WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Розвиток банківської системи України - Дипломна робота

Банківська справа. Розвиток банківської системи України - Дипломна робота

- суттєве підвищення якості і розширення спектру банківських послуг населенню;

- встановлення ефективного і оперативного державного обліку доходів і видатків населення;

- забезпечення безпеки особистих грошових коштів населення. Досягнення цієї мети потребує вирішення як організаційних, так і технічних завдань. Що стосується організаційної сторони, то тут визначається поетапна розробка і реалізація програми безготівкових розрахунків населення із торгівельними, комунальними і іншими підприємствами, яка базується на використанні сучасної електронно-обчислювальної техніки і засобів зв'язку. Мова йде про розробку загальнонаціональної програми цілісної автоматизованої системи безготівкових розрахунків.

Поетапна розробка і реалізація цієї програми має на меті розширити об'єм безготівкових розрахунків через установи ощадних і інших комерційних банків. Також необхідно створити такі умови, щоб купівля населенням промислових і продовольчих товарів здійснювалася б безготівковим шляхом. Наступним кроком повинно стати введення в дію магнітних і мікропроцесорних пластикових карток, а пізніше - електронних систем платежів і розрахунків.

Для української банківської системи поворотним став 1996 р. - етап легкого заробляння грошей завершився періодом відносної стабілізації національної валюти. Комерційні банки перестали одержувати надприбутки від кредитування торгівельних угод, операцій купівлі-продажу валюти, тощо і почали шукати нові шляхи залучення коштів. Чимало з них змінили політику щодо приватних вкладників, прагнучи зацікавити їх якимись новими стимулами, адже гроші населення були й залишаються найдешевшим і найреальнішим кредитним ресурсом. У зв'язку із цим стрімко зріс інтерес комерційних банків до сучасних технологій, зокрема, платіжних карток: як важливого інструменту залучення коштів фізичних осіб.

Найпоширенішими в Україні (не враховуючи спеціалізованих телефонних і проїзних карток у метро) є ідентифікаційні картки з магнітною смугою - засіб доступу клієнтів багатьох комерційних банків до депозитних рахунків. Здебільшого це картки міжнародних платіжних систем Visa та Еuroрау (їх емітують банки "Аваль" Приватбанк, Промінвестбанк, Перший український міжнародний банк, "Україна", Ощадбанк) та окремі локальні платіжні проекти -одеський, "Смарт-місто" в Славутичі та інші. Їх локальний характер пояснюється здебільшого нерозумінням того, навіщо взагалі потрібна комерційному банку система платіжних карток, а також вибором технології її побудови.

У розвинутих країнах світу платіжна картка - лише доповнення до комплексу банківських послуг приватному вкладнику. Там стала звичною розгалужена інфраструктура безготівкових платежів (функціонує мережа торгівельних точок та установ, де за товари й послуги відвідувачі розраховуються за допомогою платіжних карток). Використання цього інструменту дає непоганий ефект, а отже, комерційним банкам вигідно бути учасником тієї чи іншої платіжної системи. Скажімо, велика фінансова структура Visa щороку використовує 600 мільйонів кредитних карток, які приймають 15 мільйонів організацій у всьому світі, проводячи операції на суму понад 1 трлн. доларів США.

В Україні немає ні досвіду у цій справі, ні загальнодержавної системи безготівкових розрахунків. Тому наші банки у своїх перших спробах побудувати систему електронних платежів та вибрати раціональні підходи до вирішення цієї проблеми часто є досить оригінальними. На думку авторитетних спеціалістів, українська банківська система, де нині в обігу є вже понад 500 тисяч платіжних карток, - чудовий полігон для запровадження карткових технологій. Самі банкіри дедалі більше усвідомлюють важливу роль цього нового для нас виду послуг. Адже зі створенням єдиного в країні ринку платіжних карток банківські послуги зблизяться зі своїм клієнтом, стануть йому необхідними, надаючи можливість скористатися послугами того чи іншого банку будь-коли і будь-де.

Водночас мусимо визнати, що ряд комерційних банків, які поставили собі за мету розвиток власних платіжних систем, не досягли бажаного успіху і згорнули або "заморозили" свої проекти. Деякі системи вижили й існують, але, обмежені рамками одного банку, вони не розвиваються. На жаль, у галузі електронної комерції не налагоджено ніяких клірингових чи локальних міжбанківських зв'язків, а відтак не вдається ефективно поєднати розвиток карткового бізнесу в комерційному банку та в організаціях із відповідною інфраструктурою. Окремі банківські установи наполягають на впровадженні в дію занадто дорогих закордонних проектів. А ті, хто вже спробував власні сили і зауважив позитивні риси власних проектів, побудованих на використанні міжнародних платіжних систем, пропонують асоційовану участь у втіленні цих проектів, обмежуючи таким чином розвиток банків-учасників.

Тобто сьогодні в Україні немає єдиного бачення проблеми електронних грошей. Досі чітко не скоординовано вітчизняний картковий ринок, відтак використовуються зовсім не поєднувальні платіжні технології. Існування кількох несумісних платіжних систем, по-перше, дезорієнтує і відштовхує масових користувачів цих послуг, по-друге, суттєво гальмує розвиток ринку банківських платіжних карток. Врешті зменшується прибуток самого банку, якому доводиться вкладати значно більші інвестиційні кошти.

Втім, тенденції використання електронних грошей і динаміка цього процесу свідчать про те, що кооперація платіжних систем неминуча. Створити реальну основу для більш ширшого використання так званих мережевих грошей (розрахунок ними ведеться за допомогою мастикових карток) покликані єдині стандарти для платіжних карток в Україні і технології розрахунків, які розробляє НБУ. Одночасно створюється уніфіковане програмно-технічне забезпечення, узагальнені протоколи взаємодії процесингу банку, центрального процесингового центру системи та прийнятна для всіх методологія розрахунків. З метою врегулювання зазначених питань НБУ готує проект Положення про порядок емісії платіжних карток і проведення розрахунків за операціями, де вони використовуються. Передбачається, зокрема, запровадити практику ліцензування емісії платіжних карток та операцій з ними, надання дозволу на поширення попередньо оплачуваних фінансових продуктів банків та інших фінансово-кредитних установ.

Національний банк України відіграє головну роль у створенні інтегрованого платіжного середовища. Готуються заходи, за допомогою яких регулюватиметься розвиток ринку платіжних карток: НБУ розробляє правила емісії банками платіжних карток, управління і контролю за операціями із ними; здійснює контроль та нагляд над операторами платіжних карток; відстежує ризики системи і вживає заходів, аби звести їх до мінімуму; заохочує розбудову ринкових відносин та підтримує організації, зорієнтовані на вдосконалення сектора платіжних карток; визначає механізми впливу у разі порушення встановлених правил. Центральний банк України залишив за собою право координувати спільні дії комерційних банків, спрямовані на створення Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП). Виконуючи функції розрахункового банку, він гарантуватиме безпеку та чіткість взаєморозрахунків між учасниками системи.

Комерційні банки, які вже працюють із картками міжнародних платіжних систем, можуть інтегруватися в Національну систему з початком її дослідної експлуатації у рамках розробленої концепції (за умови отримання відповідної ліцензії НБУ); інші комерційні банки - лише отримали ліцензію НБУ на право проведення операцій із використанням банківських платіжних карток. Слід зазначити, що впровадження НСМЕП потребує кропіткої підготовчої роботи. Насамперед, надзвичайно важливо заручитися законодавчою підтримкою, тобто належить створити відповідну нормативну базу.

На етапі розроблення загальнонаціонального проекту і в ході підготовки пілотних проектів не обійтися без значної фінансової підтримки, а також безпосереднього сприяння учасників системи масових електронних платежів. Коштів потребують не так самі проекти, як пункти роздрібної продажі товарів та послуг. Доведеться закупити необхідне для розрахунків платіжними картками інфраструктурне устаткування (карткові термінали, банкомати, автомати для оплати послуг із паркуванням автомашин, тощо). Потрібні кошти також на перепідготовку персоналу, адже передбачається технічне переоснащення підприємств торгівлі та сфери послуг.

Запровадження НСМЕП буде успішним і дасть очікуваний ефект за умов:

1) створення державної системи законодавчого та нормативного регулювання процесу безготівкових розрахунків із застосуванням банківських платіжних карток. (Зокрема, необхідно прийняти Закон України "Про перекази грошових коштів на території України", внести зміни до кримінального кодексу, інших чинних законодавчих актів);

2) зниження оподаткування підприємств торгівлі та сфери послуг, які ведуть розрахунки у безготівковій формі;

3) проведення аналізу з метою визначити, чи відповідає діючій нормативній базі НБУ, Державної податкової адміністрації України (ДПАУ) та Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі режим взаємовідносин учасників НСМЕП. (На підставі такого аналізу готуватимуться пропозиції щодо внесення змін до відповідних інструкцій та розпорядчих документів);

Loading...

 
 

Цікаве