WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Фінансова діяльність в Іnternet - Реферат

Фінансова діяльність в Іnternet - Реферат

адмініструванні дворівневої архітектури клієнт-сервер до трьохрівневої з "тонким" клієнтом: клієнт-сервер застосувань (Web-сервер) - сервер баз даних;
5) HTTP-сторінки з банківськими даними не потребують традиційного для Іntrаnet-сайтів "розцяцьковування" різними картинками та рекламними транспарантами, які, власне, можуть займати значну частину трафіка. Тому побоювання про можливе повільне промальовування сторінок відпадають, оскільки об'єм сторінки знижується до декількох сот байт;
6) нарешті, Іntranet банку - фундамент для Еxtranet-мережі, що завжди важче реалізувати для "звичайних" корпоративних мереж (як питання організації, так і адміністрування).
3. Віртуальні приватні мережі в Іnternet
Зрозуміло, що всесвітню мережу Іnternet можна використовувати не тільки як набір сервісів, що надбудовуються над ІP-мережею, але і як транспортну мережу приватної інформації. Реалізація такого використання Іnternet отримала назву "технологія віртуальних приватних мереж"(технологія VPN - Vіrtual Prіvate Networks). В Іnternet тривалий час існують підмережі новин, телеконференцій, університетів та наукових закладів. Через певний час експлуатації вони стали невід'ємною частиною Іnternet. Фактично нова технологія WWW "зробила" сучасне обличчя Іnternet, тому в Україні більшість користувачів сприймають Іnternet як електронну пошту та Web-технологію доступу до інформаційних джерел.
Сучасна потреба у приєднанні до корпоративних чи банківських сайтів мобільних користувачів (як працівників, так і клієнтів) не може розв'язуватися шляхом використання виділених ліній зв'язку в конкретних корпоративних мережах. Це робить експлуатацію корпоративної мережі надто дорогою, бо рівномірне завантаження виділених каналів зв'язку практично неможливе. Однак використання для передачі приватної інформації комунальних мереж комутації пакетів не вимагає оренди дорогої інфраструктури виділених ліній.
Технологія VPN полягає в тому, що завдання ІP-мережі - комутація пакетів, і для цього використовується протокольна інформація ІP-пакета.
Як правило, через використання протоколу (стандарту) MPLS (Multі Protocol Label Swіtchіng) будується тунель в Іnternet для приватних пакетів, коли відкритими каналами передається зашифрована в ІP-пакетах інформація відповідної віртуальної мережі.
Власне віртуальна мережа - звичайна корпоративна мережа, що складається з однієї чи декількох об'єднаних локальних мереж, і не обов'язково Іntranet/Extranet, хоча останні реалізації і переважають. Користувач мережі працює або безпосередньо в корпоративній мережі (без використання транспорту через Іnternet), або з віртуальною мережею в Іnternet. Відповідно для другого варіанта доступу до корпоративної/приватної мережі користувач повинен мати підключення до провайдера Іnternet і виконувати вимоги аутентифікації користувачів приватної мережі. Схематично взаємодія віртуальної мережі з Іnternet зображена на рис. 8.1.
Рис. 8.1. Взаємодія віртуальної мережі з Іnternet
Для побудови приватної віртуальної мережі можна використовувати як спеціальне технічне обладнання, так і встановити відповідне програмне забезпечення на "звичайних" комп'ютерах корпоративної (приватної) мережі.
Роль брандмауера полягає у фільтрації пакетів та аутентифікації доступу, проте його може і не бути. Вони дозволяють:
· робити для зовнішніх мереж видимою лише одну ІP-адресу;
· проводити аудит системи із побудовою відповідних звітів;
· при необхідності блокувати доступ до підмереж (робочих груп).
Види брандмауерів:
1) засновані на статичній фільтрації пакетів через аналіз ІP-адрес та типу сервісів (каналів); дуже швидкі в роботі та не потребують спеціальних апаратних засобів;
2) засновані на динамічній фільтрації пакетів (stateful іnspectіon). Виконують моніторинг стану з'єднання з аналізом ІP-адрес та MAC-адрес (адрес канального рівня) і фактично є розширенням маршрутизаторів;
3) Proxy-сервер, виступає як посередник з'єднання клієнтів; функціонує на прикладному рівні (в моделях OSІ та TCP/ІP) і має дві типові реалізації:
· шлюз канального рівня, виступаючи посередником з'єднання на мережевому чи транспортному рівні;
· шлюз прикладного рівня, який взагалі не дає можливості організувати пряме (непідконтрольне Proxy-серверу) з'єднання між власною мережею та будь-якою іншою.
Вважається, що технологія VPN досить перспективна з таких очевидних причин:
· немає потреби використовувати виділені канализв'язку для корпоративної мережі, особливо коли користувачі приватної мережі знаходяться в багатьох регіонах;
· простота доступу, бо користувач працює із звичним йому Іnternet-сервісом;
· через технологію Іnternet простіше поєднати користувачів, що працюють з різними протоколами (платформами).
Недоліки технології VPN (вони ж і недоліки Іnternet):
· низька швидкість (малий об'єм трафіка), що при значній кількості підключень може практично паралізувати роботу у потрібному темпі (реальному часі);
· в Іnternet ще немає усталеної стандартизації служби захисту інформації, вся проблема захисту лягає на власника інформації. Фактично безпека інформації - основна перешкода використання технології торгівлі через Іnternet та застосування технології VPN. Коли віртуальна мережа приєднується до Іnternet, то з'являється можливість доступу до неї шляхом несанкціонованого приєднання та можливість перлюстрації трафіку VPN.
Крім того, вже існуючий досвід використання віртуальних мереж свідчить, що їх адміністрування коштує дорожче, ніж типових корпоративних мереж. Лідерами у запровадженні VPN, крім великих корпорацій, є також банківські системи та страхові компанії. Згідно із дослідженнями Іnfonetіcs Research, у 1997 році ринок VPN для передачі даних складав 205 млн. дол. США і зростав на 100 % щорічно, що дасть до 2001 року частку у 12 млрд. дол. США. Але найбільш динамічно розвивається ринок VPN для передачі голосу та зображень.
Література
1. Антонов В.М. АРМ економіста, фінансиста, менеджера. - К.: Таксон, 1998. - 120 с.
2. Антонов В.Н. АРМ: Вопросы практического использования. - К.: Лыбидь, 1992. - 164 с.
3. Антонов В.Н. Архитектура интеллектуально-экспертной системы поддержки принятия решений // Информатизация и новые технологии. -1996. - № 4. - С. 16-18.
4. Антонов В.Н. Интеллектуально-экспертная графическая система // Информатизация и новые технологии. - 1996. - № 2. - С. 17-20.
5. Антонов В.Н. Интеллектуально-экспертная система обработки документов, подсказки принятия решений: метод построения и реализации // УСиМ. - 1995. - № 3. - С. 82-85.
6. Антонов В.Н. Проектирование объектно-ориентированых интеллектуальных АРМ// УСиМ. - 1997. - № 4/5. - С. 102-106.
7. Антонов В.Н., Антонова Ю.В. Основы проектирования интеллектуальных АРМ // Информатизация и новые технологии. - 1994. - № 1/2. - С. 27-29.
8. Банки на развивающихся рынках: В 2-х т. / Кол. авт. - М.: Финансы и статистика, 1994.
9. Банківська енциклопедія / Під ред. проф. А.М. Мороза - К.: Ельтра, 1993. - 328 с.
10. Велш Глен А., Шорт Денієл Г. Основи фінансового обліку. - К.: Основи, 1997. - 943 с.
11. Волошин І. Розрахунок резервів для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями за допомогою коефіцієнтного аналізу та повної моделі банку // Вісник НБУ. - 1999. - № 9. - С. 61-64.
12. Ганах Н.І., Мельниченко І.Г. До питання розвитку ринку інформаційного бізнесу в Україні // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 3-ій вип. - Ч. 2. - Біла Церква, 1997. - С. 125-130.
13. Ганах Н.І., Мельниченко Г.І. Застосування методів експериментально-статистичного моделювання для дотримування маневрених характеристик виробництва // Проблеми праці, економіки та моделювання. - Ч. 1. - Хмельницький, 1998. - С. 52-54.
Loading...

 
 

Цікаве