WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Види банківського капіталу та їх характеристика - Реферат

Види банківського капіталу та їх характеристика - Реферат

р. зі збитками на суму 9,8 млн грн.
Таблиця 1.8
ОКРЕМІ ДАНІ ПРО БАНКИ УКРАЇНИ*
Показник 1994 1996 1998 2000 2001
Кількість банків за реєстром 228 229 214 195 189
у тому числі:
державні 2 2 2 ? ?
акціонерні товариства:
відкриті 96 125 125 120 115
закриті 63 52 53 49 49
товариства з обмеженою відповідальністю 67 50 34 26 25
кооперативні ? ? ? - -
Банки за участю іноземного капіталу 12 14 28 31 28
у тому числі зі 100 %-м
іноземним капіталом 1 2 9 7 6
Кількість діючих банків 220 188 178 154 153
Кількість ліквідованих банків (за період) 11 11 16 9 9
За 2001 р. обсяг іноземного капіталу в загальній сумі зареєстрованого статутного капіталу українських банків зріс на 72,7 млн грн., або на 12,2 %, і на 1.01.2002 р. становив 669,4 млн грн., або 13,5 % від статутного капіталу в цілому.
Зменшення ризиків, стабілізація та подальший соціально-економічний розвиток країни, інтеграційні процеси тощо сприятимуть активізації припливу іноземного банківського капіталу в Україну. Тому доцільною вбачається пропозиція щодо законодавчого врегулювання питання квотування участі іноземного капіталу в банківській системі України. Встановлення квоти у розмірі 25 % статутного капіталу банків з наданням Національному банку України законодавчих повноважень щодо оперативного регулювання розміру квоти (з урахуванням потреб у надходженні іноземного капіталу та інших завдань з розвитку ринкових відносин) відповідало б національним інтересам.
Слід зазначити, що на території України банки розміщено нерівномірно. Так, у 2001 р. їх кількість у м. Києві становила 55 % загальної кількості діючих банків, у Дніпропетровській та Харківській областях - майже по 8 %, Одеській та Донецькій областях - майже по 6 %. Концентрація банків у м. Києві пояснюється, зокрема, тим, що вони "ближчі до владних структур", тривалий проміжок часу через них проходили бюджетні кошти, доступнішим було рефінансування центрального банку. Водночас у м. Києві зосереджено ринки - валютний та фондовий, більш доступні для столичних банків. Територіальна концентрація та деконцентрація банків має як переваги, так і вади, оскільки змушує банки приділяти підвищену увагу розвиткові власної філійної мережі, вдосконаленню її структури та управління. Стратегія у галузі регіонального розвитку банківської системи має базуватися на принципі: банки для регіонів, а не регіони для банків.
На характеристику банківського капіталу суттєво впливає фінансовий стан банків України. За результатами 1999 р. 52 банки (25,6 % від загальної кількості вітчизняних банків) було віднесено НБУ до категорії проблемних. Із них 12 банків перебували у режимі фінансового оздоровлення (протягом 1999 р. у цей режим переведено дев'ять банків), у трьох банків було відкликано ліцензії на здійснення всіх банківських операцій, 37 банків перебували у стадії ліквідації. Станом на 1.01.2001 р. до категорії проблемних було віднесено вже 63 банки (32,3 % від загальної кількості банків України). Із них 20 банків перебувало в режимі фінансового оздоровлення та особливого нагляду, один знаходився у режимі санації, у двох призначено тимчасову адміністрацію, два банки перебували у стадії реорганізації, 38 - у стадії ліквідації. На 1.01.2002 р. у стадії ліквідації перебувало 35 банків (18,5 % від загальної кількості), з них: 17 ліквідувалося за рішенням НБУ, 15 - за рішенням господарських судів, 3 - за рішенням зборів акціонерів. Упродовж 2001 р. з Державного реєстру банків України вилучено дев'ять банків, а зареєстровано три банки. Отже, кількість проблемних банків не зменшується, сьогодні до них віднесено майже кожен третій в країні. Тому нагальною задачею постає оздоровлення банківського сектору.
Характеризуючи структуру пасивів вітчизняних банків (за остаточним терміном погашення), зазначимо, що в ній у 1999 р. переважали короткострокові зобов'язання (до одного місяця) - 68,4 %; середньострокові зобов'язання (від місяця до року) становили 17,9 %, довгострокові (понад рік) - 13,7 %. У 2000 р. переважали короткострокові (до 7 днів) зобов'язання - 73,7 % (інші короткострокові зобов'язання - до одного місяця - становили 4,8 %), середньострокові - 12,9 %; довгострокові - 8,6 %.
Варто зауважити, що в структурі активів банківської системи короткострокові вкладення у 1999 р. становили 49,9 %, у 2000 р. короткострокові вкладення (до 7 днів) - лише 53,2 %, інші короткострокові вкладення (до одного місяця) - 4,4 %, середньострокові - 23,7 %, довгострокові - 18,7 %. Отже, простежується невідповідність між строками повернення активів і зобов'язань, що негативно впливає на поточну ліквідність або на рівень прибутковості активів банків.
Підсумовуючи викладене, наголосимо, що формування банківського капіталу відбувалось і відбувається у складних умовах реформування економіки держави. Соціально-економічна нестабільність країни протягом тривалого періоду, недосконалість правових та організаційних умов функціонування банківської системи негативно позначилися на фінансовій стійкості банків, їх фінансових результатах і капіталізації. Банківський капітал являє собою складну структуру, основу якої становить власний банківський капітал. Однак переважна частка припадає на залучений та позичений банківський капітал. І хоча власний банківський капітал і зобов'язання банку взаємопов'язані та взаємообумовлені, кожний з них має свою специфіку, ігнорування якої справляє негативний вплив на банківську діяльність в цілому і на функціонування банківського капіталу зокрема.
ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. № 2121-ІІІ // Урядовий кур'єр. - 2001. - 17 січня. - С. 5-13.
2. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30 червня 1999 р. № 784-ХІV // Там само. - 1999. - 15 вересня. - С. 5-12.
3. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд"" від 20квітня 2000 р. № 1694-ІІІ // Там само. - 2000. - 18 травня. - С. 8.
4. Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення банківського законодавства" від 4 жовтня 2001 р. № 2747-ІІІ // Там само. - 2001. - 31 жовтня. - С. 2.
5. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ // Галицькі контракти. - 1996. - № 42. - С. 40-50.
6. Закон України "Про державну таємницю" від 10 вересня 1999 р. № 1079-ХІV // Урядовий кур'єр. - 1999. - 24 листопада. - С. 1-11.
7. Закон України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" від 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ // Там само. - 2001. - 25 квітня. - С. 1-13.
8. Закон України "Про лізинг" від 16 грудня 1997 р. № 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України (далі - ВВРУ). - 1998. - № 16. - Ст. 68.
9. Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р. № 679-ХІV // Урядовий кур'єр. - 1999. - 1 липня. - С. 1-9.
Loading...

 
 

Цікаве