WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Розвиток банківської системи України - Дипломна робота

Банківська справа. Розвиток банківської системи України - Дипломна робота

4) узгодження з ДПАУ технології спільної роботи платіжних терміналів НСМЕП із різними торгівельними системами. Так, необхідно законодавче обґрунтувати, в яких випадках чек видавати клієнту необов'язково (скажімо, він скористався карткою у громадському транспорті, зателефонував із таксофона, тощо);

5) визначення процедури розгляду можливих фінансових претензій замовників до постачальників програмного забезпечення і техніки та у процесі експлуатації системи масових електронних платежів;

6) органічного взаємозв'язку із діючою практикою оподаткування, відповідності нормативам щодо залишку готівки;

7) внесення змін до статті 24 Закону України "Про оплату праці", в яких би наголошувалася пріоритетність виплат громадянам заробітної плати через установи банків.

З метою визначення організаційних, нормативних, технологічних, технічних та фінансових питань, а також подальшого розвитку набутого досвіду для поширення НСМЕП Національний банк України у рамках дослідницького проекту запланував уже нинішнього року реалізувати два пілотних проекти щодо впровадження таких платіжних інструментів, як електронний чек та електронний гаманець. Перший - у Києві за участю банків "Експрес", "Інкомбанк-Україна", "Еталон"; другий - у Харкові, до реалізації якого залучено Мегабанк та банк "Гарант". У Києві НБУ створить головний процесинговий центр, а в Харкові - регіональний. Пізніше до участі у проекті приєднаються Промінвестбанк та деякі інші фінансово-кредитні установи. Масштабності ж у справі забезпечення платіжних процесів на основі карткових технологій в Україні можна досягти, лише збалансувавши інтереси всіх учасників розрахунків.[41. ст.11].

Так, у чому ж сутність цих інтересів? Держава зацікавлена у залученні до банківських установ коштів населення, оскільки це дає змогу:

1) збільшити їхні кредитні можливості та спрямувати залучені кошти на розвиток економіки країни;

2) скоротити державні потреби у готівці, а відтак зменшити витрати на її виготовлення та підтримання ку готівкового обігу;

3) збільшити надходження до бюджету, вдосконаливши оподаткування торгівлі та сфери послуг;

4) підвищити довіру населення до банківської системи в цілому. Зі створенням системи електронного обігу грошей швидко і ефективно вестимуться розрахунки населення у сферах торгівлі та послуг. Інтерес комерційних банків полягає у:

1) розширенні безготівкових розрахунків як у середині регіону, так і за його межами;

2) поповненні кредитних ресурсів за рахунок залучених на карткові рахунки кошів;

3) появі нових клієнтів, зацікавлених новими банківськими послугами;

4) зменшенні витрат, пов'язаних із готівковими розрахунками;

5) підвищенні престижу банківської установи і завоюванні лідерства на вітчизняному ринку пластикових карток.

Свій зиск мають тут також підприємства торгівлі та сфери послуг. Вони зацікавлені, по-перше, у збільшенні кількості клієнтів (а значить, у торгівельному обороту); по-друге, із запровадженням електронних грошей зменшаться їхні витрати на здійснення касових операцій та оброблення готівки.

Стосовно ж фізичних осіб, то для них НСМЕП - це зручність безготівкових платежів, швидше обслуговування, надійність зберігання грошей. Гармонізувавши інтереси усіх сторін, зацікавлених у створенні Національної системи масових електронних платежів, можна буде значно скоротити термін її введення в дію, витрати на її створення, а також підвищити ефективність інтегрованого платіжного середовища в Україні. Централізований підхід до вирішення цього питання дасть змогу краще контролювати трансакції, швидко й оперативно керувати системою, забезпечити високий рівень захисту прав споживачів, які ведуть розрахунки за допомогою банківської платіжної картки. Треба докласти спільних зусиль, аби максимально використати нові можливості, вигідні для всіх, як для комерційних банків, так і для їхніх клієнтів та ділових партнерів.

5. Проблеми розвитку кредитування споживчих потреб населення.

Розвиток кредитування фізичних осіб визначається тісними взаємозв'язками кредитного процесу із організацією грошового обороту, а також функціонуванням фонду споживчого кредиту, як одного із суспільних фондів споживання. Із врахуванням цього з'являється можливість активно використовувати кредит для збалансування грошових доходів і видатків населення, вирішення за його допомогою соціально-економічних питань.

В цілому процес кредитування населення комерційними банками направлений на задоволення потреб населення, що в умовах поступового зростання цін, інфляції і зниження рівня життя населення стає особливо актуальним.

Аналіз динаміки показників, які характеризують розвиток кредитних взаємовідносин комерційних банків України і населення, свідчить про те, що у майбутньому будуть спостерігатися тенденції до зростання об'ємів кредитування. До складу факторів, які обумовлюють такий стан справ, перш за все слід віднести диспропорції у розвитку економіки країни в цілому, недостатність соціально-економічної і цінової політики у період переходу до ринку. Збільшилися випадки нецільового використання позик чи несвоєчасного повернення населенням заборгованості перед банком, існують прорахунки у процентній політиці банку і інші. Все це вказує на необхідність подальшого розвитку і вдосконалення кредитних взаємовідносин комерційних банків з населенням на основі вивчення вітчизняного і закордонного досвіду.

Розвиток кредитування споживчих потреб населення в нашій країні потребує подальшого вдосконалення організації даного процесу. Споживчі кредити на даний час видаються не тільки кредитними інститутами, але й підприємствами і організаціями, яким кредитні функції не притаманні. Крім того, кредитування споживчих потреб населення багатьма організаціями перешкоджає вирішенню багатьох питань. Наприклад, відсутнє планування споживчих кредитів в цілому по країні і по окремих регіонах. В кредитних планах банків передбачаються лише ті кредити, що видаються. Виникають питання щодо вивчення перспектив подальшого розвитку споживчих кредитів, погодження умов користування ними. Надання і повернення кредитів недостатньо пов'язані із показниками балансу грошових доходів і видатків населення. Тому вищесказане підтверджує необхідність вирішення питання про поступову концентрацію надання всіх видів споживчих кредитів у банківській системі України.

Необхідно також умови видачі кредитів цілеспрямовано і органічно пов'язуватиіз зберіганням коштів населення на вкладах, державними цінними паперами, цінними паперами місцевих органів влади чи самого банку. У зв'язку із цим для надання клієнтам банків більш широкого кола послуг на пільговій основі було введено в дію кредитування населення під заставу цінних паперів. Однак, в цілому система споживчих кредитів отримала недостатній розвиток у нашій країні.[38. ст.57].

В банківській практиці країн Заходу широко використовуються позики, які взагалі не отримали розвитку у нашій країні. Відомо, що за кордоном використовуються різноманітні форми кредиту, як інвестиційного, так і споживчого характеру. На даний час програма кредитування західних позичальників - фізичних осіб включає дві групи кредитів:

1) короткостроковий і середньостроковий кредит споживчого характеру;

2) довгостроковий кредит на житлове будівництво і інші інвестиційні потреби.

Кредити першої групи використовуються на фінансування різноманітних потреб населення, включаючи купівлю меблів, побутової техніки, автомобілів, оплату за навчання чи відпочинок. Кредити другої групи використовуються головним чином на кредитування житлового будівництва. Багато видів позик (на будівництво, капітальний ремонт чи модернізацію житла) пропонуються закордонними комерційними, у тому числі ощадними банками, позичальникам за рахунок відкритих спеціальних житлово-будівельних вкладів, відповідно, позичальники спочатку повинні бути певний час вкладниками даного банку.

При отриманні таких позик повинні бути виконані такі вимоги:

- досягнення необхідного мінімального строку зберігання грошових коштів на спеціальному цільовому рахунку;

- накопичення встановленого розміру грошових коштів на вкладах;

- досягнення найбільш високого цінового показника, який розраховується як внесення суми вкладу на строк його зберігання.

Розмір позики визначається різницею між величиною загальної потреби у грошових коштах на будівництво, капітальний ремонт чи модернізацію житла і величиною накопиченого вкладу і досягає переважно 30-60 % загальної вартості житла.

Закордонні банки не обмежуються лише кредитуванням населення на споживчі потреби, але й пропонують позики приватним підприємцям. Наприклад, дрібним і середнім підприємствам пропонуються такі види позик:

Loading...

 
 

Цікаве