WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська система - Реферат

Банківська система - Реферат

є наявність мінімального розміру статутного фонду, що становить 1 млн. ЕКЮ, а для банків за участю іноземного капіталу - 5 млн. ЕКЮ, якщо частка іноземної участі не перевищує 50 % статутного фонду, і в розмірі 10 млн. ЕКЮ - для банків із часткою іноземної участі 50 % і більше.
Власний капітал банків відчутно впливає на стійкість та ефективність роботи банку, бо це джерело його фінансових ресурсів банку та основний гарант для покриття непередбачених витрат і збитків, що виникають у процесі діяльності банку.
Структура банківського капіталу може мати такі компоненти: статутний капітал; загальні резерви; нерозподілений фінансовий результат минулих років; фінансовий залишок поточного року; фонд переоцінки основних коштів тощо.
У комерційних банках майже 90 % усієї потреби в грошових ресурсах покривається за рахунок залучених коштів, до яких належать депозити. Поряд із депозитами банки використовують інші грошові капітали, наприклад, позики. Головна мета цих операцій - покращання ліквідності банку. Це можуть бути позики на міжбанківському ринку, угоди РЕПО, випуск облігацій.
До недепозитних джерел належать міжбанківські позики.
Важливу роль у фінансуванні різних об'єктів відіграють внутрішні джерела коштів, до яких часто відносять внески населення. Вважається, що залучення коштів населення - справа надзвичайно важлива та актуальна. Але для цього необхідні банківські гарантії та довіра клієнтів.
Комерційні банки велику увагу приділяють відповідності структури їх активів. Рівновага між залученими та розміщеними коштами - один із головних принципів підтримки на необхідному рівні ліквідності банків.
Активні операції комерційних банків щодо надання кредитів є найважливішим питанням банківської діяльності, тому що вони приносять значний прибуток.
Мета державної банківської політики
Державна політика у сфері банківської діяльності спрямована на підтримку здоров'я та стійкості національної банківської системи. Держава запобігає банкрутству окремих банків, коли це впливає на стабільність економіки країни.
Основною метою державної політики в банківській сфері є: запобігання надмірній концентрації економічної влади та підтримка конкуренції на банківських ринках, а також підтримка політики достатньої концентрації з метою підсилення їх конкурентоспроможності на міжнародних ринках банківських послуг; пом'якшення наслідків можливих зрушень банківської системи у випадку банкрутства великого банку; забезпечення діяльності банківської системи у грошово-кредитній політиці; виконання законів та встановлених правил, що вимагає високого рівня ведення банківської справи; задоволення потреб суспільства та клієнтів в отриманні зручних банківських послуг; стимулювання та сприяння високому рівню ефективності і прибутковості операцій з розміщення кредиту в будь-які сфери економіки; сприяння ефективному розподілу прибутку між акціонерами, кредиторами, клієнтами тощо.
Організація банківського регулювання та нагляду базується на комбінованій моделі, що характеризується трьома відомими у світовій практиці підходами [18]. Неформальний підхід базується, головним чином, на консультаціях, переговорах та попередженнях. Формалізований підхід вимагає активної перевірки шляхом експериментування на місцях з боку органів банківського аудиту. Легалістичний підхід базується на обговоренні сукупності показників, яких повинен дотримуватися банк, і на делегуванні повноважень з перевірки та контролю банківської документації на місцях.
Вибір моделі на практиці означає: встановлення сфери діяльності та функцій органу банківського регулювання і нагляду; надання НБУ права призначати повну або вибіркову перевірку діяльності та ризиків банків; надання представникам НБУ права бути присутніми та виступати на зборах і засіданнях акціонерів правління, спостережної ради та ревізійної комісії комерційного банку; надання НБУ права здійснювати відповідні заходи у випадку порушення комерційними банками економічних нормативів або банківського законодавства; визначення НБУ рейтингу комерційних банків; проведення статистичного аналізу банківської діяльності, широке впровадження досягнень сучасних комп'ютерних технологій для аналізу обов'язкових звітів, генерації коментарів, прогнозування розвитку, стану банків тощо.
До функцій НБУ належить [27]: проведення вступного контролю (визначення вимог при реєстрації та отримання ліцензій); проведення попереднього контролю (встановлення вимог до банківської справи, заборона або обмеження банківської діяльності, застосування санкцій адміністративного або фінансового характеру, встановлення вимог при відрахуванні до резервів страхування активних операцій); проведення поточного контролю (визначення методів перевірки банків, шляхів їх використання, розробки заходів оздоровлення фінансового стану банків та способів їх застосування). При цьому НБУ вважає за головне дотримуватися міжнародних стандартів банківського регулювання та нагляду з метою підвищення конкурентоспроможності українських банків на міжнародному та внутрішньому ринках.
Для забезпечення фінансової надійності комерційних банків, НБУ встановлює для них обов'язкові економічні нормативи та визначає методику їх розрахунків. До них належать [18, 27]: нормативи капіталу комерційного банку; нормативи швидкості; нормативи ризику; нормативи відкритої валютної позиції уповноваженого банку; нормативи зваженої відкритої валютної позиції уповноваженого банку.
Комерційні банки повинні в обов'язковому порядку визначати свої сумнівні активи та формувати адекватні резерви під можливі збитки. Класифікація виданих банками кредитів та оцінка кредитних ризиків здійснюється залежно від наявності відповідного реального забезпечення та кількості днів простроченої заборгованості.
У випадку порушення банками чинного законодавства, нормативних актів НБУ, технології здійснення банківських операцій тощо НБУ має право вжити до банку, що припустився порушення, наступні заходи: спрямувати дії на фінансове оздоровлення банку, а також на зміну структури активів; заборонити здійснення окремих банківськихоперацій на строк до одного року та відкликати ліцензію на здійснення окремих або всіх банківських операцій; заборонити відкриття нових філіалів на строк до одного року; накласти штраф на керівництво банків; списати з банку прибуток, отриманий внаслідок неправомірних дій; усунути керівництво від управління банком та призначати тимчасову адміністрацію; обмежити або припинити сплату дивідендів; прийняти рішення про виключення з Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших кредитних закладів та їх реорганізацію або ліквідацію.
Література
1. Антонов В.М. АРМ економіста, фінансиста, менеджера. - К.: Таксон, 1998. - 120 с.
2. Антонов В.Н. АРМ: Вопросы практического использования. - К.: Лыбидь, 1992. - 164 с.
3. Антонов В.Н. Архитектура интеллектуально-экспертной системы поддержки принятия решений // Информатизация и новые технологии. -1996. - № 4. - С. 16-18.
4. Антонов В.Н. Интеллектуально-экспертная графическая система // Информатизация и новые технологии. - 1996. - № 2. - С. 17-20.
5. Антонов В.Н. Интеллектуально-экспертная система обработки документов, подсказки принятия решений: метод построения и реализации // УСиМ. - 1995. - № 3. - С. 82-85.
6. Антонов В.Н. Проектирование объектно-ориентированых интеллектуальных АРМ// УСиМ. - 1997. - № 4/5. - С. 102-106.
7. Антонов В.Н., Антонова Ю.В. Основы проектирования интеллектуальных АРМ // Информатизация и новые технологии. - 1994. - № 1/2. - С. 27-29.
8. Банки на развивающихся рынках: В 2-х т. / Кол. авт. - М.: Финансы и статистика, 1994.
9. Банківська енциклопедія / Під ред. проф. А.М. Мороза - К.: Ельтра, 1993. - 328 с.
10. Велш Глен А., Шорт Денієл Г. Основи фінансового обліку. - К.: Основи, 1997. - 943 с.
Loading...

 
 

Цікаве