WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Перспективи розвитку депозитного формування банківських ресурсів - Реферат

Перспективи розвитку депозитного формування банківських ресурсів - Реферат


Реферат на тему:
Перспективи розвитку депозитного формування банківських ресурсів
Удосконалення депозитного формування банківського капіталу передбачає не тільки подальший розвиток традиційних, базових для банків України операцій та послуг, а й впровадження у практику нових їх видів. До таких належать, зокрема, трастові послуги, які у перспективі в нашій країні можуть стати альтернативою традиційним банківським депозитам. Використання досвіду іноземних банків з надання трастових послуг сприятиме, на нашу думку, вирішенню проблеми залучення до банківської системи грошових коштів, що знаходяться у позабанківському обороті.
Відсутність в економічній літературі єдиної думки щодо визначення суті трастових послуг пояснюється передусім складністю правових та економічних відносин, що виникають з приводу надання таких послуг юридичним і фізичним особам. Так, під трастом розуміється угода на передачу власності якійсь особі або особам (опікунам), які управляють нею на користь іншої особи або осіб (бенефіціарів) [76, с. 652]. Роуз П. С. під трастовими послугами розуміє управління майном та іншими цінностями, що належать клієнтові, за контрактом (траст-договором), відповідно до якого банк протягом певного періоду виступає як довірена особа, а клієнт - як довіритель [197, с. 718]. Аналогічне за змістом визначення трастових послуг наводиться у посібнику "Банківський менеджмент" [66, с. 573]. Окремі економісти під довірчими операціями банків розуміють операції, що здійснюються ними за дорученням клієнтів або за рішенням суду [174, с. 128]. Зауважимо, що ці визначення не позбавлені певних вад. Зокрема, довірительним власником можуть бути не тільки банки, а й інші спеціалізовані установи, наприклад трастові компанії, довірчі товариства. Крім того, довірча власність може виникнути не лише у результаті укладення угоди, а й в силу закону або рішення суду. Нарешті, сторонами за надання трастових послуг виступають не лише довіритель і довірительний власник, а й бенефіціар.
На наш погляд, суть поняття "трастові послуги" найповніше розкриває таке визначення його: "Під трастовими розуміють послуги, засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа - засновник передає своє майно, грошові кошти або фінансові активи у розпорядження іншій особі - довірительному власнику для управління в інтересах третьої особи - бенефіціара". Отже, в зазначених правовідносинах беруть участь три сторони:
довіритель майна, грошових коштів або фінансових активів (засновник) - юридична або фізична особа, яка заснувала траст і/або передала довірительному власнику повноваження власника належних їй активів відповідно до умов укладеного між ними договору;
довірительний власник (траст) - сторона, яка здійснює управління майном, грошовими коштами або фінансовими активами. Ним можуть бути спеціалізовані трастові компанії (довірчі товариства) або трастові відділи банків, що регулюється чинним законодавством;
бенефіціар - особа, на користь і в інтересах якої надаються довірчі послуги. Бенефіціара призначає довіритель: ним може бути сам довіритель або третя особа.
Виникнення та розвиток довірчих послуг спричинюються низкою факторів, зокрема:
відсутністю або недостатнім рівнем надійності джерел інформації, спеціальних знань і вмінь у власників майна, грошових коштів або фінансових активів для розпоряджання або самостійного управління ними, особливо великими та різних видів;
вірогідністю втрати власником свого майна, грошових коштів або фінансових активів у разі самостійного здійснення ним операцій, які потребують відповідних професійних знань;
зростаючою заінтересованістю клієнтів в одержанні все більшого набору банківських послуг;
проблемами законодавчої заборони або обмежень, які діють стосовно деяких видів діяльності, що можуть проводити банки;
зростаючою конкуренцією між банківськими та небанківськими фінансовими установами, між самими банками на грошовому ринку та щодо залучення нових клієнтів;
проблемами ліквідності банків і зниженням рівня прибутковості традиційних банківських операцій і послуг;
порівняно невеликими витратами на здійснення зазначених послуг;
можливістю залучити через трастові послуги значні кошти, що використовуватимуться банком і приноситимуть йому доходи.
За характером розпорядження активами трастові послуги поділяються на: 1) активні, коли майно, грошові кошти або фінансові активи, що перебувають у розпорядженні довірительного власника, можуть видозмінюватися (зокрема, шляхом їх продажу, надання в позику або заставу) без додаткової згоди довірителя; 2) пасивні, коли майно, грошові кошти або фінансові активи не можуть бути використані довіреними особами без відповідної згоди довірителя.
За характером дій, які може здійснювати довірительний власник, розрізняють довірчі послуги, пов'язані з управлінням майном, грошовими коштами або фінансовими активами довірителя і не пов'язані з таким. Правовою основою трастових послуг, не пов'язаних з управлінням майном, грошовими коштами або фінансовими активами, є те, що банк або трастова компанія у цьому разі є повіреною особою, яка бере на себе здійснення юридичних дій за рахунок і від імені клієнта.
Передаючи майно, грошові кошти або фінансові активи у довірче управління, довіритель прагне до персонального управління ними з боку довірительного власника, тобто мова йде про індивідуальний траст. Однак практично це можливе за умови, коли в управлінні довірительного власника знаходиться невелика кількість значних за розміром індивідуальних трастів. Проте засновники трастів здебільшого прагнуть з метою зменшення ризиків диверсифікувати своє майно, грошові кошти або фінансові активи. Тому більшість трастових установ працює з великою кількістю незначних за розміром індивідуальних трастів. За таких умов персональне управління стає фінансово та технічно обтяжливим. Через це трастові установи не ведуть відокремленого обліку дрібних індивідуальних трастів, що тягне за собою не лише виплату довірителям усередненого розміру доходів від їхнього майна, грошових коштів або фінансових активів, а й знеособлення щодо довірителя та бенефіціара збитків, розміщення майна, грошових коштів або фінансових активів тощо. Зауважимо, що в деяких випадках банки самостійно не приймають остаточних рішень з управління активами, залучаючи для цього експертів або навіть спеціалізовані організації. Однак здебільшого довірителям, особливо дрібним, доводиться пристосовуватися до більш або менш стандартних пропозицій довірительних власників. Частково це пояснюється тим, що вимоги довірителів насамперед пов'язані з дохідністю розміщення майна, грошових коштів або фінансових активів і конфіденційністю відносин, роль інших факторів є не дуже суттєвою.
За категорією довірителя розрізняють трастові послуги:
1) для фізичних осіб, які, у свою чергу,
Loading...

 
 

Цікаве