WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Система «Клієнт-банк» - Реферат

Система «Клієнт-банк» - Реферат

файлу: в архіві вже є вхідний файл з таким ім'ям, власник вхідного файла невідомий, клієнт не підключений до системи "Клієнт-банк", недопустима дата в імені файла. Другий рівень включає помилки, що мають місце в структурі файла чи документа.
Третій рівень включає помилки, які виникли в результаті недопустимості значень поля документа. Наприклад, недопустиме значення МФО по дебету чи по кредиту, недопустиме значення коду платежу і т.п.
Четвертий рівень включає помилки недостовірності та невідповідності значень поля тим значенням, які містять поля довідників бази даних. Наприклад, невідомий номер особового рахунку, код ЄДРПОУ не відповідає його паспортному значенню в довіднику і т.п.
П'ятий рівень - це помилки дублювань значень документа в базі даних.
Довідник касових символів (KASA) містить коди видів касових операцій та їхні відповідні назви.
На основі платіжних документів формується файл PD, який містить такі поля: код виду платіжного документа (ПД), номер пачки, номер ПД, дата заповнення ПД, код платника, назва платника, МФО платника, назва банку платника, номер особового рахунку по дебету, сума платежу, код отримувача, назва отримувача, МФО отримувача; назва банку отримувача, номер особового рахунку по кредиту, призначення платежу. Файл PD зберігається в базі даних системи, а після підпису бухгалтером та директором трансформується у файл типу R та передається в банк.
Файли, що передаються каналами зв'язку, формуються як текстові файли. Основним файлом, що його надсилає клієнт в банк, є файл платіжних документів, який позначається як файл типу R. Структура цього файла така: код виду платіжного документа (ПД); номер ПД; дата заповнення ПД; МФО по дебету; МФО по кредиту; номер особового рахунку по дебету; номер особового рахунку по кредиту; сума платежу; назва отримувача; призначення платежу; дата надання послуги або попередня оплата; код виду акцепта; код платежу; код ЄДРПОУ отримувача.
Після отримання файла типу R банк надсилає клієнту транспортну квитанцію, яка ідентифікується як файл типу Т. Крім транспортних квитанцій, які сигналізують клієнта про отримання банком платіжних документів, є ще квитанція типу К про оплату документів банком. Структура цього файла-квитанції така: код виду платіжного документа; номер документа; дата документа; сума по документу; код помилки; дата оплати; вид квитанції; статус квитанції. В полі статусу квитанції проставляється статус платіжного документа, який був наданий йому в банку, наприклад, документ відхилено від оплати керівництвом банку.
Дані про рух та оплату документів, що надійшли в банк від клієнта, містить файл типу С. Його структура така: код помилки; код виду платіжного документа (ПД); номер ПД; дата виписки ПД; МФО по дебету; МФО по кредиту; номер особового рахунку по дебету; номер особового рахунку по кредиту; сума платежу; назва отримувача; призначення платежу; дата надання послуги або попередня оплата; код виду акцепта; код платежу; код ЄДРПОУ отримувача; ознака передачі; статус документа в базі даних; дата виписки квитанції.
Крім бази даних оперативної та нормативно-довідкової інформації, ведеться архівна база даних ARHIW, в якій зберігаються пачки оплачених документів та підсумкові виписки з особових рахунків.
Забезпечення безпеки передачі даних в системі "Клієнт-банк" здійснюється таким чином. Система "Клієнт-банк" повинна бути надійно захищена від несанкціонованого доступу та різного роду можливих зловживань. Вона повинна використовувати різні механізми захисту інформації як всередині офісу чи банку, так і зовні при проходженні файлів платежів каналами зв'язку. Для захисту використовуються системи аутен-тифікації та криптографічного захисту. Система повинна мати індивідуальні носії ключової інформації та робоче місце генерації ключів.
Перш за все система повинна передбачати організаційні засоби захисту, які полягають в обмеженні кількості користувачів системи та розмежуванні їх прав доступу. Система повинна мати також пароль, який присвоюється їй під час купівлі, а кожний користувач - індивідуальний код доступу. Посадові особи, які мають індивідуальні носії ключової інформації, повинні бути зареєстрованими в банку. Як правило, цими особами є директор та головний бухгалтер.
Користувачі, які мають право працювати з системою, поділяються на три групи, кожна з яких має різні права.
Перша група користувачів має лише право вводити, коригувати і друкувати документи, формувати звіти, архівувати дані та читати їх з архіву.
Бухгалтер має права першої групи, а також право другого підпису на документах, які він підписує своїм індивідуальним ключем, але не має права відправляти й приймати платіжні банківські документи.
Директор - користувач з максимальними правами доступу, який має всі права двох перших груп, а також право першого підпису на документах своїм індивідуальним ключем. Крім того, він має право знімати з документів підпис бухгалтера, відправляти й приймати платіжні банківські документи.
Кожний користувач має індивідуальний код доступу, який розпізнається на вході в систему і визначає його права доступу.
Кожний документ у файлі платіжних документів, що готується до передачі, підписується електронним цифровим підписом (ЕЦП), тобто доповнюється певною комбінацією символів, що ідентифікують відповідальну особу, яка поставила цей підпис. ЕЦП заснований, як правило, на відкритих та закритих ключах, які можуть з певною періодичністю змінюватись.
Крім того, всі повідомлення, що їх передають системою, підлягають криптографуванню. Тобто повідомлення одного абонента іншому перед відправкою шифрується та дешифрується під час прийняття його тим абонентом, якому воно було адресоване.
Право встановлювати й змінювати права доступу до системи має лише її адміністратор. Вся робота користувачів з системою протоколюється й записується у відповідні журнали.
Література
1. Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г. А. Титоренко, В. И. Суворова, И. Ф. Возгилевич и др. / Под ред. Г. А. Титоренко. - М.: Финстатинформ, 1997. - 268 с.
2. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /Под ред. Г. А. Титоренко. - М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. - 400 с.
3. Автоматизация расчетных операций и фондовых бирж. - М.: Церих, 1992. - 206 с.
4. Банковские технологии. М.: Журнал издательства "Бизнес и компьютер" 1997-1999 гг.
5. Банковские технологии. Компьютеры+программы, 1997-1999гг.
6. Вступ до банківської справи: Навчальний посіб. / Савлук М. І., Мороз А. М., Коряк А. М. / Під ред. М. І. Савлука. - К.: Лібра,1998. - 344 с.
7. Державний класифікатор України ДК-001-94. "Класифікатор форм власності", затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994 р.
8. Державний класифікатор України ДК-002-94. "Класифікаторорганізаційно-правових норм господарювання", затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994р.
Loading...

 
 

Цікаве