WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Роль міжбанківського кредиту у формуванні банківських ресурсів - Реферат

Роль міжбанківського кредиту у формуванні банківських ресурсів - Реферат

міжбанківського кредиту забезпечувати поточну ліквідність та підвищувати платоспроможність банків-позичальників безпосередньо пов'язана з властивістю перерозподілу банківських ресурсів між окремими банками, регіонами країни, галузями економіки та між різними країнами. Такий перерозподіл ресурсів реалізується через здійснення міжбанківських розрахунків, мультиплікації кредиту та міжбанківського кредитування. В останньому випадку відбувається безпосереднє надання міжбанківських кредитів і/або розміщення міжбанківських депозитів. Залучені кошти банків на міжбанківському ринку України характеризують такі дані, наведені у табл. 4.3.
Таблиця 4.3
КОШТИ, ЗАЛУЧЕНІ БАНКАМИ НА МІЖБАНКІВСЬКОМУ РИНКУ УКРАЇНИ
Показник Депозитні зобов'язання банків на кінець періоду
1998 р. 1999 р 2000 р. 2001 р.
Кошти банків - усього:
млн грн. 980 1002 1525 2705
питома вага, % 100,0 100,0 100,0 100,0
у тому числі:
коррахунки
млн грн. 754 666 697 1425
питома вага, % 76,9 66,5 45,7 52,7
кошти в розрахунках платіжними картками
млн грн. - - 10 17
питома вага, % - - 0,7 0,6
строкові депозити
млн грн. 226 336 818 1262
питома вага, % 23,1 33,5 53,6 46,7
Питома вага коштів банків в іноземній валюті у їх загальній сумі, % 85,4 73,3 49,6 43,5
В Україні, у зв'язку з впровадженням електронних розрахунків, міжбанківське кредитування здійснюється шляхом прямих контактів між банком-кредитором і банком-позичальником. Суб'єктами таких кредитних відносин виступають комерційні банки та Національний банк України, які одночасно можуть бути як позичальниками, так і кредиторами. Про розвиток міжбанківського кредитування в Україні свідчать такі дані (табл. 4.4).
Таблиця 4.4
КРЕДИТИ, НАДАНІ БАНКАМИ НА МІЖБАНКІВСЬКОМУ РИНКУ УКРАЇНИ
Показник (за станом на кінець року) 1994 р. 1995 р. 1996 р. 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р.
Усього кредитів, млн грн. 358 626 933 1370 949 1159 1853 1923
Темп зростання (відносно попереднього року), % 175 149 147 69 122 166 104
у тому числі:
централізовані ресурси Національного банку України (рефінансування), млн грн. 105 349 474 825 505 498 433 562
Темп зростання (відносно попереднього року), % 332 136 174 61 99 89 130
Кредити, надані банками, млн грн. 253 277 459 546 444 660 1420 1361
Темп зростання (відносно попереднього року), % 109 166 119 81 149 215 96
Як видно з наведених даних, заборгованість за наданими міжбанківськими кредитами збільшилася за аналізований період у 5,4 раза. Питома вага централізованих ресурсів Національного банку України в загальному обсязі наданих міжбанківських кредитів практично не змінилася й перебувала на рівні близько 29 %. Централізовані ресурси НБУ за аналізований період збільшилися в 5,4 раза, а кредити, надані банками, - у 5,4 раза.
На розвиток міжбанківського кредитування суттєво вплинули грошово-кредитна політика, яку проводив Національний банк України, та застосовувані ним методи кредитування. Загалом можна виділити такі основні етапи еволюції кредитних відносин Національного банку України з банками. Від початку створення НБУ такі відносини мали не ринковий, а суто адміністративний характер розподілу емісійних ресурсів між банками. Здійснювалося безпосереднє централізоване кредитування міністерств і відомств з метою покриття нестачі грошових ресурсів у певній галузі економіки, а також надання кредитів Мінфіну на покриття дефіциту державного бюджету. Емісійні кредити надавалися на той час за пільговими процентними ставками. Це порушувало ринкову рівновагу процентних ставок у всіх секторах грошового ринку, прискорювало процес знецінення грошей.
Після 1993 р. обсяги кредитних емісій почали зменшуватися, що дало змогу НБУ розпочати запровадження економічно обґрунтованої системи регулювання грошового ринку з відповідними інструментами. Практику надання емісійних кредитів некредитоспроможним клієнтам було припинено із запровадженням у 1994 р. кредитних аукціонів, через які ресурси надходили до банків, а далі - в економіку. Такі аукціони були ціновими, проводилися за американською моделлю. Починаючи з 1995 р. НБУ фактично відмовився від централізованого розподілу кредитних ресурсів на пільгових умовах, про що свідчила практика проведення цільових кредитних аукціонів з продажу кредитів банкам для кредитування підприємств, які потребували державної фінансової допомоги. Розвиток ринку державних цінних паперів дав змогу НБУ запровадити у 1996 р. ломбардне кредитування банків під заставу облігацій внутрішньої державної позики. З 1997 р. НБУ започаткував ще один спосіб рефінансування - операції з цінними паперами на умовах угоди РЕПО, які стали додатковим джерелом покриття потреби банків у ресурсах і підтримки їх ліквідності. На відміну від інших інструментів рефінансування, операції РЕПО здійснювалися, як правило, за ставкою, яка часом була нижчою, ніж облікова ставка НБУ (табл. 4.5).
Таблиця 4.5
ПРОЦЕНТНІ СТАВКИ РЕФІНАНСУВАННЯ БАНКІВНАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ*
(середньозважена річна, %)
Період (рік) Установлена облікова ставка Фактична ставка за інструментами
усього кредитні аукціони ломбардні кредити операції РЕПО інші ме-ханізми
1992 80 … - - - …
1993 190 68,5 - - - 68,5
1994 225,9 124,9 264,0 - - 115,2
1995 131,0 82,1 83,0 110,0 - 60,4
1996 62,3 51,8 52,6 64,4 - 41,0
1997 24,6 25,2 21,7 31,4 21,8 19,7
1998 61,6 52,7 - 54,4 54,1 47,8
1999 50,0 44,0 - 61,1 59,7 33,0
2000 30,6 29,6 - 30,9 28,0 -
2001 19,7 20,2 16,5 20,4 22,0 21,0
Операція РЕПО складається з двох частин, для її здійснення укладається договір між учасниками ринку (НБУ та банками) про продаж/купівлю державних цінних паперів на певний строк із зобов'язанням зворотного їх продажу/купівлі у визначений строк за обумовлену договором ціну. Купівля/продаж державних цінних паперів здійснюється як шляхом безпосередньої домовленості з банками, так і шляхом проведення тендера заявок банків на участь в операціях РЕПО. НБУ залежно від строку здійснює такі види операцій прямого та зворотного РЕПО:
нічне РЕПО (термін дії - один день). Процентний дохід (витрати) є фіксованим на весь строк проведення операції;
відкрите РЕПО (строк операції в договорі не визначається, кожна зі сторін договору може вимагативиконання операції в будь-який час, але з обов'язковим повідомленням про дату завершення дії цього договору). Процентний дохід (витрати) не є фіксованим і перераховується залежно від того, скільки днів триває операція РЕПО;
строкове РЕПО (термін операції чітко визначений). Процентний дохід (витрати) обумовлений і фіксований на час проведення операції.
Отже, операції РЕПО є інструментом оперативного управління ліквідністю банківської системи та регулювання обсягів грошової маси в обігу за здійснення НБУ грошово-кредитної політики.
Продавати і купувати банківські ресурси можуть не лише банки-юридичні особи, а й їхні філії. Проте таке право реалізується лише в системі одного банку, що має філійну мережу. Це сталося після того, як НБУ заборонив у 1995 р. банківським установам, які не є юридичними особами, одержувати та надавати міжбанківські кредити. Фактично ринок міжбанківських ресурсів розділився на внутрішньобанківський і міжбанківський. Цьому також сприяла організація в Україні ефективних систем міжбанківських розрахунків, зокрема системи електронних платежів (СЕП) і власних внутрішньобанківських платіжних систем (ВПС) філійних банків.
Створення внутрішньобанківських ринків ресурсів пов'язано з метою оптимізації управління банком,
Loading...

 
 

Цікаве