WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Вексельний обіг в Україні: історія розвитку, основні функції, регулювання - Реферат

Вексельний обіг в Україні: історія розвитку, основні функції, регулювання - Реферат

революційною владою ліквідувалися. Однак формування ринкової еконо-міки в роки НЕПу (1922-1927 рр.) покликало до життя і вексельний обіг, який функціо-нував аж до 30-х років і бувліквідований одночасно із скасуванням кредиту. У той час обіг векселів регулювався "Положенням про векселі" від 1922 р. Векселі переважно ви-писувалися у твердій валюті золотих червінцях і мали силу лише після сплати дер-жаві гербового збору. Навіть у тих умовах вони стали важливим важелем відбудови економіки і стимулом динамічного її зростання.
Однак подальше здійснення так званої кредитної реформи 1930 р. призвело до перетворення оптової торгівлі засобами виробництва та жорсткоцентралізоване поста-чання запланованими фондами й лімітами, що остаточно позбавило підприємства само-стійності й економічної відповідальності. А закріплення адміністративних методів управління в усій системі господарського життя остаточно зробило вексельний обіг взагалі неможливим.
Лише потреба підтримувати нормальні міжнародні стосунки змусили СРСР вда-ватися до використання векселів. Їх правове регулювання здійснювалося за допомогою закону 1937 р., що був розроблений на основі положень Женевської конференції, до якої СРСР був змушений приєднатися у 1936 р. При цьому тогочасне "Положення про переказний і простий вексель" впроваджене Постановою ВЦВК і РНК СРСР №104/1341 від 7.08 1937 р. було настільки добре відпрацьовано і враховувало основоположні засади Женевської вексельної конференції, що і тепер Постанова Верховної Ради України від 17.06.1992 р. фактично підтвердило всі цивільно-правові відносини, що нині виникають у зв'язку з використанням векселів і регулюються цим же Положенням. Водночас даний факт свідчить і про те, що вексель є найбільш формалізованим видом цінних паперів, що знайшло відображення у міжнародному й національних законодавствах.
Перехід до ринкових відносин, впровадження принципів комерційного розраху-нку, у тім числі на підприємствах державного сектору, вимагають нагально поставити проблему відновлення повноцінного вексельного обігу на новій економіко-правовій основі. Ця проблема стала ще більш актуальною у зв'язку із загостренням платіжно-розрахункової кризи.
Оскільки вексельний обіг здатний значно обмежити потреби в готівкових та безготівкових коштах і різко прискорити їх оборот, то інтерес до його економіко-правових засад останнім часом зріс. Більше того, стало очевидним, що без широкого впровадження вексельного обігу Україні не подолати кризи економіки, фінансів, грошового обігу, як не сформувати й ринкового середовища. Суспільство, зменшуючи грошову масу в обігу за допомогою використання векселів як засобу обігу та платежу, здатне швидко знизити темпи інфляції.
Отже повернення в практику господарської діяльності векселів вигідно всім учасникам господарського обороту.
2. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ВЕКСЕЛІВ У ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Закон "Про цінні папери і фондову біржу" дає таке тлумачення терміну вексель: "Вексель цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедер-жателю)".
Головні особливості векселя полягають у тому, що він є, по-перше, абстрактним борговим зобов'язанням. Тобто в тексті векселя немає будь-яких пояснень щодо появи грошового боргу; по-друге, йому властива беззастережність, обов'язковість оплати у відповідності з тими положеннями, що містяться у векселі. Це означає, що фізичні і юридичні особи, видавши вексель, беруть на себе безумовне абстрактне зобов'язання сплатити власнику (векселедержателю) вказану в ньому суму у встановлений строк; по-третє, вексель виписується на порівняно короткий строк. Формально він може виписуватись у межах одного року, але фактично це робиться переважно на 1-3 місяці; по-четверте, предметом вексельного зобов'язання можуть бути лише гроші, тобто суми коштів у формі національної чи іноземної валюти; по-п'яте, виникнувши на основі ко-мерційної угоди (контракту, договору), вексель з часом відокремився від неї.
Нині він функціонує як самостійний договір. Більше того, у його текст не можна вносити будь-яких доповнень, що пов'язують виконання вексельного зобов'язання з ві-дносинами за контрактом. Водночас законодавством допускається можливість введен-ня до тексту посилання на номер банківської гарантії, акредитиву, які не позбавляють вексель юридичної сили, але суттєво полегшують процедуру процедуру розрахунків.
Постановою Верховної Ради від 17.06. 1992 р. "Про застосування векселів у гос-подарському обороті України" передбачено систему операцій і порядок придбання бланків векселів. Їх можна придбати в комерційних банках, віднести дані затрати до за-гальногосподарських. Облік бланків векселів, як і інших видів цінних паперів, ведеться на балансовому рахунку 004 за відповідним прибутково розрахунковими документами, а списання одночасно із записом реалізації, як і будь-якого з різновидів цінних паперів. Зберігаються вексельні бланки підприємства в кас нарівні з грошовими коштами і в по-рядку, встановленому Правилами ведення касових операцій у народному господарстві.
Основними суб'єктами вексельного кредиту і векселя як письмового боргового зобов'язання є векселедавець і векселедержатель. Векселедавець це особа, яка вида-ла вексель, простий чи переказний. У переказному векселі ця особа називається трасан-том. Він цілковито відповідає за акцепт, тобто дає згоду сплатити вказану суму і за сам платіж. Векселедавець не може скласти з себе цього обов'язку. Тому будь-яка умова, за якою векселедавець хотів би скласти з себе відповідальність за платіж, вважається не-дійсною. Особа, на яку подано позов на основі переказного векселя, не може протиста-вити векселедержателю ніяких заперечень, зумовлених особистим ставленням до век-селедавця чи попереднього векселедержателя.
Векселедержатель особа, у якої знаходиться переказний вексель, власник век-селя. Після закінчення строку платежу він має право на отримання вказаної суми гро-шей. Векселедержатель, що записаний у даному векселі, називається першим векселе-держателем (ремітентом). При подальшому передаванні векселя законним векселедер-жателем є особа яка гарантує своє право на безперервному ряді індосаментів, тобто пе-ревідних записів на векселі. Векселедержатель має право на сам вексель і зобов'язаний віддати його тому, хто втратив право володіння даним векселем лише тоді, коли прид-бав його недобросовісно або ж купуючи вексель, зробив грубу помилку. Він має право і на отримання платежу від акцептату, а також у порядку регресу від усіх інших відповідальних за даним векселем осіб.
Важливість векселя, його місце у ринковій економіці визначається його функці-ями. Основною функцією вексельного обігу є оформлення короткострокового кредиту. Дана функція діє тоді,
Loading...

 
 

Цікаве