WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Теорія і практика регулювання валютного курсу на Україні - Реферат

Теорія і практика регулювання валютного курсу на Україні - Реферат


Реферат на тему:
Теорія і практика регулювання валютного курсу на Україні
Зміст
Вступ 2
1. Поняття валютного курсу 3
2. Режими валютних курсів 3
3. Встановлення і використання офіційного обмінного курсу в Україні 5
4. Курсова політика в Україні 8
Висновок 14
Література 16
Вступ
Тема даної роботи - "Теорія і практика регулювання валютного курсу на Україні".
Мета написання даної роботи полягає в дослідженні питань, пов'язаних з питаннями валютного регулювання в Україні, зокрема, з особливостями формування і реалізації курсової політики.
Основними завданнями роботи є вивчення та узагальнення теоретико-методологічних засад з питань валютного регулювання в Україні.
Актуальність обраної теми полягає в тому, валютно-курсова політика центрального банку держави є складовою частиною загальної державної макроекономічної політики, завданням валютно-курсової політики держави є забезпечення стабільної зовнішньої купівельної спроможності національних грошей.
В роботі розкриваються наступні питання: поняття валютного курсу, режими валютних курсів, особливості встановлення офіційного обмінного курсу гривні, особливості формування і реалізації курсової політики в Україні тощо.
1. Поняття валютного курсу
Основою валютної політики країни є вибір режиму валютних курсів, який відповідає економічному стану держави та її зовнішньоекономічним відносинам. Валютний курс як ціна грошової одиниці даної держави, який виражається у грошовій одиниці іншої держави, залежить від багатьох курсоутворюючих факторів, що виявляють себе через попит і пропозицію певної валюти на ринку. Він має безпосереднє практичне значення для тих, хто займається торгівлею, інвестиціями, іншими фінансовими операціями, і відіграє важливу роль у грошово-кредитній політиці держави.
Валютний курс (exchange rate) є своєрідною формою ціни, яка сплачується в національній грошовій одиниці за одиницю іноземної валюти, і визначається співвідношенням між національною грошовою одиницею та відповідно іноземною валютою виходячи насамперед з їх купівельної спроможності.
Правильне визначення валютних курсів має важливе практичне значення, оскільки валютний курс безпосередньо впливає на ціну імпорту, виражену в національній валюті, та на ціну експорту, що конвертується в іноземну валюту. Тому його динаміка тісно пов'язана з темпами інфляції та з врахуванням інших даних, таких як затрати й ціни на внутрішньому та зовнішньому ринках, і може бути індикатором зовнішньої конкурентоспроможності, а внаслідок цього - можливих змін у платіжному балансі країни.
2. Режими валютних курсів
У міжнародній практиці використовують фіксовані та плаваючі (гнучкі) режими валютних курсів, а також їх певне поєднання.
Фіксований валютний курс передбачає наявність певного зареєстрованого (офіційного) паритету, який підтримують органи державного валютного контролю. Режим вільно плаваючих курсів називають флоатингом. Під плаваючими обмінними (валютними) курсами (floating exchange rate) розуміють такі курси, рівні яких визначаються на ринку під впливом попиту та пропозиції, що, в свою чергу, залежить від ста-ну платіжного балансу країни, співвідношення відсоткових ставок і темпів інфляції, очікувань учасників ринку, офіційних валютних інтервенцій тощо.
За умови введення обмежень режим вільно плаваючих курсів називають брудним флоатингом, або керованим плаванням. Більшість країн світу в політиці курсоутворення орієнтується саме на кероване плавання валютних курсів.
Змішані режими валютних курсів запроваджуються з метою стимулювання або стримування певних видів чи напрямів зовнішньоекономічної діяльності чи фінансово-кредитної політики держави.
Однією із форм валютного регулювання та валютного контролю є введення так званого валютного коридора - фіксованих державою меж зміни валютного курсу національної грошової одиниці до валют (валюти) провідних країн.
Крім того, Національний банк України може встановлювати граничні розміри маржі за валютообмінними операціями як на міжбанківському ринку, так і для обмінних пунктів.
Нині вибір керованого плаваючого курсу найбільш повно відповідає сучасному стану економіки України. Сьогодні Національному банку України відводиться значна роль в організації валютного ринку, проведенні ефективної відсоткової політики та порядку здійснення валютних операцій. Слід зауважити, що можливості створення ефективного валютного ринку дещо обмежені через його малі розміри, недостатньо розвинутий ринок цінних паперів тощо. Крім того, в умовах нинішньої нееластичності торгових цін виникає потреба в значному коригуванні валютного курсу, що може негативно позначитися на процесах руху іноземного капіталу.
Важливими інструментом формування ефективного валютного курсу на сучасному етапі розвитку ринкових відносин є валютні інтервенції, які здійснюються Національним банком України. При використанні цього інструмента чільне місце належить наявному валютному резерву, який дає змогу НБУ проводити активну політику на валютному ринку України. Однак слід пам'ятати, що хоча валютні інтервенції Національного банку належать до ринкових методів впливу на попит та пропозицію, проте такі дії можуть розглядатися як ефективні тільки в короткостроковому періоді, оскільки в довгостроковому вони можуть викривлювати співвідношення попиту та пропозиції, які зумовлені реальними економічними процесами.
Різновидом флоатингу для окремих валют є фіксація паритету національної грошової одиниці по відношенню до якої-небудь "плаваючої" валюти, в результаті чого її курс до інших валют змінюється так само, як і курс провідної валюти-лідера. Таке явище називають спільним плаванням. Найпоширенішою валютою-лідером є долар США, до якого прив'язані понад 20 національних грошових одиниць. На другому місці перебуває французький франк, який є валютою-лідером для 16 країн зони французького франка. По кілька національних грошових одиниць орієнтуються на німецьку марку, індійські рупії, південноафриканський ренд і австралійський долар.
Останнім часом деякі країни при встановленні курсів своїх національних валют використовують метод "валютного кошика" (наприклад, Польща, Угорщина, Чеська Республіка) або орієнтуються на міжнародні та колективні
Loading...

 
 

Цікаве