WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Визначення рейтингової оцінки діяльності банків - Реферат

Визначення рейтингової оцінки діяльності банків - Реферат

достатньою мірою;
якщо своєчасно не будуть вжиті конкретні заходи щодо виправлення ситуації, становище банку погіршиться настільки, що це
може поставити під сумнів його існування в майбутньому;
є ознаки потенційного банкрутства;
банки потребують додаткової уваги органів нагляду, необхідно розробити детальний план заходів стосовно усунення наявних
проблем і недоліків.
Банки, які за сукупним рейтингом визначені як "незадовільні" (5), мають такі характеристики:
високий ступінь вірогідності банкрутства найближчим часом;
є серйозні недоліки, становище банку настільки критичне, що
потребує негайної фінансової допомоги з боку власників банку або
інших фінансових джерел;
без застосування оперативних заходів щодо виправлення ситуації і (або) фінансового підтримання виникне необхідність злиття
цього банку з іншим, придбання його іншою установою або його ліквідація.
Аналіз капіталу. Аналіз капіталу має визначити, чи може банк гарантувати достатній захист коштів вкладників.
Банк постійно повинен мати визначений (згідно з вимогами НБУ) мінімальний обсяг капіталу. Як правило, це - рівень капіталу, необхідний для одержання відповідних ліцензій на здійснення банківських операцій. Коли ж мінімальний рівень капіталу стає недостатнім для захисту вкладів клієнтів, необхідно вчасно приймати рішення про його збільшення.
Отже, основне завдання аналізу капіталу полягає в тому, щоб вчасно визначити ступінь достатності обсягу капіталу та збільшити його до необхідного.
Під час визначення адекватності капіталу розрізняють два його рівні:
основний капітал (капітал 1-го рівня);
додатковий капітал (капітал 2-го рівня).
Визначаючи адекватність капіталу банку, необхідно скоригувати його активи на відповідні коефіцієнти ризику. При цьому треба мати на увазі, що збалансовані статті також можуть містити певні ризики для банку. Прикладом такого ризику може бути надання банком гарантій від імені клієнта за відповідну плату.
Іншим прикладом такого ризику є надання банком комерційного або документального акредитива своєму клієнту.
Базельська угода визначає ступінь ризику за трьома основними типами збалансованих статей. Ці показники ризику використовуються під час переведення збалансованого ризику в ризик, що асоціюється з активами. Наприклад, гарантія має показник ризику, який дорівнює 100 %. Це означає, що вона може набути форму кредитування клієнта, але містить повний банківський ризик.
За даними аналізу капіталу банку встановлюється рейтингова оцінка за такими критеріями:
Рейтинг 1 {сильний):
- банки, у яких нормативи платоспроможності й достатності
капіталу набагато перевищують 8 % і 4 % відповідно;
банки, у яких показники капіталу кращі, ніж у всіх інших банках;
банки, які за даними інспекторських перевірок мають відмін
ну якість активів.
Рейтинг 2 {задовільний):
банки, в яких нормативи платоспроможності й достатності
капіталу вищі за 8 % і 4 %;
банки, що є кращими серед банків своєї групи за показниками
капіталу;
банки, які за даними інспекторських перевірок на місцях мають задовільну якість активів або принаймні середню якість активів.
Рейтинг 3 {посередній):
банки, в яких показники основного й сукупного капіталів від
повідають установленим нормативам;
банки, що посідають посереднє місце серед інших банків за
показниками капіталу;
банки щонайменше з посередньою якістю активів, визначеною перевірками на місцях.
Рейтинг 4 {граничний):
банки, що виконують принаймні один з двох установлених
нормативів;
банки, що перебувають в останній третині або чверті банків
своєї групи за показниками капіталу;
банки, що демонструють слабкість або мають проблеми з якістю активів за результатами інспектування на місцях.
Рейтинг 5 {незадовільний):
банки, які порушують установлені нормативи або мають негативні показники капіталу (дефіцит капіталу);
банки, показники капіталу яких є гіршими серед інших банків
групи;
банки, в яких за даними інспекторських перевірок на місцях
якість активів є граничною або незадовільною.
Аналіз якості активів
Низька якість активів є найпоширенішою проблемою для нестійких і погано керованих банків, хоча це і не єдина причина їхньої фінансової слабкості. Метою проведення аналізу якості активів банку є визначення їхньої життєздатності і правильності відображення їхньої вартості у звітності банку. З метою найточнішого аналізу якості активів використовується система класифікації кредитів, інших видів активів та збалансованих статей.
Активи, що визнаються задовільними {стандартними), не підлягають класифікації.
Активи, з якими банк має явні проблеми і за якими кінцеве погашення не гарантоване, класифікуються як субстандартні.
Активи, збитки за якими майже безсумнівні, але їхній розмір поки що не можна точно встановити, класифікуються як сумнівні.
Активи, які безперечно не будуть погашені і, таким чином, не є життєздатними активами банку, класифікуються як збиткові.
За необхідності можна виділити ще одну категорію активів - "особливо згадані", до якої входять активи, що не є задовільними, але поки що не викликають настільки серйозного занепокоєння, щоб бути занесеними до категорії субстандартних. Однак такий підхід не завжди застосовується під час аналізу якості активів.
Зважування на ризик за кожною класифікацією активів робиться так:
Класифікація активів банків Оцінка ризику
Задовільні 0%
Особливо згадані 20%
Субстандартні 50%
Сумнівні 70%
Збиткові 100%
Отже, під час аналізу всі активи (а також збалансовані статті, якщо вони є в класифікації) множаться на відповідний коефіцієнт ризику. Загальна сума зважених на коефіцієнт ризику активів є середньозваженою вартістю класифікованих активів.
Середньозважена вартість класифікованих активів за категоріями стає чисельником під час визначення якості активів. Знаменником під час визначення якості активів, як правило, є капітал банку з таким коригуванням:
якщо банк зробив спеціальні відрахування на відшкодування
збитків за кредитами, ці відрахування віднімаються від вартості активу до його класифікації;
якщо банк має загальні резервні відрахування, які можуть бути використані для відшкодування можливих збитків у майбутньому, ця сума додається до суми капіталу
.
Якість активів визначається таким співвідношенням:
Середньозважена вартість класифікованих активів / Капітал банку100%
При цьому загальна рейтингова оцінка якості активів визначається за такими показниками:
Співвідношення між вартістю класифікованих активів та капіталом, % Рейтингова
Loading...

 
 

Цікаве