WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Кредитні відносини комерційних банків з індивідуальними позичальниками - Дипломна робота

Кредитні відносини комерційних банків з індивідуальними позичальниками - Дипломна робота

100% У рамках звичайної практики керівництво банку має періодично давати правдиву картину фінансового стану банку. Для визначення реальної картини фінансового стану, відбитого в балансі, керівництво має визначати реальну вартість або розмір для кожної категорії активів і зобов'язань. Найбільша категорія активів - кредитний портфель - створює найбільші труднощі в такій оцінці. Адекватність резерву проти втрат за позиками прямо співвідноситься з адекватністю капіталу. Адекватні резерви проти втрат за позиками запобігають погіршенню капітальної позиції і дають значного захисту вкладникам та іншим кредиторам проти ризику невиконання банком зобов'язань. Спроможність банку залучати засоби під ринкові відсотки тісно пов'язана зі сприйняттям ринком якості активів. Банки з високоякісними активами і достатнім капіталом мають можливість залучати ресурси за більш низькими ставками порівняно з іншими банками - завдяки довірі інвесторів до надійності такого банку. Отже, застосування цього методу дає змогу максимально знизити ризик ліквідності, обмежуючи разом із тим можливості одержання найбільшого прибутку, оскільки розраховані обсяги резервів можуть не вимагатися, а витрати на їхню підтримку зроблено. Мінімізацію цих витрат у такій ситуації може бути забезпечено шляхом швидкої реалізації надлишкових резервів. Лімітування ризикових банківських операцій. Лімітуванню підлягають як обсяги активних операцій, так і операції з конкретними клієнтами. Основні підходи до підготування кредитного ризику такі: " обмеження за видом операції або за видом активу; " обмеження за структурою кредитного портфеля в розрізі ризиків контрагентів; " обмеження за прийнятністю непокритого кредитного ризику; " обмеження за концентрацією (галузями, регіонами забезпечення); " обмеження, обумовлені нормативами НБУ. Розрахункові ліміти затверджуються Кредитним комітетом, після чого є обов'язковими до виконання. Диверсифікація ризиків та цінова політика банку. Рівень можливих і реальних втрат від неповернення кредитів може бути успішно зменшено за рахунок притягнення великої кількості незалежних один від одного позичальників на рівних умовах щодо платності, терміновості, галузевої належності, циклічності обороту. Збалансування таким способом кредитного портфеля і є диверсифікація. Розрізняють диверсифікацію портфельну і географічну. Диверсифікація портфеля, означає розподіл кредитів між широким колом клієнтів, включно з великими і дрібними фірмами, різноманітними галузями тощо. Географічна диверсифікація - це залучення клієнтів із різних географічних регіонів. Одним із найважливіших принципів управління кредитним ризиком і джерелом формування резерву за кредитами - цінова політика банку. За надання кредиту з більш високим ризиком банк має брати з клієнта премію за ризик, що служить одним із джерел формування резерву. Ставки і розмір премії за ризик розглядаються на кожному засіданні Кредитного комітету банку і затверджуються як обов'язкові по системі банку. При виникненні сумнівної ситуації необхідно з'ясувати її причини, можливість її розв'язання. У разі нерозв'язання ситуації неминучі оголошення банкрутства, ліквідаційна процедура і реалізація гарантій. [ 28, с. 33-35]. В українських банках основними формами забезпечення є: 1. застава; 2. гарантія чи порука третьої особи (інколи банку); 3. страхування кредиту. Застава - це спосіб забезпечення* зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Бувають такі види застави: " іпотека; " заклад; " застава цінних паперів. Іпотекою визнається застава землі, нерухомого майна, приякій земля або майно, яке становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи. Предметом іпотеки може бути майно, пов'язане з землею - будівля, споруда, квартира, підприємство (його структурні підрозділи) як цілісний майновий комплекс, а також інше майно, віднесене законодавством до нерухомості. Заклад - застава рухомого майна, при якій майно, яке складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя. За згодою заставодержателя із заставодавцем предмет застави може бути залишено у заставодавця під замком та печаткою заставодержателя. Індивідуально визначена річ може бути залишена у заставодавця з накладенням знаків, які засвідчують заставу. Цінні папери як застава поки що використовуються у вигляді ОВДП, інколи використовуються векселі. Застава векселя чи іншого цінного паперу, який може бути переданий шляхом вчинення передавального запису (індосаменту) здійснюється шляхом індосаменту і вручення заставодержателю індосованого цінного паперу. Застава цінного паперу, який не передається шляхом індосаменту, здійснюється за угодою заставодержателя і особи, на ім'я якої було видано цінний папір. Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Не можуть бути предметом застави: національні культури та історичні цінності, що перебувають у державній власності або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання. Гарантія як спосіб забезпечення кредиту - це зобов'язання третьої особи погасити борг позичальника при настанні гарантійного випадку (гарантійний випадок настає тоді, коли позичальник сам не може погасити заборгованість і відсотки за кредит). Поручительство третьої особи оформляється як договір поруки між банком-кредитором та поручителем і містить відповідальність поручителя за виконання на повну суму зобов'язань постачальника. Банк-кредитор перед укладанням договору, поруки чи прийняття гарантії ретельно аналізує фінансовий стан і платоспроможність поручителя чи гаранта на основі документів, що подані банку-кредитору, а також довідкових і архівних даних. Страхування % це система економічних відносин, що передбачає створення різного роду спеціальних фондів грошових коштів і використання їх для повернення збитків. Страхування кредитів відрізняється від інших видів страхування. Оскільки правовий аспект домінує, страхування кредитів визнано особливою формою страхового захисту -страхування від збитків на випадок невиконання вимог, тобто відповідальності позичальника. Найважливіші моменти у страхуванні - міра відповідальності, встановлення страхового випадку та визначення страхового відшкодування. Це обов'язкові атрибути страхового договору. Страхування кредитів як новий вид захисту на українському ринку практикується порівняно недавно (від початку 1990-х років). На українському страховому ринку не вироблено загальних умов страхування кредитів, які б охоплювали найсуттєвіші норми страхування. Тому в подальшому страхування кредитів, очевидно, розвиватиметься не лише шляхом удосконалення діючих умов страхування відповідальності, на зразок страхування застави, а й через поступове його перетворення у страхування банків-кредиторів від "нещасного випадку" у їхній діяльності.

 
 

Цікаве

Загрузка...