WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Аналіз капіталу банку - Курсова робота

Банківська справа. Аналіз капіталу банку - Курсова робота

Підсумовуючи вищевикладене, можна відзначити, що аналіз власного капіталу банку здебільшого здійснюється на основі розрахунку коефіцієнтів, які характеризують різноманітні аспекти діяльності банку за відповідний звітний період Ідеться про здійснення аналізу на основі фактичних звітних даних. Повнішим та дієвішим аналіз власного капіталу може стати, на наш погляд," за умови використання при розрахунку коефіцієнтів не лише фактичних, а й прогнозних величин, виходячи з особливостей діяльності банку та тенденцій, що відбуваються в економіці та банківській системі. Це сприятиме, на нашу думку, отриманню різнобічної оцінки діяльності банку, зокрема, такого важливого напрямку, як формування та використання його власного капіталу.

ІІІ. Фактори збільшення капіталу банку

Таким чином, в наявності проблема недостатньої капіталізації більшості банківських установ і банківської системи загалом. Серед основних причин, що негативно впливають на процес зростання капіталу банків можна виділити наступні:

1. Низька привабливість напряму інвестування в капітал банку з точки зору його прибутковості - в цей час прибутковість акцій банків (рівень дивідендів) нижче середнього рівня депозитних ставок.

2. Відсутність реальних внутрішніх джерел, минулих стадію оподаткування, для інвестування в банківський бізнес.

3. Недостатність рівня прибутку, що отримується для її капіталізації (збільшення фондів і резервів за рахунок її розподілу). По уточненим даним НБУ, сумарний фінансовий результат 154 діючих банків України по підсумках 2000 року негативний - збиток становив 29,6 млн. грн. (довідка: результат банків в 1999 році - прибуток 512,8 млн. грн.). За результатами діяльності в 2000 році збитковими є 12 комерційних банків, розмір збитків по яких складає більше за 508,1 млн. грн., з них по АКБ "Слов'янський" - 325 млн. грн., АК АПБ "Україна" – 97,2 млн. грн. У той же час інші 142 діючих установи отримали прибуток 478,5 млн. грн. На зниження показників прибутковості банків в 2000 році впливали наступні чинники – збільшення адміністративних витрат, відрахувань і резерви; зменшення прибутків від неторгових валютних операцій, переоцінки іноземної валюти.

4. Відсутність реальних законодавчих, нормативних механізмів для фіксації виконання мінімальних і ліцензійних вимог до розміру капіталу з метою запобігання втратам частини його вартості в умовах постійної інфляції;

5. Недосконалість і нечіткість діючих законодавчих і нормативних документів НБУ в частині процедур реорганізації банків – одного з способів збільшення капіталу.

Викладемо далі можливі шляхи вирішення проблеми капіталізації банківських установ – проаналізуємо можливі напрями збільшення капіталу банку.

Серед основних шляхів збільшення можна умовно виділити внутрішні і зовнішні напрями. До перших можна віднести збільшення капіталу за рахунок власних джерел:

– прибутків і прибутку, використовуючи які банк може збільшити різні фонди і резерви. До других відносяться джерела, які не належать банку – грошові кошти третіх осіб, які можна залучити для збільшення капіталу за допомогою додаткового випуску акцій банку або на умовах субординованого боргу. Вказані внутрішні і зовнішні джерела збільшують основний - додатковий капітал. На практиці банки намагаються активно використати всі ці джерела – великі банки збільшують капітал як за рахунок внутрішніх (достатній рівень прибутку дозволяє збільшувати фонди і резерви, здійснювати в значних об'ємах капіталізацію прибутку), так і зовнішніх джерел; середні і дрібні банки збільшують капітал, як правило, за рахунок зовнішніх джерел – додаткових випусків акцій і залучення коштів на умовах субординованого боргу.

Розглянемо далі дані напрями збільшення капіталу комерційного банку.

Основними напрямами збільшення капіталу банку є:

1. Емісійний шлях (збільшення статутного капіталу). Емісія цінних паперів – акцій – для акціонерних товариств; збільшення паїв учасників – для товариств з обмеженою відповідальністю. Комерційні банки відповідно до чинного законодавства можуть бути організовані в формі акціонерного товариства (відкритого або закритого типу), товариства з обмеженою відповідальністю. Структура банківської системи України по вилах господарських товариств і її динаміка представлена на рис. 7.

Рис.7. Структура банківської системи Україна по організаційних формах. [9. с. 143.]

Структура і динаміка банківської системи по видах організаційних форм, представлена на діаграмі №1, відображає основні тенденції її розвитку за період. Найбільш прийнятною організаційною формою в цей час є відкрите акціонерне товариство при якій, на відміну від закритого акціонерного товариства і товариства з обмеженою відповідальністю, зростання статутного капіталу на пряму не пов'язане з фінансовим становищем акціонерів (учасників) – у разі необхідності може бути залучений новий інвестор, що раніше не входив (прямо або непрямо) в перелік акціонерів (учасників). При входженні ж нового учасника до складу закритого акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю необхідно отримати згоду справжніх його учасників. Додаткова перевага відкритого акціонерного товариства полягає в можливості звертання його акцій на повторному ринку, що дозволяє, по-перше, залучити додаткових інвесторів, по-друге, новому (стратегічному) інвестору без зайвих турботи сформувати необхідний "блокуючий пакет" акцій банку ще до стадії затвердження підсумків чергової підписки з його участю.

Емісійні шляхи збільшення капіталу (статутного капіталу) є традиційними, оскільки дозволяють будь-якому банку значно збільшити його розмір за рахунок коштів акціонерів і/або інвесторів. Збільшити капітал в аналогічні терміни і в порівнянних об'ємах за рахунок власних джерел – прибутку – під силу тільки великим банкам, для середніх і дрібних банків це нереальне.

2. Залучення коштів для включення їх в капітал (збільшення нормативного капіталу) залучення на умовах субординованого боргу (можливо для всіх видів суспільств). У нормативних документах НБУ поняттю субординований борг даються наступні визначення:

І субординований борг – позика (забезпечена або незабезпечена), по якому в договірному порядку узгоджено, що у разі ліквідації або банкрутства боржника сплата його буде здійснена після задоволення вимог всіх інших кредиторів (Постанова "Про заходи щодо реалізації програми реформування бухгалтерського обліку і звітності Національного банку України і комерційних банків України", утв. ПП НБУ №388 від 21.11.1997 м. в редакціях до 14.6.2000 м.);

Loading...

 
 

Цікаве