WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Розвиток банківської системи України - Дипломна робота

Банківська справа. Розвиток банківської системи України - Дипломна робота

3. Комерційна робота банків з приватними особами.

Для комерційних банків України заощадження населення складають окрему групу їхньої ресурсної бази. Загальна основа осідання грошей у населення як заощаджень полягає в тому, що розпоряджаючись своїми доходами, громадяни відповідно до своїх потреб можуть відстрочити витрати грошей на будь-який проміжок часу. І доки ця грошова маса, що належить населенню, не перейшла із грошової форми у предмети особистого споживання, залишається тимчасово у володінні банку. Повернення цих коштів проводиться банками в міру того, як громадяни використовують свої грошові кошти на купівлю товарів і оплату послуг. Паралельно із використанням грошових заощаджень одними громадянами утворюються нові заощадження іншими. Тому загальна сума грошових коштів населення, якою можуть розпоряджатися комерційні банки в якості кредитного ресурсу, не тільки не зменшується, але як правило, систематично підвищується.[34. ст. 96].

Строки накопичення і зберігання частини заощаджень переважно мають довготерміновий характер. Однак, заощадження населення для видатків у великих розмірах і на непередбачувані цілі можуть скоріш за все, особливо в умовах активної товарної продукції, прийняти форму реального попиту. В такому випадку кошти населення в межах середнього строку їх накопичення виводяться із бездіяльного стану і залучаються в обіг промислових і торгових підприємств через кредит.

При розгляді питання про те, в яких пропорціях заощадження населення в якості кредитного ресурсу можуть бути направлені на кредитування і в які об'єкти потрібно їх вкладати, враховується можливе збільшення використання грошових коштів населення. Тому для забезпечення стійкості грошового обороту і гарантії реальності заощаджень останнім повинні бути протиставлені в обумовлених пропорціях не тільки запаси готової продукції, але й запаси сировини і матеріалів для її виробництва.

На даний час в нашій країні не завжди забезпечується рівність між платоспроможним попитом населення і товарною пропозицією, в наслідок чого утворюється частина заощаджень населення, яка є наслідком товарного дефіциту. До факторів утворення грошових заощаджень населення відносять також зростання грошових доходів населення, зростання рівня цін на споживчі товари, відсутність адекватного покриття існуючого попиту на ринку товарів і послуг, незбалансовану цінову політику і інші. Тому виникає необхідність збільшення масштабів використання ресурсів кредитування, пов'язаних із грошовими заощадженнями населення, на розвиток виробництва товарів і платних послуг.

Необхідно враховувати і те, в якій формі утворюються заощадження: готівково-грошовій чи безготівковій формі у вигляді вкладів, облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), страхових полісів. Заощадження у кредитній формі мають більш довгостроковий характер, що підвищує їх загальну стабільність. Тому в державному масштабі до них виявляється великий інтерес з боку комерційних банків.

3.1. Депозитна політика комерційного банку.

Згідно Правил здійснення депозитних операцій для банківських депозитів, затверджених постановою Правління НБУ ЗО червня 1998р. № 250, комерційні банки мають право залучати кошти (як у національній, так і іноземній валюті) юридичних і фізичних осіб на депозитні рахунки і випускати ощадні (депозитні) сертифікати.[17. ст.3].

Депозит (вклад) - кошти, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із чинним законодавством України, або нерезиденту на чітко визначений строк та під процент і оформляються відповідною угодою.

Депозитна операція - операція із залучення коштів на вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів.

Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, так і кредитори - власники коштів. Об'єктом депозитних операцій є кошти, що передані комерційному банку на умовах, визначених двосторонньою угодою.

Депозити поділяються на:

- до запитання;

- на визначений строк (строкові);

- іменні депозити;

- депозити на пред'явника.

Депозити до запитання - це кошти, що знаходяться на поточних, бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати процентів за залишками коштів за цими рахунками визначаються у двосторонніх угодах при відкритті цих рахунків.

Депозити на визначений строк - це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом встановленого строку, який визначається при відкритті цих рахунків. Строковими депозитами є також кошти, що отримані від інших комерційних банків як депозит (вклад) на конкретний строк. Сума, строки та умови приймання строкових депозитів визначаються банком — позичальником відповідно до його фінансових можливостей за погодженням із вкладником.

Залучення депозитів (вкладів) юридичних і фізичних осіб оформляється банком шляхом:

- відкриття строкового депозитного рахунку з укладанням договору банківського вкладу (видачею ощадної книжки);

- видачі ощадного (депозитного) сертифіката.

За договором банківського депозиту (вкладу) комерційний банк, який прийняв кошти від вкладника або кошти, що надійшли на рахунок вкладника від іншої сторони, зобов'язується виплатити вкладнику суму депозиту (вкладу) та нараховані проценти на умовах та у порядку, що передбачені договором. Договір банківського вкладу має бути укладений у письмовій формі.

Особливості залучення вкладів на строкові депозитні рахунки і випуску ощадних (депозитних) сертифікатів комерційних банків регулюються їхніми внутрішніми положеннями.

Ощадний (депозитний) сертифікат - це письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника або його правонаступника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту (вкладу) та процентів за ним. Відповідно до чинного законодавства України сертифікат є цінним папером.

Комерційні банки зобов'язані оприлюднити умови укладання депозитного договору, відкриття депозитних рахунків та випуску ощадних (депозитних) сертифікатів шляхом розміщення такої інформації або в друкованих засобах масової інформації чи в загальнодоступному для клієнтів місці в установі банку, або обома способами одночасно.

Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути номіновані як у національній, так і в іноземній валюті. Вони сплачуються у гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті, і можуть випускатися: одноразово або серіями, іменними або на пред'явника, строковими або до запитання. Строк обігу такого сертифіката встановлюється від дати видачі сертифіката до дати, коли власник сертифіката отримує право вимоги депозиту (вкладу) за сертифікатом.

Бланки ощадних (депозитних) сертифікатів мають містити обов'язкові реквізити:

- назву "ощадний (депозитний) сертифікат";

- порядковий номер сертифіката та його серію (якщо випуск є серійним);

- дату внесення депозиту;

- розмір депозиту, який оформлений сертифікатом (літерами та цифрами);

- зобов'язання банку повернути суму, яка внесена на депозит;

- дату вимоги вкладником суми за сертифікатом;

- процентну ставку за користування депозитом;

- умови сплати процентної ставки - у разі вимоги вкладника про повернення вкладу до обумовленого строку;

- назву та адресу банку-емітента, а для іменного сертифіката - назву (ім'я) вкладника;

- місце для підпису особи, яка уповноважена банком підписувати зобов'язання, та місце для печатки банку.

Комерційний банк, який виписує сертифікат, може долучити до його реквізитів та умов інші додаткові умови та реквізити, які не суперечать законодавчим актам України.

Видача і погашення ощадних (депозитних) сертифікатів, здійснюється лише емітентом. До погашення приймаються тільки оригінали сертифікатів. У разі настання строку вимоги депозиту банк здійснює платіж проти пред'явлення сертифіката на підставі заяви власника або особи, уповноваженої на здійснення цієї операції, в якій зазначається рахунок, на який мають бути зараховані кошти.

Loading...

 
 

Цікаве