WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Основи захисту прав та інтересів учасників і кредиторів банку - Реферат

Основи захисту прав та інтересів учасників і кредиторів банку - Реферат

087
15
1,91
6,67
26
11,2
23 055
137
19 465
45 555
6-14
1,98
?
6
13,4
Як видно з наведених даних, зміна грошової бази, грошових агрегатів М0 і М3 відображає відповідні зрушення й у динаміці питомої ваги кредитних вкладень банків у ВВП. Відносна стабільність рівнівфактичного та нормативного грошового мультиплікатора свідчить про те, що зростання грошової бази незначною мірою трансформувалося в кредити виробництву. Рівень фактичного грошового мультиплікатора за аналізований період був більш як утричі нижчим за рівень його нормативного значення. Це відхилення пов'язане з тим, що на процес мультиплікації впливає не тільки норма обов'язкового резервування, а й інші фактори. Зокрема, використання клієнтами банків кредитів для готівкових платежів перериває процес мультиплікації і знижує його рівень. Такий же вплив має погашення банківських кредитів, яке скорочує обсяг депозитів та активів банку. Зміна структури депозитів у бік зниження частки депозитів до запитання і підвищення частки строкових депозитів уповільнює процес мультиплікації. Крім того, створення банками надлишкових резервів з метою підтримання власної ліквідності чи з інших причин у кінцевому підсумку стримує процес грошової мультиплікації.
В економічній літературі зазначається, що світова тенденція полягає в зменшенні обсягів коштів на коррахунках і збільшенні використання грошей у касах банків [80, с. 54]. Наявність у банків цих ліквідних активів характеризує можливість здійснювати власні та клієнтські розрахунки, однак здебільшого вони не приносять банкові доходу. Отже, їх надмірний рівень (зокрема, надлишкові резерви) фактично означає недовикористання банком можливостей розширення своїх активних операцій чи надання послуг. Однак у період фінансової нестабільності значні обсяги зазначених активів уважаються позитивною ознакою платоспроможності банку. Обсяг і питому вагу коштів у касі та на коррахунку в НБУ характеризують дані табл. 5.2.
Таблиця 5.2
МІСЦЕ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА КОШТІВ В НБУ В СУМАРНИХ АКТИВАХ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
Показник 1.01.2000 1.01.2001 1.07.2001
млн грн. % млн грн. % млн грн. %
Сумарні активи
у тому числі:
грошові кошти та кошти в НБУ
з них:
грошові кошти
кошти в НБУ 25 806,2
3 047,5
784,3
2 263,2 100
11,8
3,0
8,8 36 979,5
5 248,3
1 055,5
4 192,8 100
14,2
2,9
11,3 45414,4
5027,1
-
- 100
11,1
-
-
Наведені у таблиці дані вказують на те, що питома вага грошових коштів і коштів в НБУ в сумарних активах становить трохи більше 11 %. Водночас питома вага грошових коштів у сумарних активах - близько 3 %.
Невиконання банком установлених норм обов'язкового резервування є, по суті, здійсненням ним несанкціонованої кредитної емісії, тобто користуванням коштами Національного банку України. За кожний випадок такого використання коштів до банку застосовуються санкції. Раніше, зокрема, банк сплачував НБУ плату в розмірі облікової чи ломбардної ставки (залежно від причини недорезервування). Тепер за недотримання банком нормативу обов'язкового резервування (залежно від кількості порушень) НБУ може застосовувати такі заходи впливу, як: письмове застереження; штраф; обмеження, призупинення чи припинення здійснення операцій із залучення коштів; переведення банку на щоденний контроль за дотриманням цього нормативу; резервування коштів на окремому рахунку в НБУ.
Політика обов'язкових резервних вимог може стимулювати розвиток банківської діяльності. Використовуючи окремі механізми обов'язкового резервування, центральний банк може стимулювати залучення коштів від юридичних або фізичних осіб, у національній або в іноземній валюті, на визначений строк або до запитання тощо. Зауважимо, що використання механізму обов'язкових резервних вимог характеризується низкою параметрів, які слід розглядати з урахуванням конкретних економічних і соціально-політичних умов, що склалися у відповідний проміжок часу. У підсумку політика обов'язкових резервних вимог суттєво впливає не лише на структуру пасивів та активів банку, а й на кінцеві результати його діяльності.
Дієвість механізму обов'язкового резервування пов'язана з базою, що використовується для обчислення резервів. Норматив резервів може встановлюватися як певний процент до пасивів або активів, узагальнено або вибірково до окремих їх статей в абсолютних сумах на конкретну звітну дату чи на їх приріст за певний період. У вітчизняній практиці обов'язковому резервуванню підлягають кошти юридичних і фізичних осіб, розміщені у банках на депозитних і деяких інших рахунках. Склад цих коштів постійно переглядається та уточнюється Національним банком України залежно від ситуації на грошовому ринку. Наголосимо, що методики НБУ підрахунку залучених коштів спрямовані в основному у бік збільшення "бази резервування". Формування резервів здійснюється лише в національній валюті й не залежить від того, що залучення коштів може відбуватися також і в іноземній валюті. Фактично йдеться про те, що НБУ використовує обов'язкові резерви і для підтримування валютного курсу гривні, запобігання її перетіканню на валютний ринок. Збільшивши резервні вимоги, центральний банк може "заморозити" якусь частку гривневої маси, що знаходиться у розпорядженні банків, і тим самим (залежно від ситуації на грошовому ринку) або створити штучний її дефіцит, або зменшити попит на вільно конвертовану валюту. Вимога з формування резервів лише у національній валюті підвищує валютні ризики банків, пов'язані з коливаннями валютного курсу, та спричинює зростання витрат на додаткове залучення коштів у національній валюті та/або конвертацію частки коштів, залучених в іноземній валюті. Зокрема, зниження курсу національної валюти фактично означає збільшення обсягів коштів, що підлягають резервуванню. Отже, доцільною вбачається пропозиція формування обов'язкових резервів у тій валюті, в якій банками залучені кошти. Наголосимо, що спеціальні резерви під кредитні ризики банками формуються в тій валюті, в якій враховується заборгованість позичальника.
Ефективність мінімальних обов'язкових резервів як інструменту монетарної політики залежить від тривалості розрахункового періоду, за який здійснюється контроль за формуванням резервів. Цей період, установлюваний Національним банком України, неодноразово ним змінювався. Центральні банки звичайно вимагають додержання резервних вимог у середньому за встановлений період (як правило, декаду, півмісяця, місяць) або щоденно (як санкція за порушення банками банківського законодавства або у зв'язку зі складною ситуацією на грошовому ринку). Так, фінансова криза примусила банки України забезпечувати у вересні-жовтні 1998 р. щоденне дотримання встановленої НБУ норми резервних вимог.
Додержання резервних вимог за встановлений період дає змогу
Loading...

 
 

Цікаве