WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Перспективи розвитку депозитного формування банківських ресурсів - Реферат

Перспективи розвитку депозитного формування банківських ресурсів - Реферат

зобов'язаний передати їй документи, що свідчать про право вимоги, та повідомити боржника про перехід права вимоги до іншої особи. Якщо боржника не сповістити, то виконання ним зобов'язань первісному кредиторові визнається як виконання зобов'язань належному кредиторові.
Переведення боргу - це заміна пасивної сторони зобов'язання, тобто переведення боржником свого боргу на іншу особу і лише за згодою кредитора.
Поступка правом вимоги і переведення боргу, засновані на угоді, укладеній у письмовій формі, повинні бути вчинені в простій письмовій формі.
Таким чином, поступка вимоги та переведення боргу - це цілком законні угоди, що регулюються нормами Цивільного кодексу України. Однак згідно зі ст. 14 Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 4 березня 1998 р. під час проведення розрахунків раніше не допускалися поступка вимоги та переведення боргу незалежно від наявності угод чи фінансових зобов'язань між резидентами, а також між резидентами та нерезидентами. Зауважимо, що цю проблему на практиці було вирішено за допомогоюрізних схем, які базувалися, зокрема, на використанні векселя та договору поруки.
Відносини між суб'єктами факторингу регулюються договором, який укладається в письмовій формі між фактором і постачальником. У ньому дається перелік істотних умов, до яких, зокрема, належать ті, що захищають інтереси сторін - взаємні зобов'язання і відповідальність сторін, розмір кредиту і плати за факторингове обслуговування, вид факторингу. Оскільки факторингові операції мають ризиковий характер, то перед укладенням договору фактор ґрунтовно вивчає фінансово-господарську діяльність клієнта-постачальника. Оцінка фінансового стану підприємства впливає на прийняття фактором позитивного рішення про укладення факторингової угоди та її зміст.
Факторингові операції можна класифікувати за багатьма ознаками. Розглянемо лише ті, що суттєво впливають на результат факторингової операції - будуть мобілізовані банком додаткові ресурси чи буде здійснено розміщення раніше мобілізованих банком ресурсів. Залежно від того, чи повідомляються дебітори клієнта про перевідступлення ним прав вимоги боргу, факторинг може бути конвенційним (відкритим) і конфіденційним (закритим). У разі відкритого факторингу дебіторам клієнта повідомляється про укладення договору факторингу і пропонується здійснювати платежі безпосередньо фактору. Закритий факторинг не передбачає повідомлення дебіторів, ніхто з них не знає про перевідступлення постачальником прав вимоги боргу і тому кошти переказуються постачальникові, який розраховується з фактором самостійно.
Залежно від характеру взаємовідносин між фактором і постачальником, що складаються у разі відмови покупця від оплати боргових вимог, розрізняють факторинг з правом регресу та факторинг без права регресу. У першому випадку постачальник несе ризики за борговими вимогами, які придбав у нього фактор. Мова йде про те, що факторинг з правом регресу дає змогу фактору повернути постачальникові неоплачені покупцем боргові вимоги і вимагати від нього повернення грошових коштів фактору. Факторинг без права регресу означає, що фактор бере на себе ризик щодо одержання грошових коштів від покупців.
За набором послуг факторинг може бути з повним набором послуг і з частковим набором послуг. Повне факторингове обслуговування передбачає надання постачальнику не лише суто факторингових послуг, а й низки інших: аудиторських, юридичних, управління заборгованістю за наданими кредитами тощо. Факторинг з частковим набором послуг передбачає оплату фактором лише рахунків-фактур постачальника.
Залежно від міри охоплення факторингом перевідступлення постачальником боргових вимог розрізняють факторинг з перевідступленням усіх боргів та з перевідступленням лише визначеної їх частки. Перевідступлення постачальником боргів усіх своїх дебіторів фактору дає йому змогу уникнути ведення подвійного обліку та управління кредитом за окремими борговими вимогами, що не були перевідступлені.
За порядком оплати боргових вимог розрізняють:
- факторинг з попередньою оплатою - передбачає негайну оплату розрахункових документів постачальника, як тільки їх буде надано фактору. Фактично фактор здійснює кредитування постачальника;
- факторинг без попередньої оплати - означає, що фактор зобов'язується оплатити передані йому постачальником розрахункові документи на визначену, зафіксовану у договорі дату, як правило, в день оплати документів боржниками. Оскільки зафіксований у договорі строк - це середня величина, то цілком нормально, що одні покупці здійснять платіж раніше обумовленого терміну, а інші - пізніше. Перевагою для постачальника є те, що він знає точну дату одержання коштів і тому може відповідно планувати свою діяльність. Для банку надходження від платників коштів раніше обумовленого строку означає одержання додаткових ресурсів, що можуть за інших рівних умов використовуватися в його обороті.
Чинними нормативними актами факторингові операції класифікуються як кредитні і під які потрібно створювати резерв для відшкодування можливих втрат від їх проведення. У фінансовому обліку ці операції обліковуються на позабалансових і балансових рахунках. Балансові рахунки (2030 "Рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями", 2037 "Прострочена заборгованість суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями") є активними. Фактично йдеться про те, що банком спочатку здійснюється оплата (повна чи часткова) дебіторської заборгованості, а після надходження коштів від дебіторів - її погашення. У разі надходження коштів від дебіторів раніше обумовленого строку кошти обліковуються до їх перерахування за пасивним транзитним рахунком. Отже, банк за умови здійснення факторингових операцій без попередньої оплати може отримати додаткові ресурси, а включивши в договір умову про регрес, суттєво зменшити кредитний ризик. Зауважимо, що використання колишніми спеціалізованими банками цих умов давало їм змогу мобілізувати додаткові ресурси з мінімальним ризиком, одержуючи при цьому ще й дохід від здійснення факторингових операцій.
З огляду на зазначене, доцільною убачається пропозиція щодо законодавчого врегулювання питання здійснення факторингових операцій шляхом прийняття відповідного закону, який враховував би досвід з цього питання як вітчизняних банків, так і зарубіжних.
Залучення перспективної клієнтури та утримання вже наявної значною мірою залежить від надання банками таких послуг, як посередницькі, консультаційні та інформаційні. Серед зазначених дедалі важливішу роль відіграють посередницькі послуги. На практиці надання таких послуг оформляється двома видами цивільно-правових договорів: договором доручення та договором комісії. За своєю суттю ці договори є договорами
Loading...

 
 

Цікаве