WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Передумови регулювання кредитної діяльності в україні: історія і сучасність - Реферат

Передумови регулювання кредитної діяльності в україні: історія і сучасність - Реферат

РЕФЕРАТ
на тему:
ПЕРЕДУМОВИ РЕГУЛЮВАННЯ
КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ:
ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ
Становлення та розвиток системи регулювання кредитної діяльності і комерційних банків перебуває в постійному русі залежно від зміни потреб економічного розвитку країни. Протягом історичного та соціального розвитку людства поступово формувались та набували нових форм еконо-мічні відносини між його представниками. Зокрема, ці відносини стосувалися грошово-кредитного обігу і, як наслідок, виникала необхідність регулювання їх. Необхідність регулювання кредитної діяльності пов'язана з циклічністю розвитку економіки, нерівномірністю інвестиційного процесу, коливанням споживчого попиту.
Слово "діалектика" передбачає в своєму первісному значенні логічний метод встановлення істини шляхом виявлення й подолання суперечностей у судженнях опонента. Протягом другої половини XIX ст. та на початку XX ст. вченими Є.І. Ламанським, Б. Лаумом, І.І. Куфманом, П. Ротом, М. Арістовим, М.І. Зібером, Е. Мейєром та ін. проводилося вивчення історичних матеріалів, що висвітлюють історію зародження та розвитку банківської справи, зокрема вчення про кредит. Ці дослідження знайшли відображення в роботах З.С. Каценеленбаума, В. Лексиса, І.Ф. Гіндіна, Н.К. Соколова, М.В. Довнар-Запольського, І. Коропецького. Вони дають можливість у хронологічному порядку вивести етапи становлення та роз-витку передумов регулювання кредитної діяльності як необхідної складової стабільності грошово-кредитних відносин.
Національна економіка України має своєрідні умови розвитку та національні надбання. На жаль, Україна не мала безперервної та повної політичної незалежності, не існує тяглості фінансово-економічних показників, що дають можливість охарактеризувати стан розвитку кредитної, діяльності національної економіки. Тому для періодизації варто звернутися до політичних подій, що суттєво впливали на стан економічного розвитку України. Такий підхід виправданий для дослідження української і економіки, а саме регулювання кредитної діяльності як прояву потреби в стабільному поступовому економічному розвитку. Найбільшого економічного розвитку Україна досягала в періоди своєї самостійності. В ці часи набули суттєвого розвитку грошовий обіг, нагромадження капіталу, кредитні відносини та, як необхідність, застосовувались елементи регулювання кредитної діяльності.
Зважаючи на вищенаведені аргументи, на наш погляд, доцільно розглядати основні етапи розвитку системи регулювання кредитної діяль-ності комерційного банку в національній економіці України згідно з такими періодами.
І. Період до Київської Русі (до IX ст.).
2. Київська Русь (IX - середина XIV ст.).
3. Гетьманщина (середина XVII - середина XVIII ст.),
4. Період після Першої світової війни.
5. Незалежність України.
Період до ІХ ст. характеризується розвитком грошово-кредитного обігу та виникненням елементів регулювання кредитної діяльності в різних країнах. У багатьох первісних народів активно використовувалися система позик під роботу і навіть рабство за борги.
Першим та єдиним, протягом тривалого періоду в історії людства, ви-дом кредитних угод були позики грошима, хлібом та ін. Причиною перших кредитних угод завжди була потреба, яку відчував кредитошукач через втрату чи недостатність доходу. Перші відомості про кредитну діяльність містить Закон Хаммурапі (2300 років до н.е.). Він визначав центрами кредитних операцій у Давньому Вавилоні храми, де зберігалися зерно, посуд, срібло та інші цінності. Майже одночасно із виникненням кредитних операцій виникла потреба регулювання цієї діяльності: храми видавали позики під боргові розписки та відповідні проценти. В епоху першого розквіту Вавилонської монархії (2400-2100 рр. до н.е.) отримали розвиток приватні угоди про позику грошей під 17-20% річних. З.С. Канценеленбаум наводить відомості про існування в Ассірії в VII- IX ст. до н. е. векселів та чогось схожого на сучасні чеки, що виписувались на певну вагу срібла чи міді. Але ці операції проводились не для отримання фінансового прибутку, а для сплати зобов'язань громадян на користь держави та"храму. В VII-V ст. до н.е. у Вавилоні кредитні операції почали здійснювати приватні банкіри. Відомі імена двох банкірів того часу: Ігібі та Мурашу, які здійснювали розміщення вкладів, що прийняли на зберігання. Безумовно, регулювання кредитної діяльності якщо і проводилось цими банкірами, то лише на елементарному рівні, але точних відомостей про це праці вчених не подають.
З появою грошей та розвитком міждержавної торгівлі суттєво зміню-вались і економічні умови життя. Е. Мейєр вбачає в цьому причину соці-альних криз, здебільшого в VII-VI ст. до н.е.: "Селянин вже не може обмінювати вироблені ним продукти на ті, які йому потрібні. З'явився посередник - гроші, і ринкові ціни залежать від становища великої торгівлі, від ввезення заморських продуктів. Для того, щоб купити одяг і життєві припаси, щоб поповнити свій інвентар, щоб прогодувати себе та свою родину в неврожайні роки, він повинен мати гроші, а через те, що їх у нього немає, він позичає під лихварські відсотки і потім, у випадку неплатоспроможності, він сам, його дружина і його майно зазнають усієї строгості боргового права. Та сама небезпека загрожує і поручителю: "поручись - і ти в небезпеці" - застерігає мудрий спартанець Хілон". Е. Мейєр за всіма показниками порівнює цей період з періодом VII-VIII ст. н. е.
У Стародавній Греції першими почали проводити кредитні операції служителі храмів. Найбільш відомими храмами, що виконували функцію банків, були Дельфійський (в догомерівську епоху), Ефеський, Делоський та Самоський. Довгий час храми були зручним місцем зберігання цінностей, і служителі цих храмів почали надавати гроші під відсотки як громадянам, так і державі. Але служителі храмів не сплачували відсотків своїм вкладникам, тому як протидія в V-IV ст. до н.е. почали з'являтися приватні банки. Спочатку діяльність приватних банків обмежувалась обмінними операціями грошових знаків. Приватних банкірів у Стародавній Греції називали трапезитами (від гр. trapeza - стіл). На столах розкладали різні види монет та проводили обмінні операції. До нас дійшли імена трапезитів: Філостефан, Пазіон. Промисел банкірів, так само як торгівля, не вважався шляхетною справою - ним займались лише іноземці і та вільновідпущені раби. Операції проводились досить примітивні, а про і регулювання взагалі не йшлося. Розписки ще не були відомі трапезитам.
Перші елементи регулювання кредитної діяльності відносять до
Loading...

 
 

Цікаве