WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Капітал банку та методи його оцінки - Курсова робота

Капітал банку та методи його оцінки - Курсова робота

паперів. Значення показників
постійно контролюється та аналізуються регулюючими ознаками, але нормативи чи граничні межі не встановлюються. У процесі нагляду використовуються
прийоми структурного, порівняльного та динамічного аналізу.
Показники конкретного банку порівнюються з аналогічними значеннями інших банків або із середньо-галузевими. Динамічний аналіз призначений для виявлення тенденцій у зміні розміру капіталу одного й того самого банку про-тягом деякого періоду часу.
Недоліками методу порівняльного аналізу показників адекватності капіталу є суб'єктивний характер оцінок та висновків, відсутність загальноприйнятих стандартів достатності капіталу, значна трудомісткість.
3. Метод експертних оцінок адекватності капіталу базується на використанні висновків експертів про якість управління банком, рівень прибутковості та ліквідності, динаміку депозитної бази, структуру балансу, ризикованість акти-вних операцій, регіональні особливості ринку, на якому працює банк. Метод передбачає вивчення діяльності кожного банку в контексті конкретних ринкових умов та врахування взаємозв'язку зовнішніх і внутрішніх чинників. Якщо стан ринку характеризується підвищеною ризикованістю або виявлена слабкість внутрішніх структур, то перед банком може бути поставлена вимога збільшення капіталу понад мінімальний рівень.
Метод експертних оцінок з успіхом може використовуватись для оцінювання адекватності капіталу окремих банків, але з огляду на значні розміри банківської системи країни та різноманітність ринків застосування його стає проблематичним.
Починаючи з 60-х років банківська діяльність характеризувалась виходом на міжнародні ринки та підвищення ризикованості операцій. Невідповідність у правилах регулювання достатності капіталу банків різних країн породжувала серйозні проблеми, пов'язані із захистом інтересів клієнтів та партнерів банку.
З метою забезпечення стабільності міжнародної фінансової системи і якомога справедливішої конкуренції в 1987 році Базельським комітетом регулювання банківської діяльності була прийнята угода про єдині міжнародні стандарти до-статності капіталу, яка дістала назву "Базельська угода про конвергенцію капі-талу". Базельський комітет складався з представників центральних банків та ре-гулюючих органів 12 провідних індустріальних країн світу: Бельгії, Канади, Франції, Італії, Німеччини, Японії, Нідерландів, Швеції, Швейцарії, Люксембургу, Великої Британії та СІЛА. Кожна країна взяла на себе відповідальність за приведення власних вимог адекватності капіталу до міжнародних стандартів. Формально Базельська угода була схвалена в липні 1988 року і для впрова-дження нових методів визначення достатності капіталу передбачався перехідний період.
Базельська угода базується на визначенні структури капіталу і врахуванні кредитного ризику активів та позабалансових зобов'язань. Основні стандарти угоди єдині для всіх банківських установ, що перебувають під юрисдикцією перелічених країн, а регулюючі органи мають право самостійно встановлювати коефіцієнти ризику та визначати деякі складові капіталу. Базельська угода від-крита для приєднання інших країн.
За Базельською угодою банківський капітал поділяється на два типи:
- основний капітал або капітал першого порядку (рівня);
- додатковий капітал або капітал другого порядку (рівня).
Основний капітал включає звичайні акції, безстрокові привілейовані акції, якими не передбачається накопичення дивідендів; нерозподілений прибуток; додатковий дохід у вигляді коштів акціонерів, внесених без додаткового випуску акцій; премії за акціями, якщо вони продаються з надлишковою ринковою вартістю порівняно з номінальною; неконтрольний пакет акцій консолідованих дочірніх компаній. Основний капітал є найбільшою частиною сукупного капіталу.
Додатковий капітал включає субординовані боргові зобов'язання; загальні резерви на покриття збитків за кредитами та орендою; безстрокові, довгострокові та конвертовані привілейовані акції, які дають право на накопичення дивідендів; резерви переоцінювання основних засобів, коли вони можуть бути оцінені за вищою вартістю і різниця зараховується до капіталу, вартість якої може змінюватися.
Складові капіталу другого порядку регулюються самостійно країнами, які підписали Базельську угоду.
До розрахунку показників достатності капіталу береться фактичне значення додаткового капіталу, але сума не повинна перевищувати розміру основного капіталу. Це означає, що загальна величина додаткового капіталу може бути більшою за основний капітал, але сума перевищення не зараховується до роз-рахунку нормативів достатності капіталу. Крім того, жодна з форм додаткового капіталу не може становити більш ніж 50% основного. Резерви на покриття збитків за кредитами та орендою включаються до складу додаткового капіталу за умови, що вони є загальними (а не спеціальними) і становлять не більш як 25% зважених за коефіцієнтами ризику активів.
Відрахування (відвернення) складаються з інвестицій та інших вкладень у консолідовані дочірні підприємства, вкладень у капітальні цінні папери, інших вкладень, які регулюються органами нагляду кожної країни.
Базельською угодою також передбачено врахування кредитного ризику, по-в'язаного із різними видами активів та позабалансових зобов'язань банку. Кож-ний вид балансових активів банку множиться на коефіцієнт ризику, який відо-бражає ймовірність неповернення даного активу. Кожний елемент позабалансо-вих зобов'язань конвертується в активи через перевідні коефіцієнти і також зважується на відповідний коефіцієнт ризику. Суму всіх активів та позабалан-сових зобов'язань з урахуванням рівня ризиків називають сукупними активами, зваженими за ризиком.
Міжнародною угодою пропонується шкала коефіцієнтів ризику, які можуть бути використані без змін або скореговані залежно від економічної ситуації конкретної країни. НБУ підвищив коефіцієнт ризику основних фондів з огляду на достатній рівень насиченості ринку нерухомості, що може супроводжуватися зниженням цін на будівлі, споруди, та зменшенням їх ліквідності.
Міжнародні стандарти достатності капіталу вимагають додержання мінімально допустимих нормативів основного капіталу N1 та сукупного капіталу N2:
(2.3)
(2.4)
деК1,К2 - капітал відповідно основний і додатковий, причому К2 =8% 12.64 8,55 -4,09
НЗ К/Азаг*100% % >=4% 12,67 8,57 -4,10
Із даних таблиці видно, що всі значення нормативів банку "Надра" свідчать про дотриманість банком виконання нормативів НБУ.
А це значить банк "Надра" за допомогою аналізу своїх балансових даних перевіряє ступінь реалізації основних цільових установок у своїй діяльності: фактор їх доходності, збалансованість структури активних і пасивних операцій з метою підтримання ліквідності, дотримання економічних нормативів, встано-влених НБУ, мінімізацію всіх видів банківських ризиків.
За прийнятою термінологією західних банкірів адекватність капіталу ха-рактеризує міру покриття власним капіталом ризику по активах і служить оцін-кою здатності банку захистити інтереси кредиторів та інвесторів. Співвідношення між власними і залученими коштами визначає межу залучення ресурсів на одиницю власних коштів. До укладення угоди про
Loading...

 
 

Цікаве