WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Кредитні відносини та їх вплив на захист інтересів учасників і кредиторів банку - Реферат

Кредитні відносини та їх вплив на захист інтересів учасників і кредиторів банку - Реферат

максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента; нормативу "великих" кредитних ризиків; нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру; нормативу максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам.
Іншим способом впливу Національного банку України на розміри гарантій або порук, що їх надає банк, є створення банками страхових резервів для покриття ймовірних збитків у кредитній діяльності. Протягом останніх років підходи до формування зазначених резервів змінювалися. При цьому розширилося коло операцій та послуг, на які нараховуються резерви. На сьогодні до них належать, зокрема, видані гарантії та поручительства. Зазначимо, що невиконання банками вимог щодо формування резервів для покриття ймовірних збитків у кредитній діяльності спричиняло застосування до них відповідних засобів впливу. Наприклад, відповідно до постанови Правління Національного банку України № 440 від 29 жовтня 1998 р. банкам, які не виконували вимог про порядок формування резервів і не сформували зазначеного резерву в необхідному обсязі, не рекомендувалося (аж до повного їх формування) видавати гарантії та поручительства, відкривати непокриті акредитиви, здійснювати акцепт та авалювання векселів, видавати кредити.
В економічній літературі гарантії (поруки) класифікують за різними ознаками (табл. 5.8).
Таблиця 5.8
ВИДИ ГАРАНТІЙ ЧИ ПОРУК ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
Класифікаційні ознаки Види гарантій (порук)
Залежно від забезпеченості Забезпечені
Незабезпечені
За повнотою покриття суми зобов'язання Повні
Обмежені
Залежно від умови настання
відповідальності гаранта (поручителя) Умовні
Безумовні (за першою вимогою)
За ступенем гарантованості виконання зобов'язання Відкличні
Безвідкличні
Залежно від порядку виконання
зобов'язань перед кредитором Солідарні
Субсидіарні
Залежно від категорії гаранта (поручителя) Персональні
Корпоративні
Державні
За валютою видачі гарантії (поруки) У національній валюті
В іноземній валюті
За відображенням у бухгалтерському обліку банку Надані
Отримані
Зважаючи на спосіб видачі Прямі
Непрямі
Залежно від виду клієнтських
зобов'язань За нефінансовими угодами
За фінансовими угодами
Залежно від забезпеченості виділяють забезпечені та незабезпечені гарантії (поруки). Перші супроводжуються заставою майна та майнових прав, другі являють собою просте зобов'язання гаранта (поручителя) погасити борг за боржника.
Інший поділ гарантій (порук) - повні, що покривають усю суму боргу, та обмежені, коли покривається певна частина боргу.
Гарантії (поруки) можуть бути умовними, тобто передбачати умови, за дотримання яких настає відповідальність гаранта (поручителя), та безумовними, коли умови настання відповідальності не передбачені.
За ступенем гарантованості гарантії (поруки) поділяються на відкличні та безвідкличні. Відкличні передбачають умови, відповідно до яких поручитель (гарант) може відкликати видану гарантію (поруку). Безвідкличні гарантії (поруки) не можуть переглядатися (відкликатися) у межах установленого терміну без згоди всіх заінтересованих сторін.
Виходячи із порядку виконання зобов'язань перед кредитором розрізняють солідарні та субсидіарні гарантії (поруки). Залежно від категорії гаранта (поручителя) виділяють персональні, корпоративні та державні гарантії (поруки).
Щодо валюти, в якій видається гарантія (порука), вирізняють гарантії (поруки), видані в національній валюті та в іноземній. Видаючи валютні гарантії (поруки), слід враховувати положення чинного валютного законодавства. Зокрема, якщо при забезпеченні наданого банком кредиту в іноземній валюті поручителем є третя особа-резидент, то у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором вони покладаються на поручителя. При цьому умови основного договору щодо розміру та валюти кредиту, які підлягають поверненню кредиторові, залишаються незмінними та обов'язковими як для самого боржника, так і для його поручителя. Поручитель повинен сплатити кредитору з власного поточного рахунка в іноземній валюті суму боргу в тій самій валюті, що обумовлена кредитним договором.
За відображенням у бухгалтерському обліку банку розрізняють надані та отримані гарантії (поруки), а за способом видачі гарантії (поруки) - прямі та непрямі. В першому випадку банківська гарантія (порука) видається безпосередньо на користь принципала, у другому - банк-гарант доручає банку-кореспонденту видати гарантію на користь принципала. Виплачуючи кредиторові принципала відповідну суму, банк-кореспондент негайно вимагає відшкодування витрат від банку-гаранта. Основою для цього слугують отримані банком-кореспондентом від банку-гаранта контргарантії.
Банківські гарантії (поруки) можуть бути спрямовані на виконання клієнтом своїх зобов'язань за нефінансовими та фінансовими угодами: тендерна гарантія; гарантія повернення авансу; гарантія виконання контракту; гарантія надання та повернення кредиту; виставлення акредитиву; гарантія платежу; акцептування та авалювання векселів тощо. Зазначені гарантії (поручительства) можуть видаватися як у вигляді спеціального документа (гарантійного листа, укладення договору поруки), так і шляхом напису на векселі (акцепт, аваль). Головне, щоб із цих документів можна було зрозуміти: хто саме і за кого є поручителем (гарантом), перед ким, яке конкретно зобов'язання забезпечується, яким чином, в якому обсязі.
Використовуючи в практичній діяльності гарантії та поруки, слід мати на увазі таке. За вирішення спорів, пов'язаних з відповідальністю поручителя чи гаранта перед кредитодавцем, треба враховувати роз'яснення Президії ВАС України від 6 жовтня 1994 р. № 02-5/706. Згідно із цим роз'ясненням (п. 5) підставою для покладання відповідальності за невиконання позичальником зобов'язання за кредитним договором є договір, укладений між банком (кредитором) і поручителем (гарантом) у письмовій формі, причому остання має відповідати вимогам, викладеним у ч. 2 ст. 154 ЦК України. Одним із доказів укладання договору гарантії є письмове повідомлення банку (лист, телеграма, телетайпограма, телефонограма тощо) гаранта про те, що банк приймає від останнього гарантійний лист. Також уважаються встановленими договірні відносини між банком і гарантом, якщо в договорі банку з позичальником є посилання на надісланий банку гарантійний лист і банк проти цього не заперечив. Якщо в кредитному договорі таке посилання на гарантійний лист відсутнє, то вважається, що договірні відносини банку і гаранта не встановлені.
Акцептування векселяполягає в тому, що банк акцептує виставлений на нього клієнтом вексель за умови, що клієнт надасть банку грошове покриття до настання строку платежу за векселем. У зовнішньоекономічних операціях акцептний кредит набуває вигляду акцептно-рамбурсного кредиту. Він базується на поєднанні акцепта та відшкодування (рамбурсировання) імпортером коштів банку-акцептанта. Як правило, цей кредит надається банком експортера банку імпортера для забезпечення платежів імпортера за
Loading...

 
 

Цікаве