WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Сутність та економічна характеристика банківських вкладів - Реферат

Сутність та економічна характеристика банківських вкладів - Реферат

доступ до якого мають лише вповноважені особи банку.
Залежно від можливості одержання вкладником додаткових послуг і пільг від розміщення коштів на вклади розрізняють: чисті вклади - вкладник не одержує ніяких додаткових послуг чи пільг; вклади з правом одержання пільгового кредиту або використання вкладу як застави; вклади з можливістю одержання додаткових безоплатних послуг; вклади з іншими послугами та пільгами.
За формою, в якій вкладник одержує дохід від депозитного розміщення коштів, вирізняють вклади з доходами в грошовій та грошово-речовій формах. У першому випадку вкладник одержує дохід у вигляді депозитного процента в грошовій формі, у другому - дохід виплачується як грошима, так і товарами, що користуються підвищеним попитом у населення. Виплата вкладникам доходів товарами відбувається, як правило, за умов товарного дефіциту, коли існує невідповідність між платоспроможним попитом населення на окремі товари, з одного боку, і обсягами їх виробництва та роздрібного товарообігу - з іншого. Іноді окремі банки з метою розширення клієнтської бази пропонують вкладникам "додатковий" дохід у вигляді регулярного проведення розиграшів призів за номерами депозитних угод (особових рахунків). Це відбувається у випадках, коли розмір депозитного процента банку суттєво не відрізняється від того, який виплачують інші банки по аналогічних видах вкладів.
Виходячи з оподаткування доходів по вкладах виокремлюють неоподатковувані вклади - податки з одержаних доходів вкладником не сплачуються, та оподатковувані вклади - податки сплачуються згідно з чинним законодавством. Оподаткування доходів по вкладах негативно впливає (і щодо вкладника, і щодо банку) на залучення коштів на вклади. Воно може спричинити підвищення розміру депозитного процента, а відповідно й розміру плати за операції і послуги, здійснювані чи надавані банками. Більше того, і банки, і клієнти починають пошуки шляхів уникнення (чи зменшення втрат) від оподаткування. Для цього, зокрема, розробляються нові чи вдосконалюються існуючі фінансові інструменти.
Зважаючи на вік вкладника, розрізняють вклади: на дітей (осіб до 16 років), молодіжні (осіб від 16 років до 28 років); осіб зрілого віку (від 28 до 45 років); осіб передпенсійного віку (від 45 років до 55-60 років); осіб пенсійного віку. Розподіл вкладників за цим критерієм дає змогу банкам ураховувати особливості кожної з вікових груп. Звичайно, він є умовним, оскільки в кожній віковій групі потреби, запити, смаки, вподобання можуть суттєво різнитися залежно від відмінностей у рівні доходів, сімейного стану, освіти, професійного статусу тощо. Однак у більшості випадків однозначним є те, що з переходом від однієї стадії життєвого циклу до іншої посилюється ймовірність важливих подій. Так, молодь після 16 років починає думати про набуття вищої освіти, одруження, придбання житла тощо. Люди середнього віку після одержання вищої освіти, обзаведення житлом починають заощаджувати кошти з метою зайнятися власним бізнесом, організувати власний відпочинок тощо. Вкладники передпенсійного та пенсійного віку відкладають кошти з метою, зокрема, отримання доходів, які б давали змогу після виходу на пенсію підтримувати звичний рівень життя тощо. Цьому сприяє законодавство про пенсійне забезпечення, яке, зокрема, передбачає можливість відкриття пенсійних рахунків.
Залежно від виду валюти, в якій залучаються кошти у вклади, розрізняють вклади в національній та іноземній валютах. Чинне валютне законодавство України обмежує використання валютних вкладів як їх власниками, так і банками. Останні повинні здійснювати розміщення коштів у валютні активи або конвертувати валюту у гривню, враховуючи при цьому вимоги НБУ та відповідні види ризиків.
Виходячи із можливостей капіталізації нарахованих процентів виокремлюють вклади з простими та складними процентами. Найбільш поширеними і традиційними є вклади, за якими нараховуються прості проценти, хоча банки залежно від ситуації на грошовому ринку здійснювали нарахування і виплату вкладникам складних процентів.
За характером визначення розміру процента вклади бувають: з фіксованою процентною ставкою; з плаваючою процентною ставкою та безпроцентні. Використання банками вкладів з плаваючою процентною ставкою більш ризиковане, потребує наявності висококваліфікованих спеціалістів, уміння прогнозувати ситуацію в економіці та на грошовому ринку, наявності відповідних об'єктів для розміщення коштів, залучених на таких умовах, тощо. Тому найпоширенішими є вклади з фіксованою процентною ставкою.
Залежно від періодичності виплати процентів за вкладами розрізняють вклади з виплатою процентів: за період, тобто через певний час після залучення банками коштів; авансом, тобто водночас із внесенням коштів на вклад; за запитом, тобто у зв'язку із закриттям вкладного рахунка. Виплату процентів наперед (авансом) банки пропонують клієнтам з метою компенсації втрат від інфляції. Однак реально за внесення вкладу вкладник не отримує проценти, оскільки номінальна сума депозиту перевищуватиме суму, фактично отриману від вкладника на суму сплачених авансом процентів. Отже, на дату залучення вкладу виконується таке бухгалтерське проведення: на суму отриманих коштів дебетується рахунок "Каса" чи інший відповідний рахунок; на суму сплачених авансом процентів дебетується рахунок "Витрати майбутніх періодів"; на суму номіналу депозиту кредитується відповідний депозитний рахунок.
За характером вилучення коштів вклади поділяються на такі: з попереднім повідомленням про вилучення; без попереднього повідомлення про вилучення; з обмеженнями у вилученні коштів. Умова попереднього повідомлення про вилучення суми вкладу обумовлюється в депозитному договорі, причому переважно за строковими вкладами. Це повідомлення дає змогу банку рефінансувати свої активи за рахунок додаткового залучення коштів або в інший спосіб і таким чином зменшити операційні витрати та не допустити порушення нормативних вимог регулювальних органів. Крім того, управління активами і пасивами банків вимагає від останніх виваженішого підходу до вилучення коштів з депозитних рахунків. Усе частіше в депозитних договорах передбачається умова попереднього повідомлення про вилучення коштів, причому не лише за строковими вкладами. Для клієнтів з великими грошовими оборотами банки пропонують VIP-обслуговування або "personal banking". Цепередбачає взаємопрацю між клієнтом і банком, зокрема з питання управління грошовими потоками клієнта. Банки можуть брати участь у розробленні бізнес-планів клієнтів, допомагати у розробленні фінансових схем, радити, як краще використати тимчасово вільні кошти тощо. Це дає банкам змогу точніше підтримувати власну поточну ліквідність. Однак такі партнерські відносини між українськими банками та клієнтами не набули відповідного розвитку.
Залежно від строку та порядку вилучення коштів розрізняють вклади до запитання, строкові та умовні. Умовними є ті вклади, за оформлення яких встановлюється будь-яка умова видачі. Ці вклади вносяться на ім'я іншої особи, яка зможе розпоряджатися вкладом тільки у разі дотримання нею зазначених умов. Такими умовами можуть бути, наприклад, досягнення повноліття або закінчення навчального закладу. Умова за вкладом не повинна суперечити закону або містити неясності, які можуть утруднити виплату вкладу. Для одержання умовного вкладу потрібно крім інших документів пред'явити й документ, який засвідчує виконання зазначеної умови. Різновидом умовних вкладів є гарантійні вклади, тобто кошти, які банк-кредитор залучає на вклад з метою захисту себе від кредитного ризику. Вкладник гарантійного вкладу має право на одержання кредиту в
Loading...

 
 

Цікаве