WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Вексельний обіг в Україні: проблеми і перспективи розвитку (магістерська) - Дипломна робота

Банківська справа. Вексельний обіг в Україні: проблеми і перспективи розвитку (магістерська) - Дипломна робота

  • продажу, якщо вексель одержаний за передавальним індосаментом.

    Купівля та продаж векселів здійснюються на підставі укладеного з продавцем (покупцем) договору про купівлю (продаж) векселів у порядку, визначеному чинним законодавством.

    Договором визначаються:

  • ціна купівлі (продажу) векселів;

  • строк та порядок здійснення розрахунку;

  • умови переходу права власності на векселі та строк і порядок передавання векселів;

  • інше.

    Гарантування оплати векселів полягає в наданні банком забезпечення платежу за векселем за будь-яку із зобов'язаних за векселем осіб.

    За своїм змістом надання гарантії в забезпечення оплати векселів є операцією страхування ризику неоплати визначеної суми зобов'язаною за векселем особою.

    Гарантування оплати векселів є формою кредитування банком суб'єкта господарювання і здійснюється на загальних принципах банківського кредитування за дорученням і за рахунок клієнтів з урахуванням певних особливостей, які викладені нижче.

    Якщо з контексту не випливатиме інше, "позичальник" - це особа, за рахунок і за дорученням якої банк погодився гарантувати оплату векселя.

    Гарантія платежу за векселем може надаватися шляхом:

  • авалювання векселя;

  • письмової гарантії в забезпечення оплати векселя. Гарантія, яка обтяжена іншими умовами, крім безумовності виконання (платежу) і суми, має забезпечувати тільки дійсне зобов'язання.

    Авалювання - це взяття банком на себе зобов'язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов'язаних за векселем осіб, якщо платник не оплатив вексель у строк чи неможливо одержати платіж за векселем у строк.

    Авалюючи вексель, банк надає такій особі строковий кредит або кредит до запитання (залежно від строку платежу за векселем). Як правило, можуть бути авальовані векселі, в яких точно визначений строк платежу, а саме: визначено-строкові, дато- і візо-векселі, причому на останніх має бути відмітка про дату пред'явлення. Технологічна схема оформлення операцій з авалювання векселів, виданих під податкове зобов'язання на умовах грошового забезпечення наведена в додатку 3, а технологічна схема оформлення операцій з авалювання векселів, виданих клієнтами банку згідно з укладеними контрактами, угодами за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги (товарних векселів) наведена в додатку 2.

    Аваль оформляється як надпис на векселі або алонжі: "Вважати за аваль", "Як аваліст за (назва особи, за яку наданий аваль)", "Авальований" або іншої рівнозначної формули. Його підписує банк.

    В авалі має бути зазначена особа, за яку він наданий. Якщо вона не зазначена, вважається, що аваль наданий за векселедавця (трасанта). Для вчинення авалю достатньо підпису аваліста на лицьовому боці векселя, якщо тільки цей підпис не поставлений векселедавцем (трасантом) або акцептантом.

    Аваль може бути наданий в будь-який час: при складанні, видаванні та на будь-якому наступному етапі обігу векселя.

    Аваліст бере на себе таку ж відповідальність, як і особа, зобов'язання якої він забезпечив. Аваль не втрачає своєї сили внаслідок недійсності зобов'язання, яке він забезпечив (зокрема, внаслідок підробки підпису зобов'язаної особи, за яку наданий аваль, її недієздатності, неплатоспроможності тощо), крім випадку дефекту форми самого векселя.

    Рішення банку щодо авалювання векселів (відмови в авалюванні) приймається уповноваженим органом банку або уповноваженою особою.

    Банкам рекомендується встановлювати ліміти з авалювання векселів щодо кожного платника за векселем та пред'явника векселя.

    Остаточне рішення щодо авалювання конкретних векселів приймається банком (його уповноваженим органом чи особою) на підставі проведеної юридичної та фінансової експертизи відповідно до внутрішньобанківського порядку і доводиться до відома пред'явника.

    Після прийняття банком позитивного рішення про авалювання всіх або окремих векселів на кожному реєстрі розраховується сума нарахувань, які має сплатити позичальник, а з останнім укладається договір про авалювання, якщо він до цього ще не був укладений.

    Авальовані та неавальовані векселі повертаються представнику пред'явника під розписку на реєстрах. Приклад типового договору на авалювання наведений в додатку 4.

    Сума, яка підлягає нарахуванню на користь банку як плата за надання авального кредиту, розраховується на підставі процентної ставки банку і може погоджуватися з позичальником.

    Порядок нарахування і сплати відсотків здійснюється згідно з умовами договору про авалювання.

    Крім відсотків, за іногородніми авальованими векселями можуть утримуватися комісія, дамно і порто.

    Також банк може утримувати з позичальника комісію за зобов'язання надати авальний кредит. Така комісія, як правило, розраховується у процентному відношенні до суми, на яку банк зобов'язався забезпечити платіж за векселем, за період дії такого зобов'язання і незалежно від того, чи використав позичальник право на одержання авалю, чи ні.

    Розрахунок загальної суми винагород банку за авальований вексель може здійснюватися за формулою:

    (2.2)

    де K - загальна сума винагороди банку за надання авального кредиту;

    S - номінальна сума векселя;

    i - процентна ставка, за якою нараховуються відсотки на номінальну суму векселя;

    j - процентна ставка, за якою нараховуються відсотки за авальний кредит;

    v - процентна ставка, за якою нараховується комісія;

    g - процентна ставка, за якою нараховується дамно;

    p - сума порто;

    n - кількість днів року;

    - кількість днів від дня, з якого нараховуються відсотки на номінальну суму векселя, до дня платежу за векселем;

    - кількість днів від дня авалювання до дня закінчення строку кредиту за векселем.

    Банк зобов'язаний оплачувати вексель тільки в тій сумі, на яку він дав аваль. Також банк може сплатити векселедержателю відсотки і пеню на повну суму векселя, витрати на опротестування, відсилання повідомлень та інші витрати, якщо вимога про такі пред'явлена банку векселедержателем або надписувачем, який оплатив вексель у порядку регресу.

    Проблема авалювання векселів банками з розгалуженою мережею філій актуальна для всіх видів векселів, проте найгостріша вона у сфері податкових векселів, оскільки податкові векселі мають авалюватися упродовж одного дня.

    Є кілька причин виникнення цієї проблеми. Одна з них пов'язана з тим, що філіям і відділенням банків не надано право на здійснення гарантійних операцій, які провадяться в грошовій формі. Друга – із вимогою НБУ, викладеною у листі від 15 лютого 2000 року №25-118/305-1027: "... щоб аваль на векселі розглядався як такий, що зроблений юридичною особою, він має бути підписаний керівником і головним бухгалтером філії (за умови наявності відповідного доручення) і завірений лише печаткою юридичної особи". Взявши до уваги процитоване вище роз'яснення Національного банку України, митні органи перестали приймати від суб'єктів підприємницької діяльності так звані податкові векселі, авальний напис на яких зроблено від імені банків – юридичних осіб керівниками і головними бухгалтерами філій і завіреною печаткою філії. Через це багато банківських установ відмовилися від проведення зазначених операцій, оскільки завірити вексель печаткою банку – юридичної особи впродовж одного дня складно, особливо, якщо філія знаходиться в іншому регіоні.

    Логіку дій Національного банку можна зрозуміти: очевидно, він побоюється зниження рівня ліквідності банків унаслідок безконтрольного проведення філіями операцій авалювання. Проте можна знайти компроміс. Проблему, про яку йдеться можна було б вирішити на наступних засадах:

    • рішення про проведення операції приймається головною конторою банку;

    • операція авлювання відображається на її балансі;

    • вона ж провадить контроль за операціями авалювання у філіях;

    • філії банку з дозволу і під контролем головної контори працюють із клієнтами, відповідаючи практично лише за документальне оформлення операцій та за надходження комісійних.

    2.2. Огляд розрахункових, комерційних і довірчих банківських операцій з векселями.

    Оформлення заборгованості між банком і другою особою (боржником або кредитором банку) векселями полягає у заміні одних зобов'язань іншими - вексельними.

    Борг може бути оформлений векселями як повністю, так і частково.

    За угодою сторін на номінальну суму векселя можуть нараховуватися відсотки згідно з вимогами законодавства про вексельний обіг.

    До операцій з оформлення векселями кредиторської заборгованості банку належать:

  • акцептація переказних векселів банком, виданих на банк кредитором банку;

  • видача простих векселів банком кредитору банку.

    До операцій з оформлення векселями дебіторської заборгованості перед банком належать:

  • видача банком переказних векселів на боржника банку й акцептація векселів боржником;

  • Loading...

     
     

    Цікаве