WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Кредитна політика комерційних банків та механізм її реалізації в умовах перехідної економки (магістерська) - Дипломна робота

Банківська справа. Кредитна політика комерційних банків та механізм її реалізації в умовах перехідної економки (магістерська) - Дипломна робота

Головним джерелом інформації для визначення фінансового положення є "Звіт про фінансові результати та їх використання". Поряд з цим банк може використати виписки по рахункам підприємства, розфишровки балансових статей, загальну статистичну інформацію, що характеризує розвиток підприємства . Баланс та інші форми звітності використовуються для оцінки співвідношення підсумкових показників та для розрахунку на їх основі економічних показників.

Стійкість фінансового положення підприємства відображають перш за все коефіцієнти автономії. До них відносяться показники забезпеченості власними коштами і власними оборотними коштами . Перший показник

( Пвк ) показує, яка частина активів організації сформована власними коштами в загальній сумі джерел формування. Він розраховується за формулою:

Підсумок І розділу пасиву балансу ( 2.1.);

Пвк= Загальна сума балансу

Мінімальне значення цього показника оцінюється на рівні 0,50. Це означає, що сума зобов'язань дорівнює сумі власних коштів.

По аналізуємому підприємству перший коефіцієнт забезпечення власними коштами дорівнює:


( 2.2.);

Це означає , що на частку власних джерел підприємства припадає більша половина коштів та оцінюється позитивно.

Показник забезпеченості власними оборотними коштами ( Пвок ) розраховується як відношення власних оборотних коштів до сум оборотних активів підприємства:

Підсумок І розділу пасиву – Підсумок І розділу активу ( 2.3.);

Пвок= ІІ + ІІІ розділ активу балансу

Оптимальне співвідношення цього показника 0,6 - 0,8. Показник характеризує участь клієнта власними коштами в формуванні мобільної частини активу балансу, тобто оборотних коштів. Він особливо важливий при наданні корткострокових позик, для попередження використання кредиту на покриття постійних запасів.

По аналізуємому підприємстві коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами дорівнює:

151263,4 – 144524,4 6739,0 ( 2.4.);

Пвок= 6744,2 + 3604,5 = 10348,7

По даному підприємству показник забезпеченості власними оборотними коштами знаходиться в межах рекомендованого співвідношення , що свідчить про достатньо стійке фінансове становище підприємства. Для повної оцінки необхідно ці показники проаналізувати в динаміці, використовуючи дані як мінімум за три звітні дати. Такий аналіз дасть найкраще уявлення про фінансову стабільність клієнта банку. Ріст коефіцієнтів автономії свідчить про фінансову стій- кість підприємства – позичальника, відсутності або зниженні фінансових труднощів в майбутньому. Така тенденція підвищує гарантії виконання підприємством

своїх зобов'язань. Зниження коефіцієнтів характеризує обернене положення.

Коефіцієнт залучених коштів доповнює коефіцієнти автономії та обчислюється як відношення величини цих коштів ( розділ ІІ пасиву балансу ) до загаль- ної суми коштів підприємства. Він може бути визначений як різниця між оди- ницею та кроефіцієнтом автономії.

Можна визначити також коефіцієнт власних та залучених коштів

( Кз/в):

Залучені кошти ( розділ ІІ пасиву балансу ) ( 2.5.);

Кз/в= Власні кошти ( розділ І пасиву балансу )

Цей показник показує, скільки залучених коштів припадає на 1 грн. власних. Максимальний рівень цього показника приймають рівному 1.

120000 ( 2.6.);

Кз/в = 151263,4 = 0,79

Якщо показник перевищує цю величину, то фінансова стійкість підприємства викликає сумнів. На даному підприємстві показник прямує до 1, що говорить про достатньо стійке фінансове становище.

Для оцінки структури коштів клієнта використовують також коефіцієнти реальної величини основних та матеріальних обігових коштів та реальної величини коштів в майні підприємства. Перший коефіцієнт називається також і коефіцієнтом майна виробничого обладнання. Він визначається як відношення суми основних засобів, капітальних вкладень, устаткування, виробничих запасів і не завершеного виробництва до підсумку балансу. По ПП "Опус" цей показник становить:

149644,2 ( 2.7.);

Крво= 154873,1 = 0,97

Вважається нормальним, якщо коефіцієнт виробничого майна дорівнює або більше 0,5. При значенні коефіцієнта нижче цієї величини необхідно залучати довгострокові позичкові кошти для збільшення майна виробничого призначення, якщо фінансові результати звітного періоду не дозволяють значно поповнити власні джерела.

Крім того використовують загальні показники ефективності:

- коефіцієнт ділової активності , що дорівнює відношенню виручки від реалізації до підсумку балансу.

23490,0 *100% ( 2.8.);

Кда= 154873,1 = 15,2 %

Економічне значення цього показника знижується внаслідок його залежності від матеріалоємкості та трудоємкості продукції.

- коефіцієнт ефективності використання власних коштів – обраховується як відношення балансового прибутку за мінусом податків до джерел власних коштів ( в процентах ).

1142,4 * 100% ( 2.9.);

Кев = 15126,4 = 0,78 %

Цей показник представляє особливий інтерес при довгостроковому кредитуванні, оскільки він дає узагальнюючу оцінку ефективності вкладень у підприємство.

Для оцінки ліквідності балансу клієнта використовується коефіцієнт ліквідності та покриття боргових зобов'язань. Коефіцієнти ліквідності показують, яка частина заборгованості підприємства, що належить поверненню, може бути погашена в строк. Ліквідність– це здатність активів підприємства перетворитися в готівку, необхідну для забезпечення нормальної фінансово-виробничої діяльності.

Розрізняють коефіцієнти загальної та швидкої ліквідності. Коефіцієнти загальної ліквідності розраховується як відношення ліквідних засобів першого та другого класу до заборгованості, що підлягають в звітному році:

Ліквідні засоби ( 1-го + 2-го класу ) ( 2.11.);

Кзаг.л.= Короткострокові боргові зобов'язання

Оптимальна величина Кзаг.л. 0,5 – 0,75. Якщо співвідношення більш високе, це свідчить про нераціональне використання засобів, або пов'зане з високим рівнем дебіторської заборгованості.

По даному підприємству цей показник дорівнює (див.Табл.2.1.):

3604,5 ( 2.12.);

Кзаг.л.= 3433,2 = 1,04

Отже, даний коефіцієнт є більший від оптимального значення. Це можна пояснити зростанням дебіторської заборгованості.

Таблиця 2.1.

Ліквідні активи та короткострокові зобов'язання

ПП "Опус" ( тис. грн. ).

Найменування показника

Базовий період

Звітний період

Відхиленя

Ліквідні активи 1-го та 2-го класу

в т. ч.:

ліквідні активи 1-го класу

ліквідні активи 2-го класу

3242,2

193,9

3048,3

3604,5

164,1

3440,4

+362,3

-29,8

+392,1

Короткострокові боргові зобов'язання

в т. ч.:

короткострокові позики

заборгованість постачальникам

заборгованість бюджету

заборгованість робітникам та службовцям

3003,7

140

2281,8

256,0

325,9

3433,2

120

2504,8

311,3

497,1

+429,5

-20

+223

+53,3

+171,2

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення ліквідних засобів першого класу до загальної суми зобов'язань підприємства. Його оптимальне значення 0,3 – 0,5 показує , яка частина зобов'язань може бути погашена без допоміжної мобілізації коштів.

Ліквідні засоби 1-го класу ( 2.13.);

Кш.л.= Короткострокові боргові зобов'язання

В нашому прикладі коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює:

164,1 ( 2.14.);

Кш.л.= 3433,2 =0,04

Отже, коефіцієнт швидкої ліквідності в даного підприємства не є високим, тобто не відповідає оптимальному значенню.

Коефіцієнт покриття боргових зобов'язань визначається по формулі:

Ліквідні засоби 1-го + 2-го класу + оборотні матеріальні активи (3-го класу)

Кпок= Короткострокові боргові зобов'язання ( 2.15.);

Коефіцієнт покриття менше 1 означає, що сума активів на підприємстві нижча, ніж заборгованість, що склалася, тобто порушені границі кредитування. Баланс підприємства визначається неліквідним.

По нашому підприємству цей показник становить:

3604,5 + 810,6 ( 2.16.);

Кпок= 3433,2 = 1,2

В даному випадку коефіцієнт більший 1, отже баланс ліквідний. Таким чином, коефіцієнт визначає здатність позичальника відповідати по своїм зобов'язанням. Розраховані в динаміці за декілька періодів, вони характеризують тенденцію зміни ліквідності, що склалася на підприємстві. Але ці показники визначають на основі сальдових значень на конкретну дату, тому аналіз фінансового положення позичальника доповнюється іншими показниками.

Зміни коефіцієнта загальної ліквідності визначається факторами:

Loading...

 
 

Цікаве