WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Кредитні відносини комерційних банків з індивідуальними позичальниками - Дипломна робота

Кредитні відносини комерційних банків з індивідуальними позичальниками - Дипломна робота

це лише одна із сторін широкого спектру політики, яку проводять банки в своїй діяльності. В нашій країні, в період переходу до ринку, коли кредитна політика знаходиться в залежності від фінансової стабільності, спаду економіки, кризи платежів, банки не дотримуються чітких критеріїв у кредитній політиці і не прагнуть розробляти їх самі. По мірі стабілізації економічного простору, фінансової ситуації, і коли держава поступово стає суб'єктом фінансового ринку, банкам необхідно буде самим активно розробляти внутрішню політику, в тому числі і кредитну. Цьому буде сприяти і загострення конкуренції на ринку капіталів. У сучасній банківській теорії відсутнє однозначне тлумачення терміну "кредитна політика". Діапазон тверджень змінюється від "кредитна політика - система заходів центрального банку та держави в кредитній сфері заходів з метою регулювання грошового обігу і досягнення інших економічних та соціальних цілей" [8, с.150] до "кредитна політика повинна охоплювати склад кредитного портфеля, контроль над ним як єдиним цілим, а також встановлювати стандарти для прийняття конкретних рішень" [29,с.52]. Ці твердження характеризують різні рівні кредитної політики. Якщо перше визначення характеризує макроекономічний рівень, яким виступає держава в особі центрального банку, то суб'єктом кредитної політики іншого твердження є мікроекономічний рівень, суб'єктом якого виступають комерційні банки. Відмінністю кредитної політики від фінансової, податкової, бюджетної та 39 інших видів економічної політики є те, що кредитна політика - це політика, яка пов'язана з рухом кредиту, а отже, із організацією процесу кредитування. З іншої сторони, кредитна політика виступає складовою частиною банківської політики, яка охоплює окрім кредитної, депозитну, валютну, процентну і інші види політики, які виражають основні функції комерційних банків. У цій частині кредитна політика на макроекономічному рівні підпорядкована державному грошово-кредитному регулюванню, розробка і втілення якої покладена на центральний банк. Отже, кредитну політику слід розглядати як на макроекономічному рівні - основу грошово-кредитного забезпечення та регулювання, і на мікрорівні - організацію процесу кредитування господарських суб'єктів. Розглядаючи кредитний механізм як організаційно-економічні заходи по організації процесу кредитування, які, відповідно мають макро- мікрорівні, можемо констатувати, що кредитна політика виступає формою прояву організації управління кредитним механізмом. Тому-то, на наш погляд, кредитна політика - стратегія і тактика організації і управління кредитним механізмом як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях. Метою кредитної політики на макроекономічному рівні виступає грошово-кредитне збалансування економіки, яка відображається в стимулюванні нагромаджень і інвестицій, структурній перебудові економіки та підтриманню інфляції на допустимому, з точки зору економіки рівні. Тактика кредитної політики на макроекономічному рівні полягає в розробці економічних методів і форм державного грошово-кредитного регулювання, які залежать від особливостей економічних процесів на тому чи іншому боці розвитку. Кредитна політика на мікроекономічному рівнів частині стратегії вбирає в себе пріоритети, принципи і цілі конкретного банку на кредитному ринку. Вона визначається, перш за все, вибором клієнтів і кредитних інструментів (сегментування ринку), по-друге, нормами і правилами, які регламентують практичну діяльність банківського персоналу, і, по-третє, компетентністю керівництва банку і рівня кваліфікації персоналу, який займається питаннями кредитування. Тактика кредитної політики охоплює конкретні інструментарії, які використовуються конкретним банком для реалізації його стратегічних цілей при здійсненні кредитних операцій, напрями їх вдосконалення, порядок організації кредитного процесу. Таким чином, кредитна політика створює необхідні загальні передумови ефективної роботи персоналу кредитного банку, зменшує ймовірність помилок і прийняття нераціональних рішень. На вибір стратегічних цілей кредитної політики вітчизняного кредитного ринку впливають перш за все, з однієї сторони, структура банківської системи в регіональному аспекті та привабливість вітчизняної економіки - з іншої. Цей зв'язок виявляється в наступному: 1. нерівність регіонального розвитку банківської системи і міжбанківської конкуренції; 2. посилення міжбанківської конкуренції та відсутність значних різниць у процентних ставках по депозитах і кредитах в регіональному аспекті приводять до скорочення маржі і створюють тенденцію більшої привабливості банків на фінансових та валютних ринках; 3. наявність тенденції падіння питомої ваги дешевих кредитних ресурсів по регіонах створюють передумови для пасивної політики щодо участі банківського капіталу у кредитуванні економіки. Розробка кредитної політики на мікроекономічному рівні є особливо важливою в умовах адаптування банків до складних і постійно змінних умов економіки. Це, передусім, відноситься до банків в умовах переходу до ринку, коли перед ними виникають серйозні проблеми: розробка концепції ризику, визначення потенційних збитків по позиках та ролі кредитора в системі договірних відносин банк-боржник, ступінь концентрації кредитів, вплив змін економічної політики на доходи боржників, а також правове регулювання застави по сумнівних та безнадійних кредитах. Що найбільш важливо, розробка та прийняття допустимості ризику з точки зору прибутковості і ефективності роботи банку, враховуючи при цьому потребу ринку, на якомупрацює банк. Кредитна політика створює мову банку в цілому. Розробка кредитної політики повинна починатися із загального контексту, в якому визначаються загальні характеристики видів кредиту, які пропонуються банком, характеристику клієнтів і ринків на яких ці кредити будуть розповсюджуватися у відповідності з останніми стратегічними рішеннями, прийнятими у банку. В ньому також може визначатися напрямок галузевого кредитування, а також окремих категорій клієнтів. Після цього, банки розробляють основні концепції кредитної політики, які, як правило, складаються із двох розділів. Перший розділ охоплює прийняття рішень щодо видання стандартних кредитів, а другий - перелік процедур по сумнівних та безнадійних кредитах, а також питання управління кредитними ризиками. [20, с.118-125] Основними фундаментальними цілями кредитної політики комерційного банку є забезпечення, з одного боку, умов для задоволення потреб клієнтів в отриманні коштів у тимчасове користування відповідно до різних видів кредитних послуг, що пропонуються на ринку, а з другого - отримання прибутку, що є метою функціонування банку як комерційного підприємства в умовах ринкової економіки, однак при забезпеченні належного рівня своєї ліквідності та мінімізації ризиків за здійснюваними операціями. Перша із зазначених цілей характеризує загальне спрямування кредитної активності комерційного банку до потреби участі позичених коштів у вирішенні проблем безперебійності і розвитку процесів виробництва і реалізації продукції, якості виробничої діяльності, економного використання ресурсів та забезпечення обороту необхідними
Loading...

 
 

Цікаве