WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Кредитна політика комерційних банків та механізм її реалізації в умовах перехідної економки (магістерська) - Дипломна робота

Банківська справа. Кредитна політика комерційних банків та механізм її реалізації в умовах перехідної економки (магістерська) - Дипломна робота

Але для банку тиха цесія пов'язана з великим ризиком, тому що, по-перше, кошти по уступлених вимогах нерідко поступають на рахунки позичальника, що, по-перше, кошти по уступлених вимогах нерідко поступають на рахунки позичальника, що знаходяться в інших банках; по-друге, позичальник має можливість уступити вимогу декілька разів; по-третє, позичальник може уступити неіснуючі вимоги.

Ще один вид забезпечення – страхування кредитних ризиків. Страхування кредитів визнано особливою формою страхового захисту – страхування від збитків на випадок невиконання вимог, тобто відповідальності позичальника.

Найважливішими моментами у страхування є: міра відповідальності, встановлення страхового випадку та визначення страхового відшкодування. За кордоном практикують 2 основні форми страхування кредитів: страхування власне кредитів (делькредерне) та страхування застави під отримані кредити (кауційне). (Рис. 3.2, 3.3).

Рис. 3.2. Відносини контрагентів при страхуванні ризику неповернення кредиту (делькредерне страхування) [47, 51].

Як показано на рис.3.2. страхування безпосередньо захищає власні інтереси, застосовуючи механізм страхування. Відносини сторін характеризуються такими ознаками:

  • Страхувальник (банк) отримує страхове відшкодування збитків у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань і бере на себе частину відповідальності (близько 20%);

  • Страховик (страхова компанія) застосовує санкції при порушенні страхувальником зобов'язань; залишає за собою право перевірки і самостійного прийняття рішень щодо запропонованих до страхування ризиків; переймає право регресу до кредитоотримувача.

    Рис.3.3. Відер сини контрагентів при заставному (гарантійному) страхуванні (кауційне страхування) [47, 52].

    На рис.3.3. передбачено, що страхувальник-боржник захищає право свого кредитора. У випадку заставного страхування боржник є страхувальником, а застрахованим, як правило, виступає кредитор.

    Однак, приклад страхування кредитів широко не популярний в діяльності українських комерційних банків, так як вони побоюються використовувати страхування кредитів як основну форму захисту від ризиків банківської діяльності.

    Від структури та якості кредитного портфеля банку значною мірою залежать стійкість, репутація й фінансовий успіх банку. Тому йому необхідно ретельно аналізувати якість позик, проводити незалежні експертизи великих кредитних проектів, виявляти відхилення від цілей кредитної політики.

    Зміст програм контролю за якістю кредитного портфеля залежить від виду банку. Наприклад, банк, який інтенсивно кредитує підприємців галузі, котра потерпає від кризових явищ, має проводити перевірки стану своїх позичальників через кожні 2-3 місяці.

    Часто застосовують диференційований підхід: найнадійніші позики перевіряються раз на рік, проблемні – аналізують і контролюють постійно.

    Ще один варіант – постійний контроль за великими позиками, і періодичний – за меншими. При контрольній перевірці ще раз аналізують відповідність даної позики цілям кредитної політики банку, кредитоспроможність клієнта. Поті банк повторно присвоює позиці кредитний рейтинг. Класифікація позик за рейтингами допомагає банківській установі контролювати склад кредитного портфеля, з'ясовуючи причини погіршення його якості та вживати відповідних заходів.

    Один із способів ліквідації проблемної заборгованості – рекапіталізація банків. Цей метод полягає в обміні за схемою "капітал за борги", тобто банки з відома держави трансформують проблемну заборгованість у капіталовкладення, залишаючи за собою управління кампанією (контрольний пакет акцій підприємства).

    Для проведення рекапіталізації банків важливо зробити достовірний аналіз стану безнадійних та сумнівних боргів у всій банківській системі. Для цього необхідно оцінити накопичення непокритих боргів у зведеному балансі банківської системи.

    Ще один необхідний крок – практичні заходи за результатами такого аналізу з метою реструктуризації балансів банків, які мають переважно безнадійні щодо повернення активи. Тут виникає питання стосовно процедури списання безнадійних боргів.

    На нашу думку, держава могла б нехай із певною знижкою, купити у банків усі кредити, надані державними підприємствами. Щоб пом'якшити вплив такого заходу на фінансове становище країни, платежі можна б було здійснювати у формі казначейських зобов'язань. Після цього державі слід було б списати всі борги чи передати керівництво заборгованістю одному зі своїх підрозділів на зразок Укрспецфіну.

    Держава могла б передати право власності на підприємства боржники їх основнм кредиторам як компенсацію за безнадійні борги, які банки пізніше могли б списати. Такий обмін за схемою "капітал за борги" сприяв би зростанню надійності та платоспроможності банків.

    Аналіз принципів формування страхових резервів на покриття можливих збитків від кредитної діяльності, які висвітлені в попередньому розділі, виявляє рід таких суттєвих хиб:

    • розглянутий порядок формування резервів потребує досить жорсткого віднесення кредиту до однієї із груп позик, однак очевидним є той факт, що позики, віднесені до однієї класифікації групи, можуть мати різну ймовірність збитків;

    • графік формування резерву ніяким чином не пов'язаний із фактичними строками закінчення дії кредитної угоди;

    • основна мета формування резерву – перерозподіл доходу та прибутку банку на користь резервного фонду на покриття можливих збитків за позиками банку.

    Наслідки такого принципу формування резервного фонду є збільшення капіталу банку та зменшення бази оподаткування, однак інших вимог до реальних коштів, що відповідають фактичному обсягу створення фондів, крім 30% резервування коштів на коррахунках не існує.

    Враховуючи вище наведені хиби ряд спеціалістів пропонують застосування альтернативного принципу формування резервного фонду на покриття можливих збитків за позиками комерційних банків, який передусім ставить за мету забезпечення ліквідності банку і ґрунтується на інструментарії фінансової математики. [24, 48].

    Кредитний портфель банку можна подати у вигляді таблиці.

    Дата надання позики

    ТI1

    ТI2

    ТIg

    ТIa

    Дата повернення позики

    TII1

    TII2

    TIIg

    TIIa

    Сума позики

    S1

    S2

    Sg

    Sa

    Ймовірність збитків

    P1

    P2

    Pg

    Pa

    Сума прогнозованих збитків

    S1 P1

    S2 P2

    Sg Pg

    Sa Pa

    Таким чином на кожну дану TIIg прогнозується обсяг можливих збитків F = Sg Pg . втрата частини боргу і впливає не менш на фінансовий результат діяльності банку, а й робить досить ймовірним порушення ліквідності, оскільки строк повернення кредиту, як правило, синхронізується зі строком виконання банком своїх зобов'язань.

    Пропонується створювати фонд відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків у вигляді високоліквідних активів (ОВДП, міжбанківського кредиту під заставу ОВДП зі строком погашення, близьким до строку погашення міжбанківського кредиту, міжбанківського кредиту під заставу валютних коштів зі строком погашення, що збігається з датою настання можливих збитків, та в розмірах очікуваних збитків).

    При формуванні резервів у вигляді високоліквідних активів необхідно, щоб на момент погашення g-ї позики обсяг сформованого резерву дорівнював сумі прогнозованих збитків (Fg), де

  • Fg = Sg Pg, g = 1, ... , Q

    Позначимо термін, на який надається g – та позика через tg, тоді

  • (2) tg = TIIg - ТIg, g = 1, ... , Q

    Можливі такі основні стратегії формування резерву:

  • Резерв формується га момент надання позики;

  • У момент надання позики формується лише певна частина резерву, решта його формують рівними частинами. За рівні інтервали часу протягом періоду, на який надано позику.

    Для реалізації поставлених цілей скористаємося відповідними моделями і технікою фінансових обчислень на основі складних відсотків.

    Нехай початковий капітал вкладається комерційним банком у високоліквідні цінні папери, які слугують за резерв. Це здійснюється у момент часу tо. Нехай обсяг коштів становить К гривень.

    При нарахуванні складних відсотків протягом n років кінцеве значення нагромадження коштів (майбутня вартість початкового капіталу К).

    FV (K) обчислюється за формулою:

  • Loading...

     
     

    Цікаве