WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Кредитна політика комерційних банків та механізм її реалізації в умовах перехідної економки (магістерська) - Дипломна робота

Банківська справа. Кредитна політика комерційних банків та механізм її реалізації в умовах перехідної економки (магістерська) - Дипломна робота

- динаміка ліквідних активів першого та другого класу, а також їх елементів;

- динаміка короткострокових боргових зобов'язань;

Вплив деяких факторів на динаміку коефіцієнтів загальної ліквідності для виділення основних причин його можна визначити способом ланцюгових підстановок. Для розрахунків коефіцієнтів використовуємо дані, приведені в таблиці 2.1.

  • Вплив зміни ліквідних активів на коефіцієнт загальної ліквідності:

    + 362,3

    3003,7 = 0,121

    в тому числі:

    -28,9

    - ліквідних активів 1-го класу: 3003,7 = -0,009

    +392,1

    - ліквідних активів 2-го класу: 3003,7 = +0,130

    +0,130 – 0,009 = 0,121

    Вплив зміни короткострокових боргових зобов'язань на коефіцієнт загальної ліквідності:

    3242,2 3242,2

    3433,2 - 3003,7 = 0,90 – 1,07 = -0,17

    в тому числі:

    • короткострокових кредитів:

    3242,2 . 3242,2

    120+2281,8+256,0+325,9 - 3003,7 = 0,01

    • кредиторської заборгованості постачальникам:

    3242,2 . 3242,2

    140+2504,8+256,0+325,9 - 3003,7 = -0,09

    • кредиторської заборгованості перед бюджетом:

    3242,2 . 3242,2

    140+2281,8+311,3+325,9 - 3003,7 = -0,03

    • кредиторської заборгованості робітникам та службовцям:

    3242,2 . 3242,2

    140+2281,8+256,0+497,1 - 3003,7 = -0,06

    0,01 - 0,09 - 0,03 - 0,06= -0,17

    Загальний вплив ліквідних активів та короткострокових боргових зобов'язань: +0,121 – 0,17 = - 0,069.

    Ріст коефіцієнту швидкої ліквідності може бути при скороченні заборгованості по короткостроковим кредитам. Позитивно це може розцінювати при покращенні фінансового стану клієнта. Наприклад, ріст власного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку може призвести до скорочення боргу банку. Але зменшення короткострокових кредитів через скорочення обсягу виробництва не може розглядатися як позитивне явище.

    Скорочення кредиторської заборгованості може бути причиною росту коефіцієнта загальної ліквідності. Це розцінюється неоднозначно. Наприклад , якщо зменшується довіра до підприємства, то постачальники вимагають передоплати, то таке скорочення кредиторської заборгованості свідчить про зниження її платоспроможності.

    Для структурного аналізу необхідна розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства, в якому вказується контракт, сума боргу, дата його виникнення та погашення. Структурний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості необхідно проводити по окремим видам розрахунків. Ріст частки дебіторської заборгованості, пов'язаної з передоплатою придбання ТМЦ та скорочення по цій причині кредиторської заборгованості може бути фактором погіршення фінансового положення підприємства, а отже, зниження її платоспроможності та кредитоспроможності. Навпаки, ріст частки розрахунків платіжними дорученнями чи вимогами, що свідчить про довіру до підприємсва на

    ринку, але це може привести до росту кредиторської заборгованості постачальника.

    Таким чином, аналіз платоспроможності клієнта КБ включає як кількісну, так і якісну оцінку звітності. Кількісна оцінка звітних даних базується на вивченні економічних процесів, які впливають на фінансові показники.

    Отже, банк здійснює аналіз діяльності позичальника , щоб визначити чи зможе він виконати свої зобов'язання перед банком у визначений термін. Оцінюючи різні аспекти діяльності клієнта можна помітити, як позитивні, так і негативні моменти в діяльності клієнта. Слід пам'ятати , що один показник ( фінансової стійкості чи ліквідності ) ні про що не говорить банку, а за допомогою сукупності показників можна більш точно сказати про розвиток підприємства у майбутньому. Та проте навіть надмірний аналіз діяльності клієнта не означає, що він обов'язково погасить кредит і відсотки по ньому, тобто можуть виникнути проблемні кредити.

    2.3. Кредитні ризики та шляхи їх мінімізації.

    Кредитний ризик визначається ймовірністю того, що позичальник не зможе або не захоче виконати свої зобов'язання гідно з кредитною угодою.

    Ступінь кредитного ризику в Україні визначається такими чинниками:

  • Недоступність достовірної інформації про кредитну історію клієнтів (адже в країні не існує централізованої бази даних, не ведеться взаємо обмін відповідною інформацією між банками.

  • Незадовільний фінансовий стан більшості позичальників.

  • За політизованість економіки України. Найпривабливіші підприємства і галузі перебувають під контролем певних політичних сил, що захищають їхні корпоративні інтереси на найвищому рівні. Це часом призводить до того, що ймовірність виконання умов кредитного договору залежить не від вимог законодавства, а від прихильності політичних лідерів.

  • Недосконалість законодавчого забезпечення кредитної діяльності.

  • Внесення частих змін в політику банку по наданню кредитів та формування кредитного портфеля.

    Враховуючи вищесказане, кредитні ризики можна класифікувати наступним чином (рис. 2.7.). Зрозуміло, що було б неправильно розглядати наведену класифікацію як єдину або вичерпну, вона лише одна із можливих, яка сприятиме оптимальній оцінці ступеня ризику та вплив факторів на нього.

    Кожному наведеному кредитному ризику властиві свої джерела. Характеристика джерел кредитних ризиків подана в додатку 5.

    Регіональні джерела кредитного ризику мають свої особливості, і перш за все, - підвищена конкуренція на місцевих ринках кредитно-фінансових ресурсів. Регіональні банки не практикують консорціальне кредитування чи інші форми об'єднання ресурсів.

    Характерною особливістю кредитних ризиків промислових регіонів поряд із низькою поверненістю позик, є посилюючий розрив між середньорічною нормою рентабельності промислових підприємств і середньою ціною залучених коштів.

    Кредитні ризики

    Рис. 2.7. Класифікації кредитних ризиків .

    Характерною особливістю кредитних ризиків промислових регіонів поряд із низькою поверненістю позик, є посилюючий розрив між середньорічною нормою рентабельності промислових підприємств і середньою ціною залучених коштів.

    Управління ризиком – це заходи, які направлені на мінімізацію витрат і пошук оптимального співвідношення доходності і ризику. Методи управління кредитним ризиком поділяються на дві групи: 1) методи управління кредитним ризиком на рівні окремої позики; 2) методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля банку.

    До першої групи методів належать:

  • аналіз кредитоспроможності позичальника;

  • аналіз та оцінка кредиту;

  • структурування позики;

  • документування кредитних операцій;

  • контроль за наданням кредитом та станом застави.

    Методи управління ризиком кредитного портфеля банку:

  • диверсифікація;

  • лімітування;

  • створення резервів для відшкодування втрат за кредитними операціями комерційних банків.

    Схема класифікації методів управління кредитним ризиком унаочнює рис.2.8.

    На рівні окремої позики

    Документування

    Аналіз

    Кредиту

    Кредитоспроможності клієнта

    Контроль

    Структурування

    Методи управління кредитним ризиком

    Створення резервів

    Лімітування

    Диверсифікація

    На рівні кредитного портфеля

    Рис. 2.8. Схема класифікації методів управління

    кредитним ризиком .

    Розглянемо детальніше далі методи управління на рівні окремої позики. Аналіз кредитоспроможності клієнта було розглянуто в питанні 2.2.

    Оцінка кредиту. Оцінка кредиту полягає у визначенні його реалістичності з ділової та економічної точок зору, установлені ступеня відповідальності суми та строків позики меті заходу, що кредитується, а також у виявленні величини ризику, пов'язаною з даною угодою. Адже одному й тому самому клієнтові можуть надаватися кредити, які відрізняються за обсягом, строками, формами забезпечення методами надання.

    У процесі оцінювання ризиковості кредиту менеджер повинен проаналізувати кредитну заявку клієнта. Йому необхідно перевірити чи відповідає вона положенням кредитної політики банку: сума кредиту порівнюється з лімітами кредитування одного позичальника і лімітами кредитування окремих галузей; строки надання позики порівнюються з максимальними строками, прийнятими для банку.

    Якщо ж заявка не відповідає визначеним критеріям і ризик знизити неможливо, то менеджер готує письмове повідомлення заявнику про відмову в надані кредиту.

    Структурування кредиту. Процес структурування кредиту полягає у відпрацюванні таких параметрів, які б відповідали потребам клієнта та мінімізувати ризик банку. Основні структурні параметри кредиту: обсяг (сума позики), строки; умови видачі; графік погашення; забезпечення; ціна. Співробітник кредитного відділу визначає структуру кредиту з урахуванням результатів проведеного аналізу кредитоспроможності клієнта та оцінки ризиковості кредиту.

  • Loading...

     
     

    Цікаве