WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Кредитні відносини комерційних банків з індивідуальними позичальниками - Дипломна робота

Кредитні відносини комерційних банків з індивідуальними позичальниками - Дипломна робота

фонди та обігові кошти, здійснюються розрахунки між товаровиробниками, збільшується обсяг грошової маси в обігу, прискорюються процеси реального накопичення, виробничого і соціального розвитку підприємств. В економічній літературі є кілька визначень кредиту, кілька трактувань його змісту і принципів впливу на ефективність господарювання. Скажімо, у фінансово-кредитному словнику зазначено: "Кредит - це позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення,і, як правило, зі сплатою відсотків".[39,с. 103]. Трактування кредиту з точки зору суб'єктів "Кредит - це економічні відносини, які виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позички в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк і, як правило, зі сплатою відсотків ". [8, с.147]. Професор М. І. Савлук вважає: "Кредит - це економічні відносини між юридичними і фізичними особами і державою з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотків". [19, с.128]. В економічній літературі знаходимо й інші визначення поняття кредиту. Та більшість із них зводиться до того, що він є суто технічною категорією, тобто наданням грошових коштів у борг на засадах повернення і сплати. Таке розуміння кредиту в умовах ринкових відносин є дещо звуженим. І ось чому. По-перше, кредит - це економічна категорія, якою передбачається не лише перерозподіл, а й акумулювання тимчасово вільних коштів держави, суб'єктів господарювання та фізичних осіб. По-друге, кредиту притаманні принципи не лише сплати і повернення, а й цільового використання запозичених коштів, реального забезпечення кредиту. По-третє, у кредитні відносини вступають не лише комерційні банки і підприємства, а й держава та населення. Цей висновок підтверджують характерні особливості сучасних кредитних відносин. [34, с.47]. Отже, можна зробити такий висновок, що в економічній літературі немає єдиної думки щодо визначення суті кредиту, що пояснюється складністю економічних відносин, що виникають з цього приводу. Не вдаючись до аналізу всіх точок зору щодо сутності кредиту, зупинимося на такому визначенні кредиту: "Кредит - це економічні відносини, що виникають між кредитодавцем і кредитоодержувачем з приводу перерозподілу вартості на умовах повернення у встановлений строк і зі сплатою процента на підставі кредитного договору". Економічні відносини між кредитором і позичальником виникають під час одержання кредиту, користування ним та його повернення. Сторони, які беруть участь у цих економічних відносинах, називаються їхніми суб'єктами, а ті грошові чи товарно-матеріальні цінності, затрати чи виконанні роботи та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об'єктом кредиту. [30, с. 10] Позичальник використовує гроші чи речі для підтримання процесу виробництва або для задоволення своїх особистих потреб. Тому об'єкт кредитних відносин для позичальника має не тільки вартість, а й споживчу вартість. Вона полягає в тому, що спрямовані в обіг гроші чи речі забезпечують позичальнику зростання вартості, тобто є капіталом. Коли ж гроші або речі надаються в кредит для задоволення особистих потреб позичальника, то це передбачає одержання позичальником у майбутньому доходів від його теперішньої, минулої (пенсіонери) чи майбутньої (студенти) участі в процесі суспільного виробництва. В умовах ринкової економіки об'єктом кредитних відносин переважно г гроші як загальний ресурс, за допомогою якого можна придбати всі інші ресурси - матеріальні, технічні, трудові, природні. Кредитні відносини виникають з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення. Саме цим вони відрізняються від інших економічних відносин. Передумовою повернення кредиту є кругообіг основних та оборотних коштів або одержання доходів позичальником. При цьому кошти у позичальника мають вивільнитися у розмірі, що забезпечує повернення позички кредитору. У виключних випадках кредит може бути повернутий третьою особою-гарантом, коли позичальник не спроможний сам це зробити. Звичайно, конкретний строк повернення кредиту залежить від того, як здійснюється кругообіг коштів у позичальника та від можливостей кредитора щодо строку, на який він може надати кредит. Характерною рисою кредиту є сплата процентів за користування ним. Без цього у кредитора не буде зацікавленості позичати гроші. [27, с. 128-132]. Грошовий обіг вимагає неперервності. Але в ньому бувають розриви. Нагадаймо те, що товарно-грошовий обіг функціонує в системі постійної зміни форм вартості. Стадія 1. В цій стадії гроші (Г) витрачаються на придбання такого товару (Т), де Рс - робоча сила, Зв - засоби виробництва, без яких неможливо розпочати виробництво. Стадія 2. Але безперервність грошового обігу пов'язана з формуванням і відтворенням виробничого потенціалу, оплати праці, ведення витрат на виробництво ( стадія 2), реалізацією продукції, всіх розрахункових операцій. У цих розривах бере участь кредит, позички на різні цілі. Основні чинники, які вимагають участі кредиту в системі товарно-грошових відносин: " до майбутнього отримання виручки від реалізації потреба у додаткових грошових засобах для формування основних виробничих фондів, зверхвласних накопичень; " потреба у додаткових грошових засобах на формування обігових коштів, понадзформованих власних обігових коштів; " тимчасова ( або сезонна) потреба в грошових засобах у зв'язку з великою тривалістю виробничого процесу, коли одержання грошей переноситься до майбутнього отримання виручки від реалізації готового товару коли потреба в грошах наступає між періодами готовності продукції відвантаженні її і сплати споживачем; " коли в довгостроковому виробництві виникає потреба в позичці для ритмічного функціонування виробництва і своєчасної виплати заробітної плати. Як бачимо, кредит виступає і бере участь в товарно-грошовому обігу в цих стадіях і всіх сферах фінансово-господарської діяльності: промисловості, сільському господарстві, будівництві, транспорті, торгівлі, а також у банківській ( акціонерній, кооперативній ), фінансовій, виступаючи в розривах ( відсутності власних коштів ) як кредит, тобто в кредитних відносинах.. Але при цьому треба враховувати, що кредит не повинен покривати всіх грошових засобів, яких не вистачає, а лише тих, які створюють необхідні умови для ефективного функціонування кредиту. Кредит має бути застосований лише тоді, коли повністю використані внутрішні можливості. Кредит функціонує ефективно у відрегульованій системі господарювання. [38, с. 22-24]. Наявність товарного виробництва і грошей об'єктивно зумовлює існування та функціонування кредиту. З розвитком товарного виробництва кредит стаєобов'язковим атрибутом господарювання. Виробництво продуктів як товарів означає, що в процесі відтворення відбувається відрив моменту відчуження товару від одержання грошового еквівалента, відносне відокремлення руху грошової форми вартості від товарної форми, виконання грішми функції засобу платежу та виникають кредитні відносини. Це відносне відокремлення проявляється у розбіжності у часі руху матеріальних та грошових потоків, які виникають при розподілі, обміні та споживанні сукупного
Loading...

 
 

Цікаве