WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Системи “банк-клієнт” - Реферат

Системи “банк-клієнт” - Реферат

Це може бути магнітна стрічка або для чіп-карток (смарт-карток) - безпосередньо у пам'ять мікросхеми. Тоді стає неможливим проведення операції послідовно через декілька банкоматів, бо вони не мають прямогозв'язку із центром обробки платежів.
Собівартість оф-лайнових банкоматів відносно низька, бо їх можна обслуговувати "вручну": один-два рази на добу оператор банкоматів виймає протокол проведених операцій (це, як правило, паперова стрічка дублікатів квитанцій та магнітний диск чи флеш-пам'ять з відповідними записами) для передачі до розрахункового центру відповідного банку (мережі банків чи системи карток). До пам'яті заноситься база карток, за якими операції проводити не можна. Проте ризик у зловживанні пластиковими картками для таких автоматів, зрозуміло, вищий.
Робота в режимі он-лайн передбачає постійний зв'язок через телекомунікаційний канал банкомату із розрахунковим центром "свого" банку (мережі банків) чи процесинговим центром країни (системи карток). Відповідно кожна операція одразу стає відома у розрахунковому центрі, може бути перевірена та підтверджена. Постійний "гарячий" зв'язок банкомату дозволяє власнику картки в будь-який момент брати довідки про стан свого рахунка. Ризик у зловживанні картками для таких автоматів дуже малий, але більші накладні витрати на телекомунікації. Для країн із поганим чи дорогим рівнем телекомунікацій он-лайновий зв'язок з банкоматами по всій країні не використовується.
Смарт-картки при використанні не потребують постійного телекомунікаційного зв'язку з комутаційним центром, для магнітних карток такий зв'язок є бажаним через легкість їх підробки.
Існують дві основні форми використання карток як платіжних інструментів:
· "електронний гаманець" на невеликі фіксовані суми (переважно для фізичних осіб), які дебетуються при кожній операції. Такі операції можуть виконуватися без вводу PІN-коду;
· "електронний чек" для операцій з великими сумами; передбачається введення клієнтом PІN-коду.
Деякі нетрадиційні способи захисту операцій з картками. Американський Cіtіbank використовує нейрокомп'ютери для аналізу даних вже з 1990 року. А Chemіcal Bank використовує нейросистему для попередньої обробки платіжних трансакцій. Нейросистема Falcon (компанії HNC Software Corp.) виконує контроль операцій за картками: система "навчена" нормальній поведінці клієнта картки і розпізнає різку зміну характеру купівель за карткою, що в більшості випадків є ознакою її крадіжки. Користувачами Falcon є 16 із 25 найбільших виробників пластикових карток.
Перспективи застосування пластикових карток в Україні. Щорічно в Україні на підтримку грошового обігу витрачається 220 млн. дол. США. Можна реально зменшити готівковий обіг на 20-25 % (а це вже відповідно 60-100 млн. дол. щорічної економії). Але це не головне. Готівкові кошти "на руках" не діють у банківській сфері, і якщо їх зробити "електронними", то вони автоматично потрапляють до банківської системи, і вже немає значення, чи користується ними власник грошей, чи ні - вони у банку. За оцінками експертів, "на руках" знаходиться 44 % усієї платіжної маси. Це стосується і "тіньових" капіталів, які також тяжіють до позабанківського обігу.
Ряд банків України (зокрема, "Україна", "Укрінбанк", "Приватбанк", "Перкомбанк") прийняті до системи обігу карток Vіsa, Eurоpay. Кредитні картки в Україні цими банками не видаються, а надаються послуги в отриманні дебетової картки.
У вересні 1995 року в Україні засновано АТ "Укркарт", яке повинно впровадити національну систему обігу карток (нині акціонерами АТ є більше 20 банків). За основу вибрані смарт-картки, на які також може наноситися магнітна стрічка для поєднання їх з картками системи Vіsa та MasterСard.
Перший етап національної системи почне діяти в Одесі (200 терміналів, 20000 карток), другий - у Києві. Впровадження системи планується повністю завершити до 2001 року. Свої картки вже давно емітують НБУ, КБ Україна, КБ "Зевс", КБ "Ол-банк". Зокрема, виплата зарплати за допомогою пластикових карток суттєво знижує проблему її затримки.
У 1999 році почався пілотний проект використання української платіжної картки. Ставка робиться на переважне використання оф-лайнових технологій, тобто електронних карток, чіп-карток чи смарт-карток. Повний перехід планується з 2000 року. Картка передбачає наявність загальних для всіх (системних) та банківських лімітів її використання.
Українська смарт-картка базується на 5Мгц 8-бітному процесорі (із системою команд процесора SAB8051) компанії Sіemens AG Semіconductors з 256 байт RAM, 17К ROM та 4-16К EPROM. Для картки розроблена своя ОС Укркос (компанією Фінтронік). Напруга живлення - 2.7.5V. Контактна група та протокол обміну даними - ІSO 7816.
Процесинговий центр НБУ (рис. 7.4) виконує всі операції (а також функції клірингу) в Україні. Програмне забезпечення центру - система TOPAZ, що розроблена VІSA Іnt. та OASІS (Канада). Комунікаційна мережа використовує сервіси X.25, FR та 32 комутованих лінії. Для карток Vіsa операції проводяться через процесинговий центр НБУ, а для карток Europay кожний банк створює свій процесинговий центр з використанням маршрутизатора та супутникового зв'язку процесингового центру НБУ.
Рис. 7.4. Процесинговий центр України
Ринок електронних карток в Україні у 1998 році досяг таких показників:
Vіsa Eurupay
Банкоматів Карток Банкоматів Карток
100 60 000 151 74 695
Основний вид зарплатної картки - Vіsa Electron та Cіrrus/ Maestro.
На ринку України, можливо, віддаватиметься перевага системі карток Eurоpay, бо вона не вимагає від банків використання стандартизованих технологій.
Література
1. Антонов В.М. АРМ економіста, фінансиста, менеджера. - К.: Таксон, 1998. - 120 с.
2. Антонов В.Н. АРМ: Вопросы практического использования. - К.: Лыбидь, 1992. - 164 с.
3. Антонов В.Н. Архитектура интеллектуально-экспертной системы поддержки принятия решений // Информатизация и новые технологии. -1996. - № 4. - С. 16-18.
4. Антонов В.Н. Интеллектуально-экспертная графическая система // Информатизация и новые технологии. - 1996. - № 2. - С. 17-20.
5. Антонов В.Н. Интеллектуально-экспертная система обработки документов, подсказки принятия решений: метод построения и реализации // УСиМ. - 1995. - № 3. - С. 82-85.
6. Антонов В.Н. Проектирование объектно-ориентированых интеллектуальных АРМ// УСиМ. - 1997. - № 4/5. - С. 102-106.
7. Антонов В.Н., Антонова Ю.В. Основы проектирования интеллектуальных АРМ // Информатизация и новые технологии. - 1994. - № 1/2. - С. 27-29.
8. Банки на развивающихся рынках: В 2-х т. / Кол. авт. - М.: Финансы и статистика, 1994.
9. Банківська енциклопедія / Під ред. проф. А.М. Мороза - К.: Ельтра, 1993. - 328 с.
10. Велш Глен А., Шорт Денієл Г. Основи фінансового обліку. - К.: Основи, 1997. - 943 с.
Loading...

 
 

Цікаве