WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Кредитні відносини комерційних банків з індивідуальними позичальниками - Дипломна робота

Кредитні відносини комерційних банків з індивідуальними позичальниками - Дипломна робота

ін.); " низький юридичний рівень оформлення угод про заставу (нотаріально не засвідчені угоди, не застраховане заставне майно, прийняття в заставу майна, вартість якого не покриває процентів по позиці, брак опису заставного майна); " відсутність періодичної перевірки цільового використання позики. Видача кредитів відноситься до банківських операцій з дуже високим ступенем ризику. Тому будь-які перевищення повноважень, або упущення при наданні кредитів, створюють серйозні проблеми при їх погашенні. У банківській практиці мають місце випадки, коли співробітники банку на цілком законних підставах видають великий кредит клієнту під свою відповідальність. В процесі його використання клієнт допускає нераціональні та завищені постійні та поточні видатки, що призводить до "проїдання" позичкових коштів та прибутку. В результаті, боржник звертається в банк з проханням або пролонгувати позику, або взяти додаткову. Проте, і в першому і в другому випадках потрібна згода керівництва банку. Не бажаючи бути розкритим, співробітник ще більше заплутається у відносинах з клієнтом, йдучи шляхом фінансових зловживань. Велике значення у практиці видачі наперед передбачених неповернених кредитів має робота служби безпеки банку. Саме завдяки її роботі можуть бути виявлені факти одержання позик під неіснуючі або підставні фірми, під фірми, проти яких порушено справу про банкрутство, або одержання однією фірмою декількох кредитів, а також одержання позик під, уже заставлене майно. Неоціненну допомогу в даному випадку може надати концентрація інформації про потенційних боржників, зміст їх бізнесу та їх фінансово-господарський стан. [ 20, с. 274-280]. Зарубіжна, та вже й вітчизняна, практика свідчить, що труднощі з поверненням основного боргу, а часто і процентів по-ньому, як правило, викликані негативним розвитком процесів. Вони далеко не завжди мають форми прояву, особливо на початкових стадіях. Тому загроза зниження доходності банку на ранніх етапах реалізації кредитної угоди, яка ще чітко не проявилась, може бути своєчасно встановлена лише кваліфікованими менеджерами банку. Кожен окремий вид кредиту, в якого згодом виявляються проблеми з погашенням, має свої специфічні ознаки вже на початкових стадіях його використання. Отже, для першої стадії, або попереджуючої зони, характерні наступні ознаки: " зменшення обсягу реалізації, тобто оборотів по рахунку клієнтів; " збільшення обсягів реалізації в кредит, тобто ріст дебіторської заборгованості; " зменшення доходів або одноразові доходи; " надмірно низький рівень грошових статей балансу; " у позичальника на даний час відсутні кошти для погашеннякредиту. Ці ознаки попереджуючої зони проблемності кредиту повинні насторожити співробітників кредитного відділу. Слід відзначити, що в даній ситуації немає універсальних заходів і конкретної стратегії, все залежить від конкретного кредиту і клієнта. Тому, після вияву причин погіршення фінансового становища божника і якості кредиту необхідно прийняти адекватні заходи для стабілізаційного господарсько-фінансового становища. Серед них можуть бути наступні: " проаналізувати проблеми боржника; " зібрати та узагальнити інформацію про те, де банк може зіткнутися з ризиком в роботі з даним клієнтом; " спільно із боржником проаналізувати його фінансово-господарський стан для того, щоб виробити план, корегуючих заходів; " добитися формування позитивної щомісячної величини сальдо оборотів по рахунку клієнта. З юридичної точки зору, розробки цих заходів мають рекомендаційних характер. лак чи інакше, при погіршенні фінансового стану боржника і переході кредиту в наступний етап виникнення проблемності кредиту - загрозливу зону, з'являються наступні знаки: " сальдо оборотів по рахунку за весь період користування кредитом складає незначні суми, або має негативну величину; " порушуються терміни повернення основного боргу, та сплати процентів по ньому; " боржник просить продовжити термін погашення кредиту або збільшити його суму;, " позичальник несвоєчасно подає фінансові звіти або не подає їх взагалі; " боржник уникає контактів з банком. Даний етап є найважливіший щодо "спасіння" кредиту. Знову ж таки, в практиці роботи банків з проблемним кредитами не існує універсальних правил, оскільки кредит, який потрапляє в загрозливу зону, унікальний, але найбільш широко розповсюджені наступні підходи: " розробка програми зміни структури заборгованості; " боржнику пропонується скласти розрахунок окупності кредиту з врахуванням скорочення національних і завищених операційних видатків; " забезпечення щомісячного погашення частини кредиту за рахунок формуючої величини сальдо оборотів по рахунку; " банк здійснює постійний контроль за операційною діяльністю боржника в процесі його роботи з кредитом. Внаслідок неефективних заходів щодо виходу кредиту із загрозливої зони або дії інших негативних причин кредит може потрапити в зону проблемних кредитів, що, звісно, погіршить його якість. Ознаками проблемності кредиту в даному випадку є: " позичальник постійно порушує термін погашення кредиту; " боржник не повертає прострочений кредит і проценти по ньому, при цьому уникає контактів з банком; " фінансова звітність позичальника надходить із значним запізненням або не надходить взагалі. Всі вищезазначені сигнали повинні враховуватися банком для недопущення простроченості та проблемності кредитів. Банк зі своєї сторони повинен розробити програму дій, які направлені в кінцевому випадку на погашення кредитів. Обмеження кількості проблемних кредитів багато в чому залежить від того, наскільки правильно визначений обсяг такого кредиту щодо конкретного позичальника. При цьому важливо обґрунтовано вибрати певний варіант видачі кредитних ресурсів залежно від їх обсягу: " переваги надавати кредитуванню клієнтів, які мають відкритий рахунок в даному банку, що дасть; " можливість контролювати обороти по ньому в разі виникнення проблемності його; " видавати кредит в розмірі, який обумовлений особливостями кругообороту коштів та його метою; " надавати кредит шляхом зарахування коштів на відповідний позичковий рахунок, а потім використовувати їх у разі необхідності; " реалізувати право на одержання кредиту поступово, залежно від моменту виникнення потреби в позичкових коштах. Потенційні і реально існуючі проблемні кредити вимагають прийняття наступних процедур: ведення обліку проблемних кредитів, створення резервів по них, модифікація кредитної угоди, реалізація забезпечення та списання кредитів (див. мал. 3.2.). Рис. 3.2 Схема роботи банків з проблемними кредитами Таким чином, організація роботи банків з проблемними кредитами по запропонованій схемі дозволить вітчизняним банкам поліпшити якість кредитного портфеля і мінімізувати ризик непогашенім позик. [20, с. 280-283]. З переходом до ринкової економіки все більшого поширення набуває комерційний кредит, що ? реакцією на дорожнечу банківського кредиту. Законом України "Про підприємства в Україні " передбачено, що підприємство може поставляти продукцію, надавати послуги в кредит з оплатою покупцями (споживачами) відсотків за користування цим кредитом. Верховна Рада України
Loading...

 
 

Цікаве