WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Кредитні відносини комерційних банків з індивідуальними позичальниками - Дипломна робота

Кредитні відносини комерційних банків з індивідуальними позичальниками - Дипломна робота

посвідчення, відомості з якого проставляються в кредитному договорі; " документи, що підтверджують право власності на майно позичальника або майнового поручителя і договір страхування майна (якщо позика надається під заставу майна); " підтвердження державної нотаріальної контори, що заставлене майно позичальника або майнового поручителя є вільним від інших зобов'язань; > письмове повідомлення про відсутність у позичальника; " заборгованості за раніше отриманими позиками; " документи, що необхідні для визначення платоспроможності позичальника; " ідентифікаційний код.[3,с.25]. Кредитний працівник банку проводить попередньо бесіду з потенційним позичальником, враховуючи інформацію, що є в кредитній заявці. Ця бесіда має суттєве значення для принципового рішення про кредитування. Вона дає можливість спеціалісту банку з'ясувати багато важливих деталей, пов'язаних з майбутнім кредитом. Зокрема, сформувати думку щодо клієнта, оцінити професійну підготовленість керівництва позичальника, визначити перспективу його розвитку. Отже, основним завданням першого етапу організації кредитного процесу є підготовка попереднього висновку щодо можливості надання кредиту клієнтові з огляду на основні параметри представленого для кредитування проекту - в плані окупності здійснених затрат і реальності отримання прибутку. [5,с.142]. Якщо попередня бесіда спеціаліста банку з клієнтом банку пройшла успішно, починається другий етап процесу кредитування - оцінка кредитоспроможності і фінансового стану клієнта. Цей етап є основним з точки зору вирішення банком питання про можливість і доцільність надання кредиту, а також параметрів позики. Нестабільність економічної ситуації в умовах перехідного періоду, інфляційні очікування та високий рівень ризиків, пов'язаних із підприємницькою діяльністю, вимагають від комерційних банків особливо ретельного підходу до оцінки здатності позичальника ефективно використати отриманий в банку кредит та своєчасно і в повному обсязі погасити його. На практиці указана оцінка може бути здійснена за напрямами, що загалом характеризують: " репутацію позичальника, яка охоплює своєчасність і повноту розрахунків з усіма його контрагентами, виконання зобов'язань за раніше отриманими кредитами, достовірність представленої банку звітності; " наявність матеріального забезпечення позики, його ліквідності і достатності для покриття витрат банку; " здатність позичальника отримувати дохід, достатній для погашення позики, або ж спроможність оперативно мобілізувати для цієї мети грошові кошти з інших джерел, що в кінцевому підсумку визначається структурою і якістю активів, динамікою дебіторсько-кредиторської заборгованості, змінами у товарних запасах. Методика оцінки кредитоспроможності позичальника викладена у питанні 3.2. Разом з тим, для комерційного банку важливо переконатися не лише в тому, що позичальник отримає необхідні надходження коштів від кредитованих операцій, але й у його спроможності і готовності повернути банку взятий борг. З цією метою необхідно отримати всебічну оцінку фінансового стану клієнта, що є головним фактором, який визначає його кредитоспроможність, вказуючи на структуру розміщення і використання власних і залучених коштів, а також рівень прибутковості господарської діяльності в цілому. Для такої оцінки кожним комерційним банком має розроблятися власне методичне забезпечення, що включає сукупність певних коефіцієнтів (наприклад, ліквідності, ділової активності, ефективності господарювання тощо), на основі аналізу яких і порівняння їх з критеріальними значеннями клієнт банку може бути віднесений до певного класу надійності у розробленій системі рейтингової оцінки позичальника. Це дозволяє працівникам банку відповідно до визначеного ступеня ризику скорегувати основні параметри кредиту (розміри, строки, величина і вид забезпечення) та в разі позитивного рішення про видачу позики перейти до підготовки укладання кредитного договору. Третій етап - укладення кредитного договору між банком і починальником - визначає особливості взаємних зобов'язань і відповідальності сторін, що виникають у процесі безпосередньої організації кредитних відносин між ними. Кредитний договір слугує правовою основою цих відносин, яка передбачає визначення конкретних умов кредитування, виходячи із чинного законодавства і нормативних актів та з урахуванням індивідуальних особливостей діяльності позичальника. Відповідно до цього у договорі по суті "конструюються" основні параметри майбутньої кредитної операції, що визначає необхідність охоплення змістом договору наступних основних моментів: " повне найменування сторін та |х реквізити; " сума і строк кредиту, що надається; " предмет договору, що передбачає визначення конкретних цілей, на які надається кредит; " порядок видачі та погашення кредиту; " вид забезпечення кредиту; " процентна ставка за користування позиченими коштами, порядок їїнарахування і сплати; " порядок вирішення спірних питань; " інші умови за домовленістю між сторонами. Правильне визначення усіх умов кредитного договору - цілей, суми, строку кредиту, розміру плати та видів забезпечення - є основою ефективної організації позичкових операцій банку та фактори, від якого вирішальною мірою залежить дотримання усіх принципів банківського кредитування. Так, цілі кредиту мають відповідати характерові діяльності позичальника і передбачати ефективне використання отриманих ним у банку коштів при наявності надійних джерел їх повернення. Сума і строки кредиту повинні бути ретельно обґрунтовані, а в разі необхідності скориговані банківськими працівниками на основі попереднього аналізу кредитоспроможності клієнта. Рівень плати за користування кредитом має враховувати надійність позичальника, ризик відповідної позичкової операції, а також власні витрати банку із формуванням ресурсного забезпечення кредиту і здійснення операційних заходів з оформлення позики і контролю за її використанням і погашенням. Забезпечення наданого кредиту повинно надійно захищати інтереси банку як власника наданих у позику коштів, для чого використовується застава майна, на яке згідно чинного законодавства може бути звернене стягнення, а також гарантії (поручительства) інших платоспроможних осіб або ж страхування відповідальності позичальника перед банком. [22, с.359-361]. Укладення кредитного договору в кінцевому підсумку слугує безпосередньою підставою для видачі кредиту позичальнику на умовах, передбачених відповідними положеннями документу. Четвертий етап - видача кредиту - визначає сукупність організаційно-технічних умов, за яких сума позики передається у розпорядження позичальника. Такими умовами є оформлення відповідних вказівок кредитного відділу банку операційному відділу про відкриття позичкового рахунку для ведення обліку наданих кредитів. Комерційні банки та їхні клієнти можуть самостійно обирати оптимальний варіант кредитування: позичка може надаватися або шляхом оплати банком розрахункових документів за товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги або шляхом перерахування суми кредиту на поточний рахунок позичальника для використання на цілі, передбачені кредитним договором, зі збереженням
Loading...

 
 

Цікаве