WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Основні операції та документи банківської справи - Реферат

Основні операції та документи банківської справи - Реферат


Реферат на тему
Основні операції та документи банківської справи
План
1. Використання векселів
2. Факторингові операції
Література
1. Використання векселів
Вексель займає особливе місце в системі безготівкових розрахунків, оскільки може безпосередньо використовуватися для погашення боргових зобов'язань поза банками. Однак оберненість векселя обмежена. Він повинен оплачуватися грошима як законним платіжним засобом.
В Україні ще не створені умови (економічні, правові, організаційні) для широкого використання векселів у розрахунках. Уперше господарчим органам було дозволено застосовувати векселі у розрахунках Законом "Про підприємства в Україні", прийнятим у 1991 р. У червні 1992 р. Верховна Рада України прийняла Постанову "Про застосування векселів у господарському обігу", якою Україна, власне, приєдналася до вексельного закону, прийнятого на Женевській вексельній конференції в 1930 р. Це відкрило шлях для вступу України в міжнародний вексельний обіг. Новим кроком у розвитку вексельного обігу стало вдосконалення Національним банком у лютому 1993 р. "Порядку вчинення банками операцій з векселями", яким встановлено порядок надання вексельних кредитів і проведення банками комісійних операцій з векселями.
У практиці вексельних розрахунків найчастіше використовується перекладний вексель (тратта). В угоді з використанням тратти зазвичай беруть участь три особи:
· векселедавець (трасант), що виписує вексель і дає наказ іншій особі про його сплату;
· платник за векселем (трасат), якому даний наказ про оплату векселя;
· одержувач грошей (ремітент), що володіє векселем, пред'являє його до сплати трасату та одержує гроші. Якщо векселедавець наказує сплатити йому ж, то в угоді будуть брати участь тільки дві особи - трасант і трасат. Оскільки власник векселя має право передати тратту шляхом індосаменту іншій особі для погашення свого боргу, число осіб, що беруть участь у вексельній угоді, може збільшуватися. У їх складі намагаються бути і банки.
Використання векселя в розрахунках можна проілюструвати у вигляді схеми, представленої на рис 3.1 [34].
Рис. 3.1. Схема використання векселя в розрахунках
Оптовий продавець А, придбавши товар у виробника В (операція 1) і продавши його роздрібному продавцю Б (операція 2), виписує вексель терміном погашення 10 днів на продавця Б і розраховується ним з виробником В (операція 3). Останній пред'являє вексель продавцю Б для акцепту (операція 4). Ставши власником акцептованого векселя, В розраховується ним з постачальником Г за сировину (операції 5 і 6). Постачальник Г намагався розрахуватись траттою за своїми зобов'язаннями, але йому потрібні були гроші, і він врахував її в своєму банку Е (операції 7 і 8). Через декілька днів банку Е теж стали потрібні гроші, і він переоблікував вексель у центральному банку Ж (операції 9 і 10). При настанні терміну платежу за векселем центральний банк пред'явив вексель банку Д, що обслуговує акцептанта векселя Б, і списав суму векселя з кореспондентського рахунка цього банку (операції 11 і 12). Банк Д списує суму векселя з рахунка акцептанта Б (операція 13) і вручає останньому сплачений вексель (операція 14).
Векселі виписуються на бланках стандартної форми і мають суворо встановлений набір реквізитів:
· назву "вексель" у тексті документа;
· простий і нічим не обумовлений наказ сплатити певну суму грошей;
· назву того, хто повинен платити;
· зазначення терміну платежу;
· зазначення місця, в якому повинен здійснюватись платіж;
· назва того, кому чи за наказом кого платіж повинен бути здійснений;
· зазначення дати і місця складання векселя;
· підпис того, хто видав вексель.
Відсутність у векселі обумовленості наказу про сплату надає йому характер безумовного абстрактного зобов'язання, володіння яким є для векселеутримувача підставою права на платіж без будь-яких додаткових умов. Це істотно полегшує стягнення платежів за векселем.
Термін платежу за векселем встановлюється по-різному: за поданням; після закінчення певного часу від подання; після закінчення певного часу від складання; на певний день. У векселі з терміном оплати за поданням або після закінчення певного часу від подання векселедавцем намагається передбачити нарахування відсотка на вексельну суму.
За визначенням у тексті одержувача грошей векселі поділяються на іменні ("Сплатіть Х", включаючи і самого векселедавця), ордерні ("Сплатіть Х або за його наказом") і на пред'явника ("Сплатіть пред'явникові"). На практиці найчастіше застосовуються ордерні векселі, які можна передавати іншій особі шляхом індосаменту. У цьому випадку Х на іншому боці чека пише "Сплатіть У або за його наказом".
Індосамент - найважливіший атрибут векселя, що забезпечує його оберненість, хоча і не входить до числа обов'язкових. Це передавальний підпис, який власник векселя (індосант) робить на користь іншої особи (індосатора) на зворотному боці векселя. Розрізняють декілька видів індосаменту:
· бланковий, коли індосант ставить на зворотному боці векселя тільки свій підпис (такий вексель може передаватися будь-якій особі, що стане його власником, з усіма правами);
· іменний, коли індосант ставить на зворотному боці векселя перед своїм підписом прізвище, ім'я і по батькові особи, якій передаються всі права на вексель;
· цільовий, коли індосант зазначає мету передачі векселя іншій особі, наприклад, "Для депонування" (такий запис носить характер доручення, і новий власник може індосувати вексель тільки з цією метою);
· безобіговий, коли індосант зазначає у тексті індосаменту слова "Без обігу", що дає йому право виключити можливість пред'явлення до нього вимог у разі несплати векселя трасантом.
Індосант несе відповідальність за акцепт і платіж за векселем перед особами, які підписали вексель після нього. Але він може заборонити новий індосамент і тоді позбавляється цієї відповідальності.
Важливим атрибутом тратти є акцепт платника як письмова згода на оплату векселя, що істотно підвищує його ліквідність. У цьому разі у тексті векселя зазначається слово і робиться підпис на лицьовому боці (або тільки один підпис).
Вимагати акцепту векселя має право як векселедавець, так і кожен з індосантів із визначенням чи без визначення його терміну.
Акцепт повинен бути простим і нічим не обумовленим, може розповсюджуватися на весь чи частину суми векселя. В останньому випадку акцептант несе відповідальність за акцептовану частину суми. Якщо платник відмовляється від акцепту, це означає його відмову від платежу за векселем, що дає право власнику пред'явити йому позов у встановленому порядку, не чекаючи завершення терміну векселя.
У практиці допускається
Loading...

 
 

Цікаве