WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Передумови регулювання кредитної діяльності в україні: історія і сучасність - Реферат

Передумови регулювання кредитної діяльності в україні: історія і сучасність - Реферат

по-правлення при Санкт-Петербурзькому порту комерції та купецтва в Пе-тербурзі. Це була перша спроба запровадження державного регулювання кредитної діяльності. "Дворянські банки" надавали позики не більше 10 000 рублів одній особі під 6% річних під заставу. Заставою могло бути золото, срібло, діаманти чи перли в розмірі 1/3 вартості, або маєтки та села з людьми і всіма землям (жахливе явище в Росії - кріпосне право - ілюструє табл. 3). Принцип надання іпотечного кредиту під заставу "селянських душ" існував до введення поземельного кредиту в 1859 р. "Банк для купецтва" надавав позики під 6% річних під товарне забезпечення.
Таблиця 3. Надання позик під заставу "селянських душ" в Росії у ХVІІІ ст.
Рік Сума позики
1754 10 рублів на одну селянську душу
1766 20 рублів на одну селянську душу
Діяльність "дворянських банків" та "Банку для купецтва" по приносила очікуваних результатів.
Але і в подальшому ці банки не відігравали значної ролі. Уряд Росії за правління Катерини II (1772 р.) для збільшення притоку грошових коштів землевласникам відкриває Ощадні скарбниці при Виховних домах у Петербурзі та Москві, що приймали відсоткові вклади та видавали позики під заставу маєтків на термін від одного до п'яти років, та Позичкові скарбниці, що надавали позики під заставу золота, срібла на термін від 3 до 12 місяців під 6 % річних. Позичкові скарбниці не маливласних коштів та використовували для своїх операцій кошти Ощадних скарбниць, яким вони платили 5 % річних за використані кошти. Державне регулювання поширилось на губернії, де у всіх губернських містах були створені "Приказы общественного призрения". Вони мали виконувати благодійні функції та разом з тим надавали позики під нерухоме майно.
В 1786 р. уряд Росії здійснив другу спробу запровадити регулювання короткострокового кредитування. Відбулась реорганізація кредитних установ:
- "дворянські банки" були перетворені в один Державний позичковий банк, який надавав позики землевласникам;
- утворено Державний асигнаційний банк, що відбулось шляхом об'єднання двох Асигнаційних (емісійних) банків. Випуск асигнацій проводився у великих обсягах через війну з Наполеоном, внаслідок чого Росія мала паперово-грошовий обіг протягом наступних десятиліть (табл.);
- при Асигнаційному банку утворені Облікові контори.
Але обороги банків того часу були надто обмежені через нестачу капіталів та здійснення багатьох банківських операцій окремими установами.
У 1817 р., після закінчення війни з Наполеоном, Росія отримала можливість припинити подальший випуск асигнацій та розпочати реорганізацію кредитної системи. Був утворений Державний комерційний банк на основі Облікових контор для надання короткострокових кредитів; на потреби торгівлі. Вперше для управління та регулювання кредитними установами була утворена Рада державних кредитних установ.
Склад Ради державних кредитних установ:
кількість
Голова Державної ради, міністр
фінансів, державний контролер 3
Представники дворянства 6
Представники купецтва 6
УСЬОГО 15
Під наглядом цієї Ради перебували три державні банки - Асигнацінний (емісійний), Позичковий (іпотечний), Комерційний (короткострокового кредитування) - та Комісія погашення боргів. Починаючи з 1817 р. почали публікуватися докладні звіти про діяльність цих банків. Ощадні скарбниці та "Приказы общественного призрения" не підлягають регулюванню з боку новоствореної Ради.
Період з 1817 по 1860 р. був своєрідним для формування кредитних відносин через кріпацтво. Панівним типом виробництва було панське кріпацтво, тобто виробництво обслуговувалось кріпацькою працею. В таких умовах розвиток короткострокового кредитування був спотворений, бо не мав економічних важелів.
Після скасування кріпацтва в умовах промислового зростання в Російський імперії (60-70 роки ХІХ ст.) почали з'являтися перші акціонерні комерційні банки як необхідність у задоволенні потреб виробництва. На державному рівні відбулась повна реорганізація системи регулювання кредитної діяльності:
- Законом від 1 жовтня 1859 р. було припинено та заборонено надання будь-яких позик під маєтки та під кріпацькі душі.
- 31 травня 1860 р. Державний позичковий банк був ліквідований. Його активи та пасиви передані Петербурзькій ощадній касі, яка разом із "Приказами общественного призрения" була зобов'язана припинити свої кредитні операції та провести розрахунки з позичальниками.
- 2 липня 1860 Державний комерційний банк був реорганізований в Державний банк, що отримав додаткові функції.
На 1 січня 1914 р. в країні діяли 46 комерційних банків, що мали 822 відділення та агенції, в тому числі
Період після Першої світової війни (початок ХХ ст.). Вже на початку ХІХ ст. банківська справа в України набула великого розвитку. Банківські кредити прискорювали розвиток виробництва, сприяли формуванню фінансового капіталу. В Україні почали діяти акціонерні банки комерційного та іпотечного кредиту. А саме: Київський приватний комерційний банк (утворений в 1868 р.), Одеський купецький (1889), Одеський дисконтний (1879) з філіями в Миколаєві та Кишиневі, Київський промисловий (1871), Харківський торговий (1868), Катеринославський комерційний банк (1872) з філією в Полтаві. Також широкого розвитку набули кредитні та позикоощадні товариства, ощадні та земські каси, ломбарди та приватні банкірські контори.
До 1917 р. в Україні було три контори Державного банку Росії - Київська, Харківська, Одеська та 24 філії. Кредитна система Росії складалася на той час із Державного банку (мережа Державного банку становила 10 контор та 124 відділення), акціонерних комерційних банків, кредитної кооперації та інших кредитних установ (банкірських контор, товариств взаємного кредиту, міських громадських банків, ощадних кас, банкірських домів, земських кас, ломбардів). Державний банк був єдиним у країні емісійним банком, кредитним, розрахунковим центром банківської системи і виконував роль "банку банків".
Структура банківської системи Росії до 1917 р. Перша ланка - Державний банк. Друга ланка: акціонерні комерційні банки, іпотечні банки, кредитні кооперації, в т.ч. банкірські контори, товариства взаємного кредиту, міські громадські банки, ощадні каси, банкірські доми, земські каси, ломбарди.
Акціонерні російські комерційні банки в Україні мали розгалужену мережу. Так, із 56 філій Петербурзького міжнародного комерційного банку в Україні було - 35, Азово-Донського - 23, Російського для зовнішньої торгівлі - 17. ці
Loading...

 
 

Цікаве