WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Розвиток банківської системи України - Дипломна робота

Банківська справа. Розвиток банківської системи України - Дипломна робота

Трастові операції отримали широке розповсюдження у розвинутих країнах світу. До складу факторів, що сприяють появі і розвитку довірчих операцій, слід віднести наступні:

1) проблема банківської ліквідності і зниження дохідності традиційних видів банківських операцій і послуг, а також намагання банків забезпечити виконання однієї із ключових цілей - підвищення дохідності операцій при збереженні сприятливого рівня ліквідності;

2) неможливість для банків залучати у попередніх об'ємах традиційні додаткові кошти (в основному міжбанківські кредити) при вирішенні поточних завдань своєї ліквідності;

3) підвищена зацікавленість клієнтів банків, особливо промислових підприємств і великих індивідуальних позичальників і інвесторів в отриманні різних послуг у банку;

4) загострення конкуренції на ринку позичкових капіталів, боротьба за клієнтів, поява і розвиток нових видів послуг, які пропонуються як фізичним, так і юридичним особам;

5) переваги довірчих операцій для банків:

- необмежені можливості для залучення коштів, тобто необмежені джерела доходів;

- чітка структуризація у роботі банку (всі операції по обслуговуванню клієнтів, крім надання кредитів, не розділені по окремих відділах, а зібрані в одному функціональному підрозділі; багатолітній досвід роботи західних комерційних банків підтверджує раціональність такого підходу;

- порівняно невисокі банківські витрати на проведення довірчих операцій, функціонування в багатьох банках паралельно двох відділів, де здійснюються інвестиції: одним відділом - на користь банку і за його рахунок, а іншим - на користь і за рахунок клієнтів;

- розширення кореспондентських відносин банку, підвищення його репутації.

Отже, сутність трастових операцій полягає в тому, що довірена особа на основі укладеного між зацікавленими сторонами договору лише за заповітом набуває відповідних прав і виступає розпорядником майна, включаючи залишки коштів на банківських рахунках. Крім того, довірена особа зобов'язується розпоряджатися майном на користь бенефіціара, яким може бути довіритель майна або третя особа. Зміст договору може бути різноманітним, в залежності від конкретної ситуації і включати розпорядження за заповітом майна того, хто заповідає, на користь тих, кому заповідають, прийняття цінностей на зберігання, врегулювання потреб кредиторів по відношенню до неплатіжездатних осіб чи розпорядження коштами фірми, що збанкрутувала, управління майном в якості опікуна неповнолітньої особи, і багато іншого.[38. ст.89].

У процесі виконання операцій за порукою банк виступає в якості представника інтересів довірителя і ніяких прав і обов'язків, що випливають з умов договору, не набувають. Всі видатки, які необхідні для виконання договору поруки, несе довіритель, тому винагорода за договором поруки повністю відноситься на доходи комерційного банку. Також як і в договорі комісії банк не несе відповідальності за збитки, які виникли не з його вини. Разом з тим, довірчі операції характеризуються значним рівнем ризику для банку, так як він розпоряджається не власними коштами, а коштами (майном) своїх клієнтів, що підвищує і відповідальність банківських працівників, які здійснюють управління довіреними комерційному банку інвестиційними портфелями.

Операції трастових відділів комерційних банків поділяються на три основні категорії:

1) персональні трастові послуги (для індивідуальних клієнтів);

2) інституційні трастові послуги, які здійснюються на основі:

а) договору між емітентом довгострокових боргових зобов'язань, чи заставодавцем і юридичною особою, яка управляє цими зобов'язаннями (чи заставою);

б) договору між компанією чи іншою юридичною особою - власником і траст-відділом комерційного банку, який пропонує кваліфікаційні послуги по управлінню цією власністю;

3) послуги типу "мастер траст", які надаються комерційним банком Пенсійному фонду чи групі інших компаній шляхом управління загальним рахунком довірителей з метою максимізації доходу останніх. Основну складову ринку у розвинутих країнах світу складають послуги щодо управління грошовими коштами клієнта, його портфелем цінних паперів. Разом з тим, в останні роки великого розповсюдження отримали послуги щодо управління земельними угіддями, нерухомим майном клієнта, які надаються в основному фізичним особам (в тому числі у випадках, коли клієнти не можуть самостійно управляти своєю власністю через відсутність в країні, неповноліття, недостатнього досвіду і інше). Такі послуги дозволяють власнику не тільки довірити захист своїх майнових прав професіоналу, але й отримати від даного майна дохід.

Ще одним розповсюдженим видом трастових послуг є створення компаній на прохання клієнтів. Цей вид послуг переважно виконують спеціалізовані трастові компанії. В цілому до послуг трастових відділів комерційних банків за кордоном переважно відносять:

1) зберігання цінних паперів;

2) ведення щомісячних бухгалтерських записів;

3) отримання платежів від імені клієнта за довіреністю, включаючи проценти, дивіденди, орендні платежі;

4) купівля і продаж цінних паперів за рахунок і від імені клієнта, проведення розрахунків з продавцями і покупцями;

5) консультування:

а) підприємств, включаючи вибір оптимального портфелю цінних паперів, податкове планування, придбання нерухомості і інших матеріальних цінностей;

б) приватних осіб щодо питань переказу грошових коштів і інших активів родичам і спадкоємцям в країні і за кордоном, планування оптимального розподілення сімейних доходів;

6) створення пенсійних фондів організацій і фондів асоціацій громадян (приватних пенсійних фондів, вклади, які гарантуються акціями фонду);

7) прийняття цільових вкладів громадян і організацій на купівлют нерухомості, автомобілів.

Трастові операції для приватних клієнтів комерційних банків поділяються на три групи:

- розпорядження майном за заповітом;

- управління майном клієнта за спеціальним договором;

- агентські послуги (в тому числі відкриття і ведення траст-рахунків).

Розпорядження майном клієнта після його смерті у відповідності із письмовим заповітом чи за розпорядженням суду включає: косолідацію успадкованого майна, сплату боргів, сплату податків, розподілення майна між спадкоємцями. Слід також виявити банківські рахунки, зібрати страхові свідоцтва і пред'явити їх до оплати, якщо страхова сума повинна бути приєднана до спадку. При продажі, наприклад, підприємства довірителя чи його цінних паперів неохідно вибрати сприятливий момент для укладання договору, щоб отримати вигідну ціну. Нерухоме майно необхідно застрахувати, здати в оренду, щоб воно зберігало свою цінність.

Передавання довірителем майна і управління цим майном на користь бенефіціара - операції, які часто називаються також управлінням персональними трастами. Вони виникають в результаті згоди між довірителем і довіреною особою, і пов'язані із переданою майна довіреній особі, яка в подальшому володіє цим майном і розпоряджається ним в інтересах довірителя чи бенефіціара. Оформити довіреність можна різними способами, і один з них — скласти заповіт. Для цього довіреній особі доручається розпоряджатися майном і розподіляти отриманий дохід між призначиними бенефіціарами. Така згода називається заповітним трастом.

Трастові відносини можуть виникнути і як прижиттєвий траст. У такому випадку довіритель укладає договір із трастовим відділом банку і передає йому певне майно, а банк зберігає його, інвестує, розпоряджається доходом і основною сумою у відповідності із укладеним договором. У певних випадках довіритель зберігає контроль над трастом, і переважно він має право розірвати договір чи змінити його умови. Тому однією із важливих функцій працівників трастового відділу банку є допомога приватним клієнтам у плануванні передавання спадку.

Трастові відділи банків можуть здійснювати управління майном приватних осіб за довіреністю у порядку здійснення опікунських функцій над неповнолітніми, недієздатними особами. Наприклад, у США в більшості штатів неповнолітні вважаються неправоздатними в управлінні і володінні майном. Коли неповнолітній успадковує власність, призначається опікун, який розпоряджається нею в інтересах неповнолітнього. Часто такі зобов'язання покладаються на трастові відділи банків.

Loading...

 
 

Цікаве