WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Робота з програмою в режимі «Уведення початкових даних» - Реферат

Робота з програмою в режимі «Уведення початкових даних» - Реферат


Реферат на тему:
Робота з програмою в режимі "Уведення початкових даних"
УВЕДЕННЯ початкових даних - у цьому режимі користувачі можуть працювати з обмеженням допуску до інформації, див. рис. 2.5.
Довід-ник Уведення початкових даних Уведення проміжних даних Уведення контрольних даних База даних контр-агентів База даних запасів, ТМЦ, прав Оперативна звітність
Експорт
Імпорт
Бартер
Д.С.України
Д.С.Іноземна
Реекспорт
Реімпорт
Лізинг
Консигнація Рис. 2.5. Вигляд робочого екрана
в режимі "Уведення початкових даних"
Інше
Первинною інформацією для введення початкових даних є інформація з міжнародного контракту.
У свій час Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України своїм наказом №75 від 5 жовтня 1995 р. (зареєстровано в Мінюсті України 9 жовтня 1995 р. за № 367/903) "Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" регламентувало форму та перелік необхідних умов зовнішньоекономічного контракту. Цим документом керуються при укладанні договорів купівлі-продажу товарів (наданні послуг, виконанні робіт), товарообмінних угод між українськими суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними суб'єктами, незалежно від форм власності та видів діяльності.
Візьмемо за основу даний наказ (до речі, він носить виключно рекомендаційний характер) для організаційної побудови системи оперативного обліку за міжнародними економічними операціями в умовах застосування автоматизованої системи з метою роботи в режимі "Уведення початкових даних".
Розглянемо основні умови (розділи) міжнародних контрактів і, таким чином, з'ясуємо, яку інформацію ми зможемо використовувати в подальшому для оперативного обліку та контролю.
Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладання - ці дані є первинними для занесення в реєстраційну оперативно-облікову картку.
Преамбула. У ній указується повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції, офіційно зареєстрованих із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів ("Продавець", "Покупець", "Замовник", "Постачальник" тощо) та найменування визначальних для контрагентів документів під час укладання договору (контракту) (статут підприємства, установча угода тощо).
Предмет договору (контракту). У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому. Зазначаються точні найменування марки, сорту товару або кінцевий результат роботи, що виконується.
У випадку бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на переробку давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини).
Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це вказується в додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору, про це робиться відповідна позначка в тексті контракту.
Для бартерного (товарообмінного) договору згаданий додаток (специфікація) водночас балансується в загальній вартості експорту та імпорту товарів (робіт, послуг).
У додатку до контракту на переробку давальницької сировини вказується відповідна технологічна схема такої переробки.
Тут підлягає перевірці відповідність предмета договору статутній діяльності підприємства.
4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг). У цьому розділі визначаються, залежно від номенклатури, одиниця виміру, прийнята для товарів конкретного виду (у тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики.
У тексті контракту на виконання робіт (надання послуг) називаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.
Також ці дані використовуються в аналітичному обліку відображення руху товарів або під час виконання робіт, послуг.
5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг).
У цьому розділі вказують вид транспорту або кілька видів транспортних засобів та базисні умови поставки (відповідно до "Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" у редакції 1990 р. - Інкотермс-90), які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний термін поставки товару (окремих партій товару).
У випадку укладання договору на виконання робіт (надання послуг) у цьому розділі визначаються умови та терміни виконаних робіт (послуг).
Завдяки конкретизованим у цьому розділі умовам можна легко визначити, які саме витрати та до якого моменту матимуть контрагенти. Це також стає основою для вартісного відображення ціни або загальної суми товару (робіт, послуг).
Ці дані можна також використовувати не лише в оперативному, а й у синтетичному та аналітичному обліку підприємства під час виконання певної зовнішньоекономічної операції або її окремої частки.
Як відправну точку для розмежування витрат за міжнародним економічним контрактом використовують базисні умови постачання. В угодах купівлі-продажу значне місце посідає обговорення транспортних питань, страхування, експедиторської діяльності, сплати мита, зборів тощо. На сьогодні міжнародна торговельна практика виробила різноманітні типи базисних умов постачання товарів, які так чи інакше враховують ці чинники.
Слід згадати статтю 1134 Французького цивільного кодексу (кодексу Наполеона): "Договір, належним чином укладений, є законом для тих, хто його уклав". Регламентація торговельних відносин почалась давно. Вона започаткувала сучасні Уніфіковані правила та звичаї, які тепер публікує Міжнародна торговельна палата. А її публікації набувають статусу законодавчих актів і в Україні, шляхом прийняття Указів Президента України, інших нормативних документів.
Наприклад, Міжнародні правила по тлумаченню термінів "Інкотермс". Перші правила були підготовлені Міжнародною торговельною палатою в 1953 р. У наш час Правила № 460 від 1 вересня 1990 р., загальновживана назва "Інкотермс-90". Приблизно кожні 10 років подібні правила вдосконалюються Міжнародною торговельною палатою. Уже є "Інкотермс-2000".
З метою єдиного тлумачення комерційних термінів у договірних торговельних відносинах при їх застосуванні суб'єктами господарювання
Loading...

 
 

Цікаве