WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Вексельний обіг в Україні: проблеми і перспективи розвитку (магістерська) - Дипломна робота

Банківська справа. Вексельний обіг в Україні: проблеми і перспективи розвитку (магістерська) - Дипломна робота

Хоч така стратегія і не дозволяє одержувати високий поточний прибуток, але тим не менш, не приносить і збитків. Крім того, в момент зміни тренда, коли процентні ставки стають максимальними, значна частка портфеля буде знаходитися в ліквідній грошовій формі, що дозволить здійснити масовані закупки по мінімальних цінах.

Якщо ж прогноз показує, що прибутковість буде падати, то найбільш доцільно купувати максимально довгі папери, які в такій ситуації принесуть найбільший прибуток. В випадку нейтрального прогнозу, при якому значної зміни прибутковості не слід очікувати, в склад портфелю переважно вибираються векселі таких термінів, прибутковість яких на загальному фоні виглядає завищеною.

Ще один момент, який здатен суттєво підвищити прибутковість портфелю векселів, полягає в оголошені і підтримані двосторонніх котировок, як на покупку, так і на продаж векселів. Дана стратегія можлива лише для великих операторів, так як вимагає наявності великого портфелю векселів, що виставляються на продаж, а також готовності (і можливості) купівлі цінних паперів, що котируються. Крім того, портфель повинен бути значно диверсифікований, щоб в ньому були представлені папери різних емітентів і термінів погашення.

Купуючи і продаючи папери по своїх котировках, інвестор не тільки переформовує свій портфель в необхідну йому сторону, але й, що саме важливе, отримує додатковий прибуток за рахунок маржі між ціною купівлі і продажу. Даний прибуток в середньому складає 0,2% від номіналу, або 72% річних. Щоденно, як показує досвід інвестиційної компанії "Регіон", можна переформувати від 30 до 50% від об'єму вексельного портфелю, але для цього необхідна постійна присутність на ринку.

Подібним до цієї стратегії є проведення арбітражних операцій, тобто купівля цінних паперів на одній торговій площадці і продаж на іншій. На вексельному ринку торгових площадок як таких нема, тому проведення арбітражних операцій здійснюється на позабіржовому ринку. Плюсом таких угод є те, що їх поведінка часто не вимагає вкладення власних коштів, а компанія-оператор отримує арбітражний прибуток, який можна розглядати як брокерську винагороду. Але існує ризик торгівлі "повітрям", тобто паперами, фізичне місцезнаходження яких невідоме.

Особливо прибуткове проведення арбітражних операцій в моменти великих змін кон'юнктури на фінансовому ринку (різка зміна ставок, дестабілізація валютного ринку і т.д.). інформація на вексельному ринку поширюється досить повільно; досить суб'єктивні і оцінки впливу тої чи іншої події на прибутковість векселів. В силу цього постійно виникає різниця котировок на аналогічні (по векселедавцю і терміну погашення) папери, що і служить джерелом арбітражного прибутку.

Вексель може бути випущений як з дисконтом, так і з фіксованою виплатою відсотка до номіналу в момент погашення (процентний вексель).

З точки зору кількісного аналізу в першому випадку вексель являє собою дисконтний папір, доход по якому є різницею між ціною купівлі і номіналом. Тому доходність такого векселя визначається аналогічно доходності будь-якого зобов'язання, що реалізується з дисконтом і погашається по номіналу:

(2.3) , де

t – число днів до погашення;

P – ціна купівлі;

N – номінал;

K – курсова вартість;

B – часова база, що використовується.

Як правило, в операціях з векселями використовуються звичайні проценти (360/360).

Абсолютний дисконт по дисконтному векселю S рівний:

S=FV – PV = N – P = 100 – K (2.4)

Якщо вексель продається (купується) до терміну погашення, доход буде поділений між продавцем і покупцем з врахуванням величини ринкової ставки відсотка і числа днів, що залишаються до погашення:

(2.5) , де

t – число днів від моменту угоди до терміну погашення;

Відповідно доход продавця буде рівний:

(2.6)

Якщо вексель розміщується по номіналу, його дохід визначається оголошеною процентною ставкою r. В цьому випадку вексель являє собою цінний папір з виплатою фіксованого доходу в момент погашення.

З врахуванням введеного вище позначення r абсолютний розмір доходу по векселю може бути визначений як:

(2.7) , де

r – ставка по векселю;

N – номінал;

t – термін погашення в днях;

B – період.

Відповідно, річна доходність погашення Y, що обчислюється по простих процентах, буде рівна:

(2.8)

Якщо вексель продається (купується) між датами випуску і погашення, абсолютна величина доходу S буде розподілена між продавцем і покупцем в відповідності з ринковою ставкою Y на даний момент часу і пропорційно часу зберігання цінного паперу кожною з сторін. Частина доходу, що належить покупцю буде рівна:

(2.9) , де

- число днів від моменту купівлі до погашення векселя.

Відповідно доход продавця буде рівний:

(2.6)

Співвідношення (2.7) і (2.4) відображають ситуацію на ринку ( тобто справедливий розподіл доходів у відповідності з ринковою ставкою Y і пропорціонально терміну зберігання кожної з сторін). Будь-яке відхилення в ту чи іншу сторону викличе за собою перерозподіл доходу на користь одного з учасників угоди.

Максимальна величина ринкової ставки Y, при якій продавець векселя одержить доход, повинна задовольняти нерівність:

(2.10) , де

- ринкова ставка;

- ставка по векселю;

- кількість днів до погашення на момент купівлі;

- кількість днів до погашення на момент перепродажу.

При цьому доходність буде рівна:

(2.11)

(2.12) ,

де YTM – ефективна доходність.

Процес оцінки вартості векселя, випущеного з дисконтом, заключається в визначені сучасної величини елементарного потоку платежів по формулі простих процентів виходячи з потрібної норми прибутку Y.

З врахуванням використовуваних позначень формула поточної вартості (ціни) подібного зобов'язання буде мати вигляд:

(2.13)

Оскільки номінал дисконтного векселя приймається за 100%, його курсова вартість рівна:

(2.14)

З врахуванням накопичення на момент проведення операцій доходу вартість зобов'язання (P), відповідаюча необхідній нормі доходності Y може бути визначена з відношення:

(2.15) , де

t – число днів до погашення.

При Y = r ринкова вартість зобов'язання на момент випуску буде рівна номіналу.

Таким чином, ринкова вартість векселя з врахуванням накопленого доходу, може відхилятися від номіналу. Але в біржовій практиці прийнято котирувати в процентах до номіналу. При цьому ставка прибутку по зобов'язанням показується окремо.

При врахуванні вексель виконує дві функції: комерційного кредиту і засобу платежу.

Абсолютна величина дисконту визначається як різниця між номіналом векселя і його дійсною вартістю на момент проведення операції. При цьому дисконтування здійснюється по обліковій ставці d, що встановлюється банком:

(2.16) , де

t – число днів до погашення;

d – облікова ставка банку;

P – сума, виплачена власнику при обліку векселя;

N – номінал.

Дійсна вартість PV при обліку векселя визначається по формулі:

(2.17)

При дисконтуванні по обліковій ставці частіше всього використовують часову базу 360/360 або 360/365. Використовувану при цьому норму називають антисипативною ставкою процентів.

Облікова ставка d інколи приймається для нарощування по простих процентах. Необхідність в такому нарощуванні виникає при визначені майбутньої суми векселя. Формула визначення майбутньої величини в цьому випадку має вигляд:

(2.18)

Можна зробити висновки, що при участі комерційних банків за рахунок розвитку комерційного кредиту в економіці утворюється конкуренція фінансового і промислового капіталу, що є однією з умов формування ринкової інфраструктури. Водночас комерційна форма кредиту перебуває у тісній взаємодії з банківським кредитуванням. Пряме банківське кредитування постачальника підсилює його здатність до комерційного кредитування у той же час банківські позики, надані покупцям, скорочують їх потребу в комерційному кредиті. Непряме банківське кредитування за умов застосування суб'єктами підприємництва комерційного кредиту здійснюється у формі обліку (купівлі) векселів та у формі видачі позики під заставу векселів.

Розширення облікових і заставних операцій банків із векселями є важливим чинником розвитку комерційного кредиту і застосування векселів суб'єктами підприємницької діяльності. Впевненість постачальників у тому, що банк у будь-який час облікує вексель або надасть позику під вексельну заставу, створює сприятливі умови для надання ними своїм клієнтам відстрочки платежу у вигляді комерційного кредиту.

Loading...

 
 

Цікаве