WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Перспективи розвитку депозитного формування банківських ресурсів - Реферат

Перспективи розвитку депозитного формування банківських ресурсів - Реферат

неконтрольованого залучення грошових коштів, розроблення схем фінансових операцій, зовнішньо схожих на довірчі послуги. Так, внесення Національним банком України до плану рахунків бухгалтерського обліку в банках двох трастових рахунків (710 і 719), що призначалися для обліку одержаних у довірче управління коштів фізичних та юридичних осіб, вплинуло на операції банків. Окремі з них відкривали трастові рахунки для відображення на них звичайних депозитних операцій. Це було викликано тим, що спочатку кошти з трастових рахунків не підпадали під дію системи обов'язкового резервуваннякоштів банківською системою. Спроби деяких банків за рахунок коштів, що обліковувалися на трастових рахунках, здійснювати кредитування не набули відповідного поширення. Банки робили такі спроби з тим, аби не здійснювати відрахування до резерву на можливі втрати за позиками банків, але отримувати при цьому процентний дохід від розміщених коштів у вигляді комісійних доходів.
Випуск державою облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) вплинув на застосування банками трастових угод за здійснення операцій з ними. Банками використовувалися щонайменше два види договорів. Суть договору першого виду полягала у тому, що банк за рахунок коштів клієнта купував ОВДП, власниками яких ставав клієнт. За цю послугу банк отримував від клієнта комісію, а дохід від ОВДП повністю належав клієнту. Договір другого виду передбачав, що придбані ОВДП залишаються у власності клієнта або банку. В останньому випадку дохідність була вищою, оскільки банк міг оперативніше приймати рішення, здій-
снюючи операції з ОВДП, йому не потрібно було узгоджувати свої дії з довірителем. При цьому надлишковий дохід залишався банку, ділився з бенефіціаром або використовувався іншим чином.
В Україні кошти клієнтів за трастовими операціями банків характеризуються незначними сумами та питомою вагою в грошовій масі (табл. 3.5).
Таблиця 3.5
КОШТИ КЛІЄНТІВ ЗА ТРАСТОВИМИ ОПЕРАЦІЯМИ БАНКІВ
(на кінець року, млн грн.)
Показник 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р.
Розміщення грошової маси (М3) 15 705 22 070 32 087 45 555
у тому числі:
кошти за трастовими операціями суб'єктів господарської діяльності: 28 21 6 5
у національній валюті 23 19 6 5
в іноземній валюті 5 3 0 -
кошти за трастовими операціями фізичних осіб: 30 37 60 88
у національній валюті 30 36 60 88
в іноземній валюті 0 0 0 -
З наведених у табл. 3.5 даних видно, що абсолютна сума коштів за трастовими операціями незначна, зростання становило 60,3 %. Проте відбулося зменшення (з 28 млн до 5 млн грн.) коштів суб'єктів господарювання та збільшення коштів фізичних осіб (з 30 млн до 88 млн грн.). Однак питома вага коштів за трастовими операціями у структурі грошової маси М3 залишалася незначною - менше 1 %.
Найперспективнішим шляхом залучення коштів до банків є поєднання депозитних і кредитних операцій, зокрема використання залучених на депозитні та трастові рахунки коштів для фінансування будівництва та/або придбання житла для населення.
Житлова проблема вирішується за різними напрямами, з урахуванням низки суттєвих факторів, зокрема: джерела фінансування будівництва; кількості соціально не захищених громадян, які очікують квартири; регіону країни, а також того, чи споруджуватиметься нове, чи реконструюватиметься наявне житло. Пріоритетним у вирішенні цієї проблеми стане фінансування житлового будівництва за рахунок заощаджень населення, спеціалізованих державних і недержавних фондів, надання цільових кредитів. Зауважимо, що житлове будівництво часом фінансують, комбінуючи різні джерела надходження коштів. Щоб стимулювати використання з цією метою заощаджень населення, доцільно встановити пільги з оподаткування як для інвесторів, так і для будівельних компаній. Зокрема, з прийняттям 2 березня 2000 р. Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з продажу або передання у власність новозбудованого житла фізичним особам для його використання як місця проживання.
В економічно розвинених країнах безоплатно житло отримують лише найбільш незахищені верстви населення. В майбутньому так буде і в Україні. Однак порядок надання соціального житла слід законодавчо врегулювати. У разі, коли матеріальний стан громадян змінюється і вони купують власне житло, звільнене житло має залишатися соціальним.
Необхідно фінансувати та кредитувати придбання житла на первинному та вторинному ринках. Надання кредитів населенню на купівлю житла на вторинному ринку передбачає, що громадянин самостійно та/або із ріелторською фірмою підшукує квартиру, яка відповідає його критеріям. Фірма ретельно перевіряє її, тобто здійснює так звану ріелторську експертизу. При цьому краще зупинити вибір на "чистій", тобто приватизованій квартирі, купленій чи одержаній іншим законним шляхом, яка після цього не продавалася. Чим частіше змінювався власник квартири, тим більша вірогідність того, що на якомусь з етапів угода може стати недійсною, оскільки строк позовної давності - 3 роки. В цілому можна зробити висновок, що кредити під заставу житла, в умовах законодавчого неврегулювання низки юридичних норм, є справою вельми ризиковою для банків.
Якщо ріелторська експертиза дала позитивну оцінку, громадянину рекомендують купити квартиру, а банку, з яким існує попередня домовленість, - надати кредит. Громадянин купує та оформляє на себе квартиру тоді, коли він сплатив із власних коштів більшу частку її вартості (як правило, не менше 50 %). На решту вартості банк надає кредит, уклавши з покупцем кредитний договір. Банки в різні способи намагаються знизити кредитний ризик. Так, після укладення договору купівлі-продажу та реєстрації його в бюро технічної інвентаризації (БТІ), клієнт і банк укладають договір застави квартири, який засвідчується нотаріусом. Строк кредиту, як правило, не перевищує одного року. В окремих регіонах України, враховуючи фактичний стан справ на ринку житла, частка покупця у разі придбання квартири може бути іншою, а строк погашення наданого банком кредиту - тривалішим.
Кредитуючи купівлю житла на вторинному ринку, банкам слід ураховувати динаміку його цін. У деяких регіонах житло дешевшає, що пов'язано не лише із недостатнім рівнем платоспроможності населення, а й з прагненням окремих категорій громадян купувати його на первинному ринку, оскільки нові квартири мають низку помітних переваг над старими. Зауважимо, що й на первинному ринку частина житла не одразу знаходить господарів. Тому доцільно розробляти нові схеми його реалізації (наприклад, надання в оренду з подальшим викупом).
Одним з напрямів кредитування будівництва житла на первинному ринку є молодіжне пільгове кредитування. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 1997
Loading...

 
 

Цікаве