WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Операційний день банку - Реферат

Операційний день банку - Реферат

порядку, 8 (як правило, 5) цифр - порядковий номер рахунка в межах балансової групи й одна цифра - контрольна. Контрольна цифра обраховується за 11 (як правило, 8) інформаційними цифрами рахунка і кодом (МФО) банку.
Баланс банку - це бухгалтерський документ, який відображає стан власних і залучених коштів банку та їх розміщення в кредитні та інші активні операції.
Усі операції з рахунками, які входять в один баланс, задаються проводками. В ОДБ проводка частіше задається за допомогою обертів. Кожна проводка - це два оберта за кореспондентськими рахунками.
Усі операції відображаються на рахунках бухгалтерського обліку за допомогою подвійного запису, при якому кожна операція проводиться однією сумою за дебетом одного рахунка і кредитом другого. Цей взаємозв'язок бухгалтерського обліку називається кореспонденцією рахунків, а рахунки - кореспондентськими.
Для зручності підготовки різноманітних документів в ОДБ підтримується інформація про залишки на рахунках на різні дати.
Для зберігання залишку на рахунку використовуються додатні і від'ємні числа. Додатній залишок відповідає дебетовому, а від'ємний - кредитовому.
Якщо рахунок активний, то його залишок, як правило, невід'ємний; у випадку пасивного рахунка залишок недодатний.
Якщо баланс коректний, то сума усіх залишків на рахунках повинна дорівнювати 0.
При виконанні проводки a==s==>b рахунок а дебетується, а рахунок b кредитується на суму s. Залишки sа і sb на рахунках а і b відповідно змінюються за формулами:
sa = sa + s і sb = sb - s.
Якщо а - активний і b - пасивний рахунки, то "реальні" залишки на обох рахунках збільшуються, що відображає збільшення ресурсів банку.
Якщо а - пасивний і b - активний рахунки, то "реальні" залишки на обох рахунках зменшуються, що відображає зменшення ресурсів банку.
Наприклад, коли клієнт "знімає" з рахунка (забирає з банку) гроші готівкою, то а - рахунок клієнта і b - рахунок каси.
Внутрішня структура рахунка включає:
· повний номер рахунка;
· його назву;
· ідентифікацію клієнта;
· дати відкриття і закриття;
· тип рахунка (пасивний, активний, активно-пасивний);
· поточний та мінімально допустимий (межа) залишок.
Крім того, з кожним рахунком пов'язуються всі обіги за ним і залишки на ті дні, коли з рахунком виконувалися які-небудь проводки.
Мінімально допустимий залишок (межа) g для активного і пасивного рахунків показує значення, починаючи з якого виникає "червоне сальдо" (overdraw).
Для розрахункового рахунка клієнта (пасивний), як правило, g = 0.
Якщо g 0, то g - допустима сума кредиту для клієнта (контокорентний рахунок).
Кожний оберт за рахунком включає:
· ідентифікацію первинного документа, який "породив" цей обіг;
· кореспондентський рахунок;
· дату та суму оберту.
Якщо оберт за дебетом, то сума додатня, якщо за кредитом - від'ємна.
Кожний залишок за рахунком на конкретну дату включає:
· залишок (зі знаком) на кінець вказаної дати;
· суму обертів за дебетом і за кредитом (невід'ємні) на цю дату.
Первинний документ - це підстава для здійснення операції над рахунками, при виконанні якої буде сформовано декілька проводок.
Розглянемо на прикладі, як "будуються" проводки при виконанні деяких типових операцій, коли жодний підрозділ банку (філія, відділення) не має свого внутрішнього замкненого балансу.
Нехай маємо платіжне доручення на переміщення суми s з рахунка на рахунок b. Платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення покупця (платника коштів) банку про перерахування з його рахунка певної суми на рахунок постачальника (одержувача коштів).
Якщо обидва рахунки є рахунками цього банку, то виконується проводка а==s==>b.
Якщо b - рахунок в іншому банку, то спочатку виконується проводка а==s==>tr, де tr - фіксований транзитний (проміжний) рахунок.
Після розв'язування задачі позиціонування, тобто визначення, через який кореспондентський рахунок с повинен відправлятися платіж, виконується проводка tr==s==>с.
Видатковий касовий ордер на видачу суми s готівкою з 2 % комісійних за переведення коштів у готівку: якщо а - рахунок клієнта, k - рахунок каси і р - рахунок прибутку банку, то виконується дві проводки:
а==s==>k і а==s*0.02==>р.
Припустимо, що проводка а==s==>b сформована на підставі первинного документа з номером n, тоді її виконання зводиться до виконання двох обертів:
1) за рахунком а на суму s (рахунок-кореспондент b);
2) за рахунком b на суму s (рахунок-кореспондент а).
Позначимо оберт за рахунком а на суму s1, виконаний датою d на основі документа n, як Оbr(а,s1,n.d). Він виконується за таким алгоритмом:
іf
Серед обертів за рахунком а датою d є
оберт за документом n на суму -s1
then
Знайдений оберт вилучається.
Змінюється залишок на рахунку sа на sа+s1 (sа= sа+s1). Змінюється залишок на дату d, зменшуючи оберти на |s1| за дебетом (s1 0), можливо, вилучаючи після цього залишок.
else
Додається цей оберт.
Змінюється залишок на рахунку sа на sa+s1 (sа=sа + s1). Змінюється залишок на дату d, збільшуючи оберти на |s1| за дебетом (s1 > 0) або кредитом (s1 tr, при цьому виконуються оберти за рахунками а і tr на суми s та -s. Відповідно до алгоритму це призводить до появи одного оберту Оbr (a, s, n, d) за рахунком а та одного Оbr(tr,-s,n,d) за рахунком tr. Після розв'язання задачі позиціонування переміщення завершується проводкою tr==s==>c, де с - кореспондентський рахунок. Проводка може виконуватися:
1) датою d - оберт Оbr(tr,-s,n,d) за транзитним рахунком буде вилучений, і з'явиться оберт за кореспондентським рахунком Оbr(c,-s,n,d);
2) датою d1 (пізніше) - додаються оберти за транзитним Obr(tr,s,n,d) і кореспондентським Оbr(с, -s, n, d) рахунками.
Часто банк має складну організацію, що впливає на структуру ОДБ. Відомо, що банк - це сукупність філій, які мають власні МФО і кореспондентські рахунки в НБУ, функціонують незалежно від інших філій і мають власний незалежний баланс. Але при цьому вони не є юридичними особами, а їх баланси враховуються в консолідованому балансі банку. Кожна філія має одне або декілька відділень, що обслуговують клієнтів і можуть мати замкнений баланс.
У простому випадку програмне забезпечення такого банку може складатися з декількох ОДБ, які працюють незалежно в кожній з філій, і додаткового комплексу програм, що дозволяють формувати загальні документи у банку (включаючиконсолідований баланс) на підставі документів окремих ОДБ.
У більш складному випадку забезпеченням банку є єдиний ОДБ, що обслуговує всі філії, дозволяє здійснювати оперативний збір інформації, контроль та управління і має внутрішню платіжну систему.
При наявності єдиного ОДБ платіж між філіями банку є внутрішньобанківським, що здійснюється лише засобами ОДБ і не стосується зовнішніх кореспондентських рахунків. З'являється можливість ефективніше використовувати кошти на кореспондентських рахунках в інших банках шляхом централізованого вирішення задачі позиціонування.
Структурно базовий ОДБ включає такі блоки (вузли):
1) "Відділення" - обслуговування клієнтів, ввід, контроль та випуск первинних документів;
2)
Loading...

 
 

Цікаве