WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Операції комерційних банків з рахунково-касового обслуговування платіжного обороту клієнтів - Реферат

Операції комерційних банків з рахунково-касового обслуговування платіжного обороту клієнтів - Реферат

розмірів досягли господарські операції з готівковими коштами (на початок 1999 р. питома вага готівки, що оберталась поза банками, становила 46% загального обсягу грошової! маси), основними та найбільш перспективними (на що незаперечне вказує міжнародний досвід) залишаються безготівкові розрахункові операції.
Комерційні банки здійснюють безготівкові розрахунки в гос-подарському оборотіУкраїни між підприємствами, фізичними особами шляхом перерахування грошових коштів з поточних рахунків платників на поточні рахунки одержувачів.
Банки мають право здійснювати переказ грошових коштів з рахунків клієнтів тільки за їх розпорядженням, окрім випадків, в яких беззаперечне списання грошових коштів передбачено чинним законодавством України. Клієнти можуть давати банкам доручення на перерахування грошей зі своїх рахунків тільки в межах наявних на цих рахунках коштів. Разом з тим комерційні банки приймають від підприємств, незалежно від наявності грошових коштів на їх рахунках, доручення па перерахування з основних поточних рахунків цих підприємств в бюджети та державні цільові фонди сум податків та обов'язкових платежів, пені, а також штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату цих платежів.
Основними формами розрахункових документів, за якими здійснюються безготівкові розрахункові операції, є:
- платіжні доручення;
- платіжні вимоги-доручення;
- чеки;
- акредитиви;
- платіжні вимоги;
- інкасові доручення (розпорядження);
- векселі.
Розрахункові документи приймаються банками до виконання без обмеження максимального або мінімального розміру їх суми. Платежі з рахунків клієнтів здійснюються банками в межах грошових коштів на початок операційного дня, а також з урахуванням сум, що надійшли на рахунки клієнтів протягом операційного дня.
Платежі за розрахунковими документами, що надійшли до банку протягом операційного дня, здійснюються банком в той же день, а за документами, що надійшли після операційного дня, - на наступний день.
Зарахування грошових коштів на рахунки клієнтів повинно здійснюватись не пізніше наступного робочого дня після отримання банком повідомлення від розрахункової палати обласного управління НБУ про надходження цих коштів на кореспондентський рахунок банку в управлінні НБУ.
Найбільш поширеним в сучасних умовах розрахунковим документом є платіжне доручення. Платіжне доручення - це письмове розпорядження клієнта банку, який його обслуговує, на перерахування відповідної суми грошових коштів зі свого рахунка. Цей документ містить такі основні реквізити:
- назву документа;
- номер документа і дату його виписки (число, місяць, рік);
- назву платника грошових коштів;
- назву одержувача грошових коштів;
- назву, місцезнаходження та коди банків платника й одержувача;
- суму платежу цифрами та прописом;
- призначення платежу (наприклад, оплата будівельних робіт згідно з договором № 3-В від 10 грудня 1999 р. Без ПДВ).
Підприємства можуть надавати банкам платіжні доручення на перерахування коштів з поточних рахунків протягом 10 календарних днів після дня їх заповнення.
За допомогою платіжних доручень здійснюються розрахунки між підприємствами, організаціями та установами:
- у порядку попередньої оплати;
- за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);
- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;
- для перерахування підприємствами сум на рахунки фізичних осіб (заробітна плата, пенсії, грошові доходи);
- в інших випадках за згодою контрагентів.
Значно рідше в банківській практиці використовуються платіжні вимоги-доручення. Це - комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:
- верхня - вимога постачальника безпосередньо до покупця оплатити вартість відвантаженої йому продукції (виконаних робіт, наданих послуг);
- нижня - доручення покупця своєму банку перерахувати з його рахунка відповідну суму на користь постачальника.
Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником - одержувачем коштів і надсилається безпосередньо на адресу по-купця-платника.
Якщо покупець згоден оплатити вимогу-доручення, він має заповнити нижню частину документа і подати його в свій банк для виконання. Платіжні вимоги-доручення вважаються дійсними та приймаються банками протягом 20 календарних днів після дня їх виписки.
Для вдосконалення розрахунків між юридичними особами в безготівковій формі, а також з метою скорочення розрахунків між фізичними та юридичними особами в готівковій формі за товари, роботи та послуги використовуються розрахункові чеки. Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банківській установі (банку-емітенту), що обслуговує його рахунок, оплатити чекотримачу суму грошових коштів, вказану в чеку.
Розрахункові чеки виготовляються на спеціальному папері та брошуруються у книжки по 10, 20 і 25 чеків. Термін дії чекової книжки - один рік.
Чеки із чекової книжки виписуються чекодавцем і видаються чекотримачу в оплату за отримані товари, виконані роботи, надані послуги.
Чекотримач має право пред'явити в свій банк для оплати одержаний від платника чек протягом 10 календарних днів з дня виписки чека. Банк чекотримача зобов'язаний перевірити правильність заповнення чека та своєчасність пред'явлення його до оплати. Якщо чекодавець та чекотримач обслуговуються в одній банківській установі, грошові кошти списуються з рахунка чекодавця і одночасно зараховуються на рахунок чекотримача.
Для здійснення чекових розрахунків між контрагентами - клієнтами різних банків банк чекотримача відсилає чек з відповідним реєстром-спецзв'язком до банку-емітента. У цьому разі грошові кошти на рахунок чекотримача зараховуються тільки після отримання їх від банку-емітента.
Наступною формою розрахункового документа є акредитив. Акредитив - це форма розрахунків, за якою банк, що відкриває акредитив (банк-емітент), за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний здійснити платіж на користь третьої особи (бенефіціара) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги або надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж. Банк-емітент може відкривати акредитиви таких видів:
- покритий, за яким для виконання платежів завчасно акумулюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку,
- непокритий, оплата за яким гарантується банком-емітентом та здійснюється за рахунок банківського кредиту.
Акредитиви бувають відзивні та безвідзивиі.
Відзивний акредитив - це документ, який може бути змінений або анульований банком-емітснтом без попереднього погодження з бенефіціаром.
Безвідзивний
Loading...

 
 

Цікаве