WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Основні операції та документи банківської справи - Реферат

Основні операції та документи банківської справи - Реферат

закладах комерційних банків.
Потрібно відзначити, що операції з наявними грошима є надто працеємними, тому відчутного скорочення витрат на проведення касових операцій можна досягти шляхом їх автоматизації, використання банківських автоматів-касирів, рахувально-грошових машин, сучасних банківських технологій, які засновані на використанні комп'ютерів.
Комерційні банки намагаються стягувати зі своїх клієнтів плату за касове обслуговування. Види платних послуг, а також розмір комісійної винагороди визначається банками на договірній основі з урахуванням взаємних інтересів банку і клієнтів, що, в свою чергу, вимагає визначення собівартості виконання кожного виду операцій, оскільки без таких даних досить складно визначити ціну послуги. Собівартість касових операцій банку визначають виходячи з обсягу прямих витрат, головним чином у вигляді оплати праці банківських працівників, безпосередньо зайнятих виконанням відповідних операцій. Для цього потрібно проводити як хронометраж, так і фотографію робочого дня співробітника банку. Крім прямих, враховуються й інші витрати на виконання різних операцій (адміністративно-керівні та ін.), що відносяться на собівартість виконання окремих операцій. Так, витрати, пов'язані з експлуатацією обчислювальної техніки, касових машин, що застосовуються в роботі банку, доцільно відносити на собівартість операцій пропорційно до витрат на оплату праці, бо багато з них залежать від тривалості трудових процесів.
2. Міжнародні розрахунки
Основними видами міжнародних банківських розрахункових операцій є акредитив та інкасо.
В універсальних правилах і умовах використання документарних акредитивів, виданих Міжнародною торговельною палатою та відредагованих нею у 1983 р., дається наступне визначення акредитива:
"... документарний акредитив (documentary credіt) та резервний акредитив (standy letter of credіt) визначають будь-яку домовленість, як би воно не було названо чи позначено, в силу якого банк (банк-емітет), діючи на прохання та за інструкцією клієнта (наказодавця акредитива), повинен провести сплату третій особі (бенефіціару) або сплатити чи акцептувати перекладні векселі (тратти), вказані бенефіціаром або надає повноваження іншому банку провести таку оплату або сплатити, акцептувати або негоціювати перекладні векселі (тратти), проти передбачених документів, якщо всі умови акредитування виконані".
Етапи розрахунків за допомогою акредитивів [8, 26, 34, 40].
Етап 1. Покупець (зарубіжний покупець або вітчизняний імпортер) і продавець (вітчизняний єкспортер або зарубіжний постачальник) перш за все укладають контракт, в якому передбачена форма розрахунків за допомогою акредитивів.
Етап 2. Покупець просить банк своєї країни виставити акредитив на користь експортера. Банк, який виставляє акредитив, називається банк-емітент (іssіng bank); покупець - наказодавець акредитива (applіcant); експортер - бенефіціар (benefіcіary), оскільки він отримує прибутки (benefіts).
Етап 3. Банк дає згоду на виставлення акредитива. Банк-емітент, виставляючи акредитив, гарантує тим самим виплату бенефіціару (експортеру) за умови, що той буде дотримуватись певних термінів та умов.
Етап 4. Банк-емітент просить банк у країні експортера повідомити постачальника про виставлення акредитива. Останній називається авізуючим банком (advіsіng bank). Він наглядає за дотриманням умов акредитива (вказаних банком-емітентом), але не приймає на себе ніяких зобов'язань у гарантуванні виплати експортеру. Подібне забезпечення походить від банку-емітенету та акредитива.
Банк-емітент може попросити авізуючий банк (у країні експортера) додати до існуючого своє "підтвердження" акредитива, яке буде означати, що авізуючий банк надає свою умовну гарантію сплати у доповнення до гарантії, наданої банком-емітентом.
Якщо банк підтверджує акредитив, то він називається підтверджуючим (confіrmіng bank) або авізуючим. Таким чином, підтверджений акредитив передбачає наявність умовних гарантій двох банків, зазвичай одного з країни експортера (підтверджуючий банк) та іншого - з країни імпортера (банк-емітент).
Витрати з виставлення акредитива зазвичай несе покупець, хоча можуть бути випадки, коли частину або всі витрати бере на себе експортер.
Етап 5. Після відвантаження товарів експортер повинен представити у вказаний в акредитиві банк (можливо, авізуючий банк) певні документи відповідно до умов акредитива: транспортні (наприклад, коносамент), копії рахунків-фактур і у випадку, якщо експортер сплачує страховку, - сертифікат про страхування або страховий поліс. Оскільки акредитив передбачає, що умовою банківської гарантії можуть бути тільки перераховані документи, то для даної системи розрахунків використовується термін "документарний акредитив".
Документарні акредитиви можуть передбачати надання експортерам поряд з іншими документами переказного векселя (bіll of exchange), виписаного постачальником на умовах sіght або tenor на: банк-емітент; покупця; інший банк, вказаний в акредитиві.
Експортер більше зацікавлений виписувати вексель на банк, ніж на покупця (наказодавця акредитива), тому що:
· це дає йому більше впевненості в тому, що платіж буде здійснено;
· якщо експортер побажає дисконтувати вексель після того, як він був акцептований з метою негайного отримання грошових коштів, облікова ставка за банківським векселем буде сприятливішою, ніж за торговельним.
Етап 6. Якщо документи, представлені експортером, на думку перевіряючого банку (можливо авізуючого), оформлені правильно, постачальник може обрати один з чотирьох способів платежу залежно від того, що передбачено умовами акредитива:
· негайна сплата за векселем (тільки за векселями sіght);
· відстрочений платіж за векселем;
· акцепт векселя;
· облік векселя.
Таким чином, система розрахунків за допомогою документарних акредитивів є методом платежів у міжнародній торгівлі, що надає експортеру гарантію платежу у випадку виконання певних умов. Ця система також дозволяє імпортеру отримати короткостроковий кредит, коли умови платежу передбачають акцепт або облік торговельного чи банківського векселя.
Існують дві основні форми акредитивів - відзивний та безвідзивний.
Відзивний акредитив може змінюватися або анулюватися у будь-який момент, після відвантаження товарів, і внаслідок цього продавець ризикує тим, що акредитив, тобто банківська гарантія, буде змінена. У загальному випадку ця форма акредитива не вигідна експортерам, бо вона не забезпечує потрібної гарантії, проте може використовуватись, якщо відвантаження здійснюється декількома партіями, і після отримання першої в імпортера є право відмовитися від подальших поставок.
При безвідзивному акредитивібанк-емітент (банк покупця) зобов'язується виконати свій обов'язок за акредитивом у тому випадку, якщо бенефіціар виконав усі умови. Таким чином, бенефіціар отримує тверду гарантію банку-емітента, який надає йому бажану забезпеченість. Існують два типи безвідзивних акредитивів: підтверджений та непідтверджений авізуючим банком.
Безвідзивний акредитив, не підтверджений авізуючим банком (іrrevocable credіt not confіrmed by the advіsіng Bank), завжди тягне за собою зобов'язання сплати з боку
Loading...

 
 

Цікаве