WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Кредитні відносини комерційних банків з індивідуальними позичальниками - Дипломна робота

Кредитні відносини комерційних банків з індивідуальними позичальниками - Дипломна робота

платіжними засобами. У кінцевому підсумку формування кредитної політики комерційного банку має забезпечити ефективне застосування коштів у трьох основних сферах, у котрі можуть бути спрямовані залучені для цієї мети ресурси: 1. кредитування поточної господарської діяльності підприємств, пов'язане із задоволенням їхніх потреб у поповненні оборотних коштів; 2. кредитування інвестиційної діяльності господарюючих суб'єктів, що пов'язано із необхідністю залучення коштів на збільшення основних фондів, реконструкцію та розширення виробництва; 3. кредитування населення, що визначається задоволенням різноманітних потреб споживчого характеру і забезпечує стимулювання платоспроможного попиту в країні. На практиці реалізація даної цілі означає зайняття банком певного сегменту на фінансовому ринку та пропозицію такого набору кредитних послуг, який дозволив би утримувати стійкі конкурентні позиції з огляду на діяльність інших кредитних установ та відповідні асортименти послуг, що пропонуються ними у сфері організації кредитних відносин з різними групами клієнтів. Друга базова ціль визначає якісні параметри діяльності вже самого комерційного банку - з огляду на забезпечення його ліквідності і прибутковості. У даному разі йдеться про необхідність врахування при видачі усіх видів позик основних засад функціонування банку як ринкового підприємства, що визначається необхідністю отримання доходу за активними операціями і забезпечення інтересів вкладників і акціонерів банку. діяльності банку,, у сфері організації кредитних відносин, а відтак потребують певної деталізації, поза якої розробка політики має забезпечувати можливості ефективного управління відповідними операціями. Дані обставини визначають необхідність формування конкретних завдань, на вирішення яких і спрямовується кредитна політика комерційного банку. При цьому у якості основних завдань найбільш доцільно, на наш погляд, виділити такі, що визначають конкретну практичну цінність кредитної політики, яка повинна: По-перше, забезпечувати чітку послідовність дій працівників банку, відповідальних за проведення кредитних операцій, що є необхідною умовою максимальної раціоналізації роботи банківської установи в процесі організації взаємин з окремими позичальниками; По-друге, сприяти прийняттю правильних рішень щодо видачі кредитів та адекватно оцінювати рівень ризику за кожною позичковою операцією, що визначає в кінцевому підсумку ризикованість діяльності банку загалом та стабільність його функціонування на фінансовому ринку; По-третє, поліпшувати якість кредитного портфеля банку відповідно до стандартів оцінки фінансово-господарської діяльності позичальників шляхом обмеження кредитних взаємовідносин із менш надійними клієнтами та розширення із суб'єктами господарювання, функціонування яких на ринку має позитивні тенденції змін показників, що оцінюють їхню роботу; По-четверте, максимально враховувати потреби клієнтів банку у позичених коштах відповідно до регіональних, галузевих, технологічних та інших особливостей діяльності того чи іншого позичальника. Встановлення цілей і завдань кредитної політики дозволяє перейти до безпосереднього процесу її формування, що передбачає структуризацію за елементами та створення методологічної бази розробки політики банківськими установами відповідно до їх загальної орієнтації у провадженні активних операцій на ринку і в першу чергу створення необхідних умов для ефективного розміщення коштів у процесі реалізації кредитних операцій. Склад елементів кредитної політики обумовлює у кінцевому підсумку рівень її наукової обґрунтованості та, відповідно, можливості банку щодо оптимальної організації кредитного процесу і досягнення поставлених цілей банківської діяльності. При цьому в числі ключових елементів кредитної політики найбільш доцільно, на наш погляд, виділити наступні: " розподіл функціональних обов'язків керівництва і персоналу банку стосовно повноважень з розробки кредитної політики і прийняття конкретних рішень з видачі позик клієнтам; " орієнтація кредитної діяльності банку на обслуговування певних сегментів ринку з урахуванням постійних змін, що відбуваються в економічній системі перехідного періоду; " основні якісні параметри фінансово-господарської діяльності, яким має відповідати позичальник, розраховуючи отримати кредит в банку; " вихідна документація, що слугує основою для організації кредитних взаємин з кожним конкретним позичальником; " визначення послідовності дій у процесі прийняття рішень з видачі кредитів та усіх подальших операцій, здійснення яких визначає перебіг кредитного процесу у даному комерційному банку; " граничний рівень ризику, прийнятий для банку в процесі реалізації кредитних операцій, що визначається відповідними лімітами кредитування та максимальним розміром кредиту, наданого одному позичальнику; " напрями організації контролю за кредитною діяльністю в банку та використання позик клієнтами відповідно до умов передбачених кредитними угодами. Таким чином, визначення основних елементів кредитної політики може слугувати безпосередньо основою для формування конкретних методологічних засад її розробки у кожному комерційному банку. На практиці вказана розробка повинна охоплювати, з нашої точки зору, два фундаментальні, взаємопов'язані між собою напрями - з одного боку, це формування власне змісту кредитної політики, аз другого - це визначення конкретних організаційно-управлінських заходів з її реалізації. Вихідними моментами для обох напрямів є цілі і завдання кредитної політики, а також її основні елементи, визначені відповідно до загальної мети діяльності банку, як ринкового підприємства, що отримує відображення у належному рівні прибутковості та підтримання ліквідності як основних критеріїв ефективності функціонування кредитної установи. В основі першого напряму роботи з розробки кредитної політики лежить поетапне формування її змісту, що має охоплювати як пріоритетні сфери кредитної діяльності банку, так і вказівки щодо безпосередньої організації кредитного процесу і виконання умов відповідних договорів з клієнтами, а також провадження контрольних заходів за дотримання встановлених процедур кредитування. У кінцевому підсумку зазначені складові можуть стати розділами конкретного документу, яким затверджується кредитна політика на рівні правління комерційного банку, а сама політика виражатиме єдину, цілісну концепцію організації кредитних відносин між банком та його клієнтами.(див.мал. 2.1) концепцію організації кредитних відносин між банком та його клієнтами. Рис. 2.1 Етапи формування основних складових змісту кредитної політики комерційного банку як цілісної концепції організації грошово-кредитних відносин на макроекономічному рівні. [22,с.338-342] Кредитна політика банку визначається загальними установками щодо операцій із клієнтурою, які ретельно розробляються і фіксуються в документах, і практичними діями банківського персоналу, що інтерпретує і впроваджує в життя ці установки. Положення І кредитної політики, що регламентує всі аспекти роботи банку на кредитному ринку, концентрує у собі весь накопичений банком інструктивний і методичний матеріал з організації
Loading...

 
 

Цікаве