WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Правовий статус банків та фінансово-кредитних установ в Україні - Реферат

Правовий статус банків та фінансово-кредитних установ в Україні - Реферат

фінансово-кредитних установ. Це відрізняє їх за юридичною природою від категорії "банк".
Правова основа функціонування комерційних банків та фінансово-кредитних установ в Україні визначена Законом України "Про банки та банківську діяльність" .
Правовий статус комерційного банку або фінансово-кредитної установи поєднує в собі правовий статус приватної юридичної особи та правовий статус суб'єкта публічного права, який бере участь у грошовому процесі держави. Банк покликаний обслуговувати цей процес, використовуючи дозволені законом фінансові інструменти, розрахунки у готівковій і безготівковій формах грошового обігу. За своїм юридичним становищем банки є економічно самостійними і повністю незалежними суб'єктами від виконавчих та розпорядчих органів державної влади в рішеннях, пов'язаних з їх оперативною діяльністю. Це встановлено у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", де також визначено: банки у своїй діяльності керуються цим Законом, законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами. Окремо у Законі виділені нормативні акти Національного банку, а також статути, які приймаються при заснуванні банку і визначають предмет його діяльності.
Банк може створюватись як організація корпоративного типу, але, щоб займатися господарською діяльністю, він повинен пройти відповідну дозвільну реєстрацію у Національному банку України, оскільки за загальним порядком реєстрацію всіх інших суб'єктів підприємницької діяльності здійснюють місцеві органи виконавчої влади. Комерційним банкам, як визначено у ст. 3 зазначеного Закону, забороняється діяльність у сферах матеріального виробництва, торгівлі, страхування.
Засновниками, акціонерами (учасниками) комерційного банку можуть бути як українські, так і іноземні фізичні та юридичні особи, які утворюють статутний фонд банку. Правові умови створення комерційного банку не дозволяють виступати засновниками політичним партіям і профспілковим організаціям, спілкам, громадським фондам. Організаційно-правова форма кредитної установи не повинна виходити за межі банківського права, оскільки небанківські форми діяльності не можуть бути легалізовані у статуті банку. Банк за своєю правовою характеристикою - це господарське то-вариство, яке розглядається законодавцем як один із елементів банківської системи.
При створенні банку засновниками має бути додержана вимога щодо мінімального розміру власного статутного фонду, залежно від того створюється банк за участю резидентів чи нерезидентів. Формування статутного капіталу має бути здійснено тільки за рахунок власних коштів засновників, акціонерів (учасників) у грошовій формі і частка будь-кого із зазначених осіб не повинна перевищувати 35 % статутного капіталу комерційного банку.* Нині встановлено мінімальний розмір статутного капіталу, еквівалентний 1 млн. євро: для новостворюваного банку за участю іноземного капіталу, частка якого становить до 50 %, - сума, еквівалентна 5 млн. євро на день підписання установчого договору, 50 % і більше - 10 млн евро. У діючих банків, що були зареєстровані Національним банком до 1 січня 1997 р., розмір статутного капіталу повинен становити суму. еквівалентну 3 млн. євро. Для банків, які були зареєстровані після 1 січня 1997 р., а також для новостворюваних банків визначений норматив капіталу встановлюється за вищезазначеними розмірами, починаючи після першого календарного року з початку їх діяльності.
Отже, статутний фонд є власними коштами банку, що складає матеріальну основу його діяльності. Саме цим визначається обсяг депозитів, які залучаються, що свідчать про реальні кредитні ресурси і в остаточному підсумку - про обсяг активних операцій банку. Закон забороняє банкам спрямовувати до статутних фондів інших підприємств і організацій більше 10 % їх власного статутного фонду.
Внесок засновників, акціонерів (учасників) до статутного капіталу комерційного банку здійснюється в національній валюті України та вільно конвертованій іноземній валюті - для нерезидентів України. Забороняється використовувати для формування статутного капіталу банку бюджетні кошти та кошти, одержані в кредит.
Для формування статутного капіталу, до реєстрації комерційного банку, обласним управлінням Національного банку за місцем створеннябанку засновникам відкривається тимчасовий рахунок для внесення визначеної установчими документами частки статутного капіталу.
Рішення про реєстрацію комерційного банку приймає Національний банк, який видає свідоцтво про реєстрацію та відкриває кореспондентський рахунок в обласному управлінні Національного банку за місцезнаходженням банку. У такому порядку банк набуває свого правового статусу і стає суб'єктом банківської діяльності. Проте на практиці Національний банк інколи застосовує такі санкції, як скасування раніше виданого дозволу на створення комерційного банку. Чи правомірно у такому разі припиняється дія правового статусу комерційного банку?
Якщо виходити із змісту Постанови Верховної Ради України від 1 лютого 1996 р. "Про введення в дію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність", то це можливо, оскільки згідно з її п. 6 Національний банк зобов'язаний скасувати дозвіл на створення комерційних банків, які не виконали встановлених законодавством вимог щодо строків і розмірів збільшення статутних фондів.
Проте відповідно до Закону України "Про Національний банк України" та Закону України "Про банки і банківську діяльність" такого права центральний банк не має. Відповідно до ст. 48 зазначеного Закону про банки у разі порушення суб'єктами банківської діяльності чинного законодавства Національним банком можуть прийматися рішення про реорганізацію чи ліквідацію комерційного банку.
Таким чином, Національному банку не надано права скасовувати дозвіл на створення комерційних банків у разі порушення ними банківського законодавства, а названа норма банківського права не може виступати як правова основа для скасування правового статусу банків.
Національний банк дає згоду на відкриття філій і представництв комерційними банками, які вже зареєстровані. Яким є правовий статус цих суб'єктів?
Правовий статус філій банку
Філія банку - банківська установа, яка не є юридичною особою, діє від імені головного банку на підставі окремого положення, має свій субкореспондентський рахунок або працює на єдиному кореспондентському рахунку з головним банком та здійснює банківські операції, передбачені положенням про філію, за умови наявності і в межах дозволу, наданого їй банком як юридичною особою.
Комерційні банки можуть відкривати власні філії за умови, що розмір капіталу банку не повинен бути меншим за встановлений Національним банком і має перевищувати розмір зареєстрованого і фактично сплаченого статутного капіталу у разі відкриття філії на території області, де розташовано банк, - у розмірі 1 млн. євро, у разі відкриття філії в межах України - 3 млн. євро. Крім цього, на правовий статус банків відповідно до вимог чинного законодавства впливають покладені на них обов'язки: здійснювати формування резервного фонду, резерву на покриття можливих втрат за позиками і фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Обов'язковою умовою має бути стабільна беззбиткова діяльність банків та додержання ними
Loading...

 
 

Цікаве