n -

кошти К, які надійдуть через n років

(якщо t = 60 діб, то n = 60/365 = 0,164).

Якщо як альтернативу розглядати фінансові інвестиції в процентні цінні папери з нормою відсотка R – річник, а сплата здійснюється m разів на рік рівними частинами через рівні інтервали часу, то формула для обчислення майбутньої накопиченої вартості протягом n років сьогоднішніх активів (К) дорівнює:

(5) FV (=К) = K (1 + R/ m) m n

(6) РV ( К) = K (1 + R/ m)- m n

У граничному випадку (так званої неперервної капіталізації відсотків), якщо період обчислення складного відсотка вважали нескінченності), тобто відсоток сплачується і реінвестується неперервно:

(7) FV (К) = К е R n

(8) РV ( К) = К е -R n , де

Rм – річна ставка неперервних відсотків;

n – кількість років

е – основа натуральних логарифмів 2,718272.

Нарахування з неперервним складним відсотком зручно виконувати при невеликих інтервалах часу.

Також необхідно пере обчислювати відсотки, що нараховуються m разів на рік, у рівнозначні їм неперервні відсотки (R m).

(9) Rм = m l n (1 + R/m), R – річна ставка відсотка.

Обсяг резервів Cg (g = 1, ... q), які необхідно сформувати у вигляді високоліквідних активів (високоліквідних цінних паперів) відразу після надання позики (у момент Tg, g = 1, ... Q).

Враховуючи те, що цінні папери дають дохід, річна норма відсотків яких R відома маємо:

(10) Fg = Cg (1 + R)ng, g = 1, ... Q, де

n – кількість років (обчислюються на основі значень термінів tg, на які надано позику).

Отже, звідси отримаємо обсяг необхідних резервів

(11) Cg = Fg (1 + R)-ng, g = 1, ... Q

Значення Cg можна легко обчислити, скориставшись для цього моделлю неперервної капіталізації відсотків згідно з формулою (7). Маємо такий вираз:

(12) Cg = Fg ,g = 1, ... Q ,

Rм – обчислюється згідно формули (9)

Розглянемо створення резерву на прикладі.

Банк надав кредит на суму 40000 гривень на 90 діб, кредитний ризик становить 0,3. цінні папери, які банк прагне придбати для формування резерву, дають річну норму доходу 40% (n = 0,4).

Потрібно обчислити резерв.

Спочатку розрахуємо можливі збитки банку, пов'язані з даною позикою:

F = 40000 0,3 = 12000

n – кількість років, на яку видано позику

n = 90/365 = 0,246

Розрахуємо суму резерву:

С = 12000 (1 + 0,4)-0,246 = 11046,7 грн.

Щоб використати формулу (12), перше знайдемо величину рівнозначного відсотка, що нараховується неперервно (Rм), якщо m1, то

Rм = l n 1,4 = 0,3365

C = 12000 e--0,33650 0,246 = 11046,7 грн.

На сьогодні комерційні банки в Україні не можуть створювати таких резервів у вигляді ОВДП, оскільки державні цінні папери є не тільки в зв'язку з конверсією, яку здійснив Мінфін і Національний банк України в вересні 1998 року. І як наслідок ринок державних цінних паперів перестав існувати в Україні як такий.

На міжбанківському ринку кредитних ресурсів відбувається встановлення механізму кредитування під заставу депозитних сертифікатів НБУ. Перешкодою в нарощенні обсягів таких кредитів є несистематичний характер проведення Національним банком аукціонів з розміщенням депозитних сертифікатів.

Цільовим призначенням міжбанківського кредитування в Україні є щодекадне дотримання норм обов'язкових резервів залучених коштів на коррахунку. Як без ризикову ставку доходності на міжбанківському ринку кредитних ресурсів приймають ставку KIBOR (за 30 днів), яка не є індикатором відображення реальних економічних процесів в країні.

Таким чином, управління кредитним портфелем є основною ефективного управління кредитами.

Управління портфелем дозволяє балансувати і утримувати ризик всього портфеля, очікуючи і контролюючи ризик, який притаманний тим и іншим ринкам, клієнтам, кредитним інструментам, кредитам і умовам діяльності. Управління портфелем є особливо актуальним у зв'язку з диверсифікацією банками своїх операцій, воно тісно пов'язане з процесами стратегічного планування.

ВИСНОВКИ

При виконанні даної магістерської роботи у відповідності до її мети поставали 3 блоки завдань: теоретичні, аналітично-прикладні, рекомендаційні.

В теоретичному завданні розкрито роль та значення кредитної політики в діяльності комерційних банків. Зроблено висновок, що кредитна політика, як основа процесу управління кредитом визначає пріоритет в процесі розвитку кредитних відносин, з однієї сторони, і функціонування кредитного механізму, з іншої.

У другому аналітико-прикладному блоці охарактеризовано кредитну діяльність комерційних банків, процес надання і погашення банківських позик. Здійснено оцінку кредитоздатності позичальників, яка мінімізує кредитний ризик при видачі кредитів. Слід зазначити, що у процесі аналізу банки можуть розробляти і застосовувати власні системи показників та групи методів, вибір яких залежить насамперед, від специфіки того сегмента ринку, який обслуговує банк, а також від рівня спеціалізації банку, видів кредитів, рівня кваліфікації працівників банку та ін. Крім того подано оцінку забезпечення кредиту (застави). Отже, загальна сума застави повинна покривати суму кредиту та процентів за користування ним та непередбачені додаткові витрати, які можуть виникнути в процесі відчуження майна.

Як відомо, усі банки тією чи іншою мірою стикаються з проблемами неповернення позик. Запропоновано використовувати ряд застережних сигналів, що свідчать про проблемність кредитів боржників, також розглядати чинники, що зумовлені некваліфікованою робою банківських спеціалістів щодо надання кредитів.

В другому блоці подано класифікацію кредитних ризиків та методи управління ними на рівні окремої позики (аналіз кредитоспроможності клієнта та кредиту, структурування, документування, контроль) і на рівні кредитного портфеля (диверсифікація, лімітування, створення резервів).

Шляхи вдосконалення роботи комерційних банків з позичальниками є предметом розгляду третього блоку завдань. До основних рекомендацій слід віднести:

  • Створення картотеки кредитної інформації яка б стала складовою частиною загальнодержавної системи контролю за кредитами. Будь-який банк міг би одержувати інформацію про клієнта, який протягом усього часу звертався за кредитом до різних установ. Така загальна система виконувала б контрольну функцію, оскільки кожний клієнт знав би, що інформація про порушення умов кредитної угоди зберігатиметься і, можливо, стане перепоною при одержанні нового кредиту.

  • Письмове затвердження "Керівництва по кредитній політиці банку", який би включав кредитну політику, норми кредитування і інструкцію по кредитуванні.

  • Проведення кредитного аналізу, який дозволив би провести "профілактику" кредитного ризику (запобіганню кредитів з низьким ризиком).

  • Диверсифікація кредитного портфеля. Рівень втрат від неповернення боргу може бути зменшений за рахунок видачі кредитів більшій кількості незалежних позичальників.

  • Дотримання вимог НБУ щодо створення резерву на покриття можливих втрат від кредитної діяльності.

  • Створення резервів за рахунок високоліквідних активів.

  • Взяти в штат кредитного працівника-менеджера, який би займався диверсифікацією кредитного портфеля, лімітуванням активних операцій, формуванням резервів і контролем всіх факторів, які впливають на збільшення кредитного ризику.

  • Створення потенційного кредитного портфеля. Передбачає створення резервного кредитного портфеля з необхідною якістю для своєчасної "санації" кредитного портфеля, тобто заміну кредитів з низькою якістю на кредити з високою якістю, тобто кредити, які підвищують портфельну якість.

  • Loading...

     
     

    Цікаве