WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Сутність та економічна характеристика банківських вкладів - Реферат

Сутність та економічна характеристика банківських вкладів - Реферат

ЗА КРЕДИТАМИ ТА ДЕПОЗИТАМИ
(середньозважена річна, %)
Період, рік Усього У національній валюті В іноземній валюті
Кредити Депозити Кредити Депозити Кредити Депозити
1996 - - 77,0 34,3 - -
1997 - - 49,1 18,2 - -
1998 43,8 18,0 54,5 22,3 20,0 9,7
1999 43,3 17,1 53,4 20,7 21,0 9,0
2000 33,0 11,1 40,3 13,5 17,0 5,8
2001 26,1 9,9 31,9 11,2 13,1 5,6
З даних табл. 3.3 видно, що ціна залучення депозитів традиційно у 2-3 рази менша за ціну їх розміщення у кредити. Причому ціна залучення депозитів в іноземній валюті більш як у 2 рази менша за ціну залучення в національній валюті. Це пояснюється низкою причин, зокрема рівнем розвитку валютного кредитування, необхідністю врахування фактора валютного ризику та положень чинного валютного законодавства.
На ресурсну базу конкретного банку суттєво впливає належність власників до відповідного сектору економіки та форми їх власності (табл. 3.4).
Таблиця 3.4
СТРУКТУРА ЗАЛУЧЕНИХ КОШТІВ БАНКІВ ЗА ФОРМАМИ ВЛАСНОСТІ ТА СЕКТОРАМИ ЕКОНОМІКИ
(на кінець періоду, %)
Показник 1996 р. 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р.
Сектори економіки
Фінансовий (небанківський) 0,1 0,1 2,6 1,7 1,8 2,0
Нефінансовий 70,1 59,2 58,3 59,4 59,8 48,9
Домашні господарства 25,1 37,8 37,5 36,2 36,6 47,4
Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства 4,7 2,9 1,6 2,7 1,8 1,7
Разом 100 100 100 100 100 100
Форма власності
Приватна (включаючи фізичних осіб) 25,1 37,7 42,5 39,6 39,7 47,6
Колективна 53,3 48,4 38,1 38,8 39,7 35,4
Державна 21,6 13,9 17,3 20,1 19,0 15,4
Міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав - - 2,1 1,5 1,6 1,6
Разом 100 100 100 100 100 100
Дані табл. 3.4 говорять про зростання питомої ваги вкладів домашніх господарств і фінансового сектору на тлі відповідного зниження питомої ваги залишків на рахунках підприємств нефінансового сектору. За аналізований період відбувалося й зниження питомої ваги некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства.
Структура залучених коштів у розрізі форм власності вкладників дає можливість виявити зростання питомої ваги вкладів підприємств приватної форми власності та фізичних осіб, а також зменшення питомої ваги вкладів підприємств державної форми власності. Така тенденція пов'язана з розвитком ринкових відносин узагалі і процесом приватизації зокрема. Збільшення частки міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав спричинено, зокрема, входженням країни у світову спільноту та розвитком міжнародних зв'язків.
Підсумовуючи викладене, зазначимо, що структура і динаміка залучення коштів банками у цілому відбиває позитивні та негативні тенденції, притаманні перехідній моделі економіки і такій її складовій, як банківська система. Залучаючи кошти фізичних і юридичних осіб, банки повинні враховувати не лише стан економіки загалом, а й регіональні особливості, самостійно вибираючи і розробляючи умови залучення коштів виходячи із стратегії і тактики конкретного банку. Це, зокрема, пов'язано з тим, що фінансова стійкість і подальший розвиток конкретного банку передбачають постійне відслідковування своєї клієнтури з погляду визначення стабільності та вдосконалення шляхів залучення коштів на депозитні рахунки. За необхідності банки мають можливість скоригувати свої дії, розробивши відповідні заходи, спрямовані на компенсацію можливого відпливу вкладів за рахунок інших джерел.
Конкуренція на грошовому ринку змушує банки використовувати цінові та нецінові методи залучення коштів. Сутність цінових методів полягає у використанні депозитного процента як головного важеля в конкурентній боротьбі за вільні кошти юридичних і фізичних осіб. Підвищення пропонованої банком ставки дає змогу залучити додаткові кошти, однак впливає на вартість залучення. Підвищення ставок депозитних процентів має обмеження і не завжди дає позитивні результати. Тому банки значну увагу приділяють неціновим методам залучення коштів юридичних і фізичних осіб, зокрема: поліпшенню рівня обслуговування клієнтів; встановленню системи "клієнт-банк"; впровадженню пластикових карток; розширенню спектра пропонованих банком операцій та послуг; комплексному обслуговуванню клієнтів; наданню клієнтам окремих безкоштовних додаткових послуг. Важливим методом стає розроблення банками фінансових інструментів чи схем, які задовольняли б конкретні потреби клієнта. Всечастіше банки пропонують юридичним і фізичним особам нові види депозитних рахунків, режим функціонування яких дає змогу повніше враховувати інтереси вкладників. Так, кошти з таких "гібридних" рахунків можуть використовуватися не лише для одержання прибутку їхніми власниками, а й для здійснення поточних розрахунків та одержання додаткових банківських послуг.
Вклади є важливим джерелом формування банківських ресурсів. Однак їм притаманні певні вади. По-перше, депозитне залучення коштів пов'язане зі значними маркетинговими зусиллями, грошовими та матеріальними витратами банків. Це не дає їм змоги у разі потреби оперативно залучати грошові кошти для здійснення активних операцій та передбачених платежів. По-друге, одну частину залучених коштів банки повинні зберігати в Національному банку України, а за іншу здійснювати платежі до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. По-третє, депозитне залучення коштів залежить в основному від ініціативи потенційних вкладників, а не від банку, якому часто буває важко, а то й неможливо здійснити оперативне залучення коштів у вклади. І нарешті, слід ураховувати обсяги тимчасово вільних грошових коштів у межах окремо взятого регіону та країни в цілому.
Проте, незважаючи на вади, притаманні депозитному залученню коштів, банки повинні не тільки використовувати та вдосконалювати існуючі інструменти залучення вкладів, а й приділяти більше уваги впровадженню нових, нетрадиційних для них операцій і послуг. Ці операції і послуги сприятимуть подальшому розвитку та вдосконаленню ресурсної бази банків.
ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. № 2121-ІІІ // Урядовий кур'єр. - 2001. - 17 січня. - С. 5-13.
2. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30 червня 1999 р. № 784-ХІV // Там само. - 1999. - 15 вересня. - С. 5-12.
3. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд"" від 20 квітня 2000 р. № 1694-ІІІ // Там само. - 2000. - 18 травня. - С. 8.
4. Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення банківського законодавства" від 4 жовтня 2001 р. № 2747-ІІІ // Там само. - 2001. - 31 жовтня. - С. 2.
5. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ // Галицькі контракти. - 1996. - № 42. - С. 40-50.
6. Закон України "Про державну таємницю" від 10 вересня 1999 р. № 1079-ХІV // Урядовий кур'єр. - 1999. - 24 листопада. - С. 1-11.
7. Закон України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" від 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ // Там само. - 2001. - 25 квітня. - С. 1-13.
8. Закон України "Про лізинг" від 16 грудня 1997 р. № 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України (далі - ВВРУ). - 1998. - № 16. - Ст. 68.
9. Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р. № 679-ХІV // Урядовий кур'єр. - 1999. - 1 липня. - С. 1-9.
Loading...

 
 

Цікаве