WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Основні операції та документи банківської справи - Реферат

Основні операції та документи банківської справи - Реферат

зараховується на рахунок одержувача, якщо він відкритий у тому ж банку. Якщо ж рахунок відкритий в іншому банку, то подальший рух цих коштів здійснюється у встановленому порядку міжбанківських розрахунків.
В окремих випадках платіжні доручення заздалегідь акцептуються в банку з метою забезпечення гарантії оплати. За допомогою акцептованих доручень здійснюються розрахунки з підприємствами зв'язку за переводи через них грошей:
· окремим громадянам - сум заробітної плати, аліментів, пенсій, виплат з відряджень, гонорарів, стипендій тощо, які їм належать;
· іншим підприємствам чи уповноваженим на видатки - для виплати заробітної плати, організованому набору працівників, заготівлі сільськогосподарської продукції, якщо в місці їх знаходження немає установи банку;
· для зарахування на рахунки в банках сум торговельного виторгу, податків та інших засобів;
· для оплати товарів, що надійшли через підприємства зв'язку післяоплатою, та ін.
Акцептованими дорученнями можуть сплачуватися і разові послуги транспортних організацій, послуги підприємств зв'язку з відправлення посилок та кореспонденції, придбання товарів бюджетними організаціями тощо.
В усіх цих випадках платник подає оформлене доручення своєму банку для акцепту, що зводитися до того, що в сумі доручення банк списує гроші із загального рахунка платника, бронює на окремому рахунку "Акцептовані платіжні доручення та чеки" та здійснює відповідний запис на першому та другому примірниках доручення, завіряючи підписом двох працівників банку та відтиском його печатки.
Платник передає акцептоване доручення одержувачу грошей, а останній надає його своєму банку, що зараховує суму доручення на його рахунок. Якщо рахунок платника, на якому заброньовані гроші, відкритий у цьому ж банку, то одночасно проводиться списування суми грошей з цього рахунка; якщо ж він відкритий в іншому банку, то списування проводиться у встановленому порядку міжбанківських розрахунків.
Платіжними дорученнями доцільно розраховуватися при планових платежах, що застосовуються при постійних і рівномірних постачаннях (між маслосирзаводами та колгоспами, хлібзаводами, м'ясокомбінатами, молокозаводами і торговельними організаціями та ін.). У таких випадках платіж видається не за кожне окреме постачання, а загалом за певний період, що називається платіжним. Тривалість платіжного періоду коливається від 1 до 7 днів залежно від обсягу постачань. Термін платежу припадає, як правило, на середину платіжного періоду. Сума платежу визначається шляхом ділення договірного обсягу постачань на кількість днів у договірному періоді та множення результату на кількість днів у договірному періоді.
У встановлений день платежу платник надає своєму банку доручення із зазначенням, що це плановий платіж, і визначенням угоди, за якою він виробляється. Такі доручення повинні прийматися банком незалежно від наявності коштів на рахунку платника.
Після закінчення місяця чи іншого терміну за угодою сторін виробляється перерахунок суми платежу відповідно до фактичного постачання. На результати перерахунку можна відредагувати суму чергового планового платежу.
Розрахунки платіжними дорученнями дуже прості, зручні, забезпечують швидке виконання платежу. Проте мають істотний недолік - не гарантують платіж постачальнику. Щоб подолати це, у банківській практиці запроваджений акцепт платіжного доручення, а в останній час - навіть попередня оплата поставок. Але ці засоби, будучи вигідними для постачальників, ставлять у тяжке фінансове становище платників.
Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями - відносно нові та малопоширені. Вони застосовуються в розрахунках за поставлену продукцію, виконані роботи, послуги. Вимогу-доручення виписує постачальник після відвантаження товарів і разом з комерційними документами відсилає безпосередньо покупцеві. Покупець перевіряє одержані документи на предмет дотримання постачальником умов договору і, якщо погоджується їх оплатити, видає відповідну вимогу-доручення своєму банку. Порядок і строки надання банку доручення про сплату встановлюються в договорі сторін і банком не контролюються. У договорі може передбачатися відповідальність платника за несвоєчасне подання платіжної вимоги-доручення у банк для сплати.
У разі відмови від оплати вимоги-доручення платник повинен повідомити постачальнику мотиви відмови у порядку та в терміни, передбачені договором.
Розрахунки чеками можуть застосовуватися в усіх видах платежів за поставлені товари, виконані роботи, послуги, а також у нетоварних платежах. На практиці чеки часто використовуються в місцевих розрахунках, рідше - в іногородніх. Але в цілому в Україні розрахунки чеками не дуже розвинені, порівняно із західними країнами, де чек є основним засобом безготівкових розрахунків. В Україні чек залишається винятково технічним засобом платежів за банківськими рахунками, що визначає обмеженість сфери його використання.
Відповідно до Положення про безготівкові розрахунки чеки використовуються в розрахунках між юридичними особами, фізичними та юридичними особами, проте їх використання заборонено у розрахунках між фізичними особами.
Оплата чеків гарантована, що забезпечується одним із трьох засобів:
· депонуванням чекодавцем за рахунок власних коштів необхідної суми на окремому рахунку в своєму банку;
· одержанням банківської гарантії, тобто оплата проводиться за рахунок кредиту банку в разі відсутності коштів на рахунку платника;
· за рахунок бюджетних коштів, коли фінансові органи використовують чек для повернення підприємством зайво внесених до бюджету коштів.
Бланки чеків брошуруються в окремі книжки, які банки видають своїм клієнтам за їх заявою. У заяві повинно бути зазначено, з якого рахунка будуть оплачуватися чеки. Якщо гарантія оплати надається за рахунок власних коштів платника, то до заяви додається платіжне доручення на їх депонування на окремому рахунку.
При видачі клієнту чекової книжки банк проставляє на обкладинці ліміт, що дорівнює сумі заброньованих коштів чи банківській гарантії. Крім того, на кожному окремому чеку банк може зазначати граничну суму, на яку він може виписуватись.
Виписуючи чеки, платник реєструє їх у кінці книжки, зазначаючи дату, номер чека, кому вручений і на яку суму, залишок ліміту чекової книжки. Невикористані або зіпсовані чеки повертаються банку, а залишок ліміту книжки відновлюється на рахунок чекодавця.
Одержаний від платника чек чекодавець зобов'язаний здати в банк протягом 10 днівз моменту його виписки, не враховуючи дня виписки. Після закінчення цього терміну банк не приймає чеків до сплати. Чеки у банк здаються разом з реєстром, у якому даються їх основні реквізити. Кожний чек, що здається в банк, та їх реєстр завіряється підписом і печаткою чекоотримувача.
Банк перевіряє надані йому чеки та реєстр і зараховує зазначену суму на рахунок чекоотримувача. Якщо рахунки чекодавців відкриті в цьому ж банку, то зазначена сума одразу списується з цих рахунків і розрахунково-платіжна операція на цьому завершується. Якщо рахунки чекодавців відкриті в інших банках, то виникають вимоги між банками, що оплачуються в порядку міжбанківських розрахунків.
Розрахунки чеками мають ряд привілеїв: гарантія оплати; контроль платника за товарною угодою; зближення оплати та постачання товару. Чеки можуть обслуговувати не тільки оптовий, але й роздрібний обіг, де вони успішно конкурують з наявними грошими, якщо створені
Loading...

 
 

Цікаве