WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Система електронних платежів національного банку України - Реферат

Система електронних платежів національного банку України - Реферат

30-40.
П'ята модель.
П'ята модель є поєднанням четвертої та другої моделей. Структура підпорядкованості філій є дворівневою. При цьому на першому рівні (головний банк і філії першого рівня, так звані регіональні управління комерційного банку) діють механізми роботи за четвертою моделлю, тобто керування загальною платоспроможністю філій за механізмом лімітів. На другому рівні кожне регіональне управління виступає для філій свого регіону (філій другого рівня) в ролі головного
банку другої моделі, з власною ВПС, що діє в масштабах регіону, зі всіма правилами та механізмами роботи за другою моделлю. Подана модель найбільшою мірою відповідає потребам банків, які мають у банківських регіонах розгалужену мережу філій зі своїми ВПС усередині регіонів, але не мають технічних можливостей забезпечити повноцінне функціонування своєї власної ВПС у масштабах усієї України.
Шоста модель.
Шоста модель є розвитком четвертої моделі, а саме: організацією підпорядкованості філій у вигляді дворівневого дерева. Така модель призначена для комерційних банків, які не можуть або не хочуть розробляти ВПС як у масштабах усієї України, так і в межах окремих регіонів, але при цьому мають достатньо розгалужену систему філій у кількох регіонах України для того, щоб надавати своїм регіональним управлінням право організовувати роботу філій у регіоні за принципами, аналогічними роботі за першою моделлю.
Сьома модель.
Сьома модель є розвитком четвертої моделі з двома принциповими відмінностями.
Існує механізм обмеження категорій початкових платежів, які дозволяється виконувати філіям (за сумами, за балансовими рахунками тощо). Головний банк за допомогою спеціальної формалізованої мови управління філіями формулює обмеження (так звані бізнес-правила), які він вважає необхідним установити для конкретної філії. Послідовність операторів цієї мови оформляється у вигляді спеціального технологічного файла СЕП (тип файла - "М"), і такий файл транспортується засобами СЕП від головного банку через АРМ-2 СЕП до філії-отримувача. Програмне забезпечення ОДБ філії веде базу даних обмежень, чинних на поточний момент, на основі отриманих файлів "М". Усі початкові платежі, які мають бути виконані філією, перевіряються ОДБ філії на відповідність установ-леним обмеженням.
Головний банк може здійснювати початкові платежі від імені всіх своїх філій (як у третій моделі).
Якщо філії необхідно здійснити початковий платіж, що на поточний момент заборонений чинними бізнес-правилами, то філія надсилає головному банку клопотання про виконання цього платежу (засобами інформаційних документів СЕП). Головний банк розглядає клопотання й у разі згоди сам надсилає в СЕП початковий платіж від імені цієї філії.
Таким чином досягається можливість контролю головним банком значних фінансових операцій філії з наданням останній відносної незалежності в розпорядженні незначними сумами.
Ця модель є досить зручною, але потребує певних доробок прог-рамного забезпечення ОДБ як головного банку, так і філії.
Шлюзові банки та міждержавні розрахунки. Економіка України не є ізольованою. З одного боку, незважаючи на розпад СРСР збереглися економічні зв'язки між підприємствами його республік. З іншого боку, за останні роки значно посилилися зв'язки підприємств та комерційних структур України з іншими країнами світу. Розвиток міжнародних економічних зв'язків потребує відповідно налагодженого механізму міжнародних розрахунків у різних валютах.
Національний банк та певна кількість найбільших комерційних банків республіки є абонентами S.W.I.F.T.. Проте масового прямого підключення українських банків до S.W.I.F.T. не очікується.
Не доводиться також сподіватися на прозоре злиття банківських систем України та пост - радянських країн, зважаючи на відсутність загальнодержавних систем електронних розрахунків у більшості з них та на різний рівень розвитку таких систем в інших країнах, що є досить низьким порівняно з Україною. Водночас існує кілька досить розвинених електронних платіжних систем, що є власністю комерційних банків цих країн. Банки - власники таких систем заінтересовані в наданні своїй клієнтурі додаткового виду послуг - розрахунків з підприємствами України в стислі терміни. Основна маса банків України, для яких СЕП є звичним та зручним способом розрахунків, бажала б виконувати розрахунки з банками країн СНДцентралізовано, за допомогою СЕП, а не укладаючи окремої угоди (та відповідно організовуючи окрему технологію розрахунків) з кожним із банків - кореспондентів із країн СНД. З точки зору Національного банку України розрахунки банків України з банками країн СНД через СЕП також є більш прийнятними, бо дають Національному банку України можливість контролювати витік грошової маси з держави.
З огляду на це однією з додаткових можливостей СЕП є організація розрахунків з іноземними банками через механізм "шлюзових" банків.
Шлюзовим є банк - учасник СЕП, який:
є власником (або учасником) системи міжбанківських розра
хунків, відмінної від СЕП;
має угоду з власником цієї "іншої" платіжної системи про ви
конання ним платіжних трансакцій від імені інших банків;
бере на себе зобов'язання виконувати платежі між банками -
резидентами України та абонентами цієї "іншої" платіжної системи.
На дільниці розрахунків між банком - резидентом України та "шлюзовим" банком передавання платіжних документів виконується засобами СЕП.
Зараз у СЕП є два типові зразки організації "шлюзових" банків.
Перший - "шлюз до S.W.I.F.T.". Шлюзовий банк є абонентом S.W.I.F.T. Зважаючи на те, що S.W.I.F.T.. - це транспортна система,
завданням "шлюзового" банку є отримання платіжного документа з СЕП (що транспортується у форматі файла А) та оформлення його в форматі, прийнятому в SWIFT. У цьому форматі більша кількість реквізитів, ніж у документі СЕП. Додаткова інформація для SWIFT. має бути заповнена банком - відправником у текстових реквізитах файла А у вигляді, обумовленому стандартами СЕП.
Другий - "шлюз до систем країн СНД". На відміну від SWIFT, який є всесвітньою мережею, кожна платіжна система конкретного банку СНД має визначений список абонентів. Такі абоненти мають назву в СЕП "субкореспонденти шлюзового банку". Тому до нормативно-довідкової інформації СЕП додається список усіх субкореспондентів шлюзових банків, з якими можливий обмін платіжними документами. Крім того, шлюзовий банк мусить мати свій коррахунок в одному з регіональних управлінь НБУ. Це дає йому змогу бути учасником СЕП за загальними правилами, а НБУ - контролювати переміщення коштів за межі України. Платіжні документи, якими обмінюється банк - учасник СЕП зі шлюзовим банком, мають додаткову інформацію: котрому саме серед субкореспондентів шлюзового банку спрямований документ.
Окремою частиною системи електронних міжбанківських розрахунків є інформаційно-пошукова система (ІПС), призначена для надання різним категоріям користувачів довідкової інформації про процес виконання міжбанківських розрахунків у СЕП.
Користувачами цієї інформаційної системи є:
підрозділи НБУ;
банківські установи, які беруть участь у міжбанківських роз
рахунках у СЕП;
державні структури, що мають право на отримання такої ін
формації.
Банківським установам ІПС надає інформацію про проходження конкретних платежів. При цьому банк
Loading...

 
 

Цікаве